Більшість дiафiзарних переломів, в особливості плеча i гомілки, добре гояться консервативно. Випадки внутрiшньосуглобових переломiв вимагають бездоганного анатомічного зіставлення для досягнення повної функції. При оцінці проблеми знання анатомії i механіки суглобiв, технічний рівень i ретельне передопераційне планування - це основні складові бездоганного результату. При внутрішньосуглобових переломах рентгенографії в прямій i боковій проекціях нерідко недостатньо для одержання відомостей про всі лінії перелому. На наш погляд, необхідно ставити питання про проведення рентгенологічних досліджень у косих проекцiях. Рентгенограми пошкодженої кінцівки є невід’ємною частиною процесу лікування. Коли це необхiдно, виконують томографію для діагностики суглобових порушень. Для лiкування внутрiшньосуглобових переломiв обгрунтовано принцип первинної вiдбудови конгруентності суглобових поверхонь. Це виконують за допомогою анатомічної репозиції i стабільної фіксації всіх суглобових фрагментів. Після цього відновлений суглобовий компонент фіксують до дiафiзу. Також необхiдно відбудовувати зв`язковий апарат, сухожилки i капсулу суглоба. Для ранньої іммобілізації навколосуглобових переломів, необхідно враховувати ступінь ушкодження навколишніх м'яких тканин. Після хірургічних маніпуляцій на дiафiзі стегна i супракондилярних структурах, застосовують післяопераційну іммобілізацію в положенні згинання в колінному суглобі під кутом до 90о. Розвитку контрактури можна уникнути шляхом запобігання з'єднання м'язових волокон між собою, i попередженням злипання супрапателярної бурси. В будь-якому випадку, після хірургії на гомiлковостопному суглобi, він повинен бути утриманий в положеннi згинання пiд кутом 90о на 4-5 днів, що запобігає еквiнусній деформації i сприяє швидкій відбудові м'яких тканин. Активна мобілізація колінного, i гомiлковостопного суглобів повинна розпочинатися через 4-5 днiв.