Паліативна терапія включає цілий арсенал методів лікування, що їх у різних комбінаціях застосовують у кожному конкретному випадку залежно від потреб. Особливості розвитку захворювання можуть, наприклад, вимагати застосування термінового хірургічного втручання: при стенозі дихальних шляхів, дисфагії, непрохідності кишок травного тракту, затримці сечовипускання та ін. Можуть виникнути показання до застосування променевої терапії (при кісткових метастазах) або хіміотерапії (для зменшення маси пухлини).
У будь-якому разі при виборі лікування слід керуватись такими міркуваннями:
• лікування має бути спрямоване, хай на тимчасове, але покращання стану хворого;
• стан хворого дає змогу провести лікування без додаткового ризику;
• побічних ефектів лікування можна уникнути і воно безпечне;
• хворий згоден з планом майбутнього лікування.
Обговорення плану лікування мусить бути колегіальним, усебічним і зваженим, з урахуванням того, що ускладнення й побічні ефекти лікування можуть звести до мінімуму бажаний результат і тільки поглибити страждання хворого. Тому в критичних ситуаціях, розглядаючи можливість застосування складних методів лікування за наявності сумнівів у сприятливому завершенні слід керуватися принципом «Не нашкодь» і залишити хворого у спокої, відмовившись від тяжких і даремних спроб подовжити його життя.
Хворий, якщо він дієздатний, має повне право сам вирішувати свою долю і давати згоду на лікування. Навіть, якщо лікар не згодний з його рішенням, він не може робити будь-що всупереч бажанню хворого або його родичів (у тих випадках, коли пацієнт не може прийняти самостійного рішення). При категоричній відмові хворого від лікування обов'язки медперсоналу залишаються незмінними — усіма можливими методами позбавити хворого від страждань і допомогти його родичам.
ХОСПІС. ХАРАКТЕРИСТИКА. ПРИНЦИПИ РОБОТИ
Холістичний, тобто цілісний, підхід до використання комплементарної і альтернативної медицини як баланс тіла, розуму і духу, можливо, є одним із найширше використовуваних видів допомоги в період закінчення життя.