Злочини проти свободи совісті

7.1. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу совісті і віросповідання. Додатковим обов'язковим об'єктом виступають відносини власності. Предметом злочину є різні релігійні споруди чи культові будинки: церкви, мечеті, синагоги, каплиці, монастирі, молільні будинки, інші приміщення, в яких можуть проходити церковні служби.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в пошкодженні чи зруйнуванні релігійної споруди або культового будинку. Під пошкодженням слід розуміти приведення будинку або споруди в часткову непридатність, тобто якщо зберігається можливість її відновлення. Зруйнування передбачає приведення споруд або будинків до повної непридатності, внаслідок чого вона або перестає існувати, або повністю втрачає можливість бути відновленою. Способи зруйнування або знищення можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають. Якщо пошкодження або зруйнування релігійної споруди, культового будинку вчинено шляхом підпалу, іншим за-гальнонебезпечним способом, або спричинило загибель людей, або інші тяжкі наслідки, кваліфікація таких дій настає за сукупністю злочинів: за ст. 178 і ч. 2 ст. 194.

Суб'єктивна сторона злочину — умисел. Винний усвідомлює, що пошкоджує або руйнує релігійну споруду або культовий будинок, передбачає настання шкоди від своїх дій і бажає або свідомо допускає настання наслідків такого роду. У разі використання для пошкодження або зруйнування релігійних будинків загальнонебез-печного способу, винне відношення до наслідків у вигляді загибелі людей, а також тяжких наслідків має місце тільки в формі необережності. За наявності в такому випадку умислу на позбавлення життя однієї (кількох) особи, винний відповідає за ст. 178 і ч. 2 ст. 194 та і за відповідними пунктами ст. 115. Пошкодження або зруйнування релігійних споруд або культових будинків з хуліганських мотивів має кваліфікуватися за сукупністю злочинів за статтями 178 і 296.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа.

Питання для самостійного контролю:

1. Чим характеризується суб’єктивна сторона злочинів цього розділу?

2. Хто є суб’єктом злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини?

3. За перешкоджання діяльності яких осіб, органів встановлена відповідальність у статті Особливої частини КК «Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача»?

4. Які діяння охоплюються поняттям «фальсифікація виборчих документів»?

5. Хто є суб’єктом злочину «Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків»?

6. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину «Порушення таємниці голосування» є:

7. Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину «Порушення недоторканності житла» є:

8. Проведіть розмежування злочинів (заповніть табличку):

Злочини, що розмежовуються	Спільні ознаки таких злочинів	Розмежувальні ознаки
Перешкоджання здійсненню виборчого права (ч. 1 ст. 157 КК України) і Порушення законодавства про референдум (ч. 1 ст. 160 КК України)
Перешкоджання здійсненню виборчого права (ч. 1 ст. 157 КК України) і Порушення таємниці голосування (ст. 159 КК України)

9. Визначте, які злочини, передбачені статтями розділу V Особливої частини КК України, вчиняються спеціальним суб'єктом (заповніть табличку).

Стаття, частина статті	Назва злочину	Слова з диспозиції статті, які вказують на спеціального суб'єкта злочину

Тема 7. Злочини проти власності

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика злочинів проти власності.

2. Кримінально-правова характеристика обставин, що обтяжують різні форми викрадання чужого майна.

3. Спільність та розмежованість суміжних злочинів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Злочини проти сім'ї	\|	Загальна характеристика та види злочинів проти власності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.