• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Навчальні питання

Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва

1. Поняття злочинів проти безпеки виробництва та їх види.

2. Злочини у сфері безпеки праці;

3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва.

1. Поняття злочинів проти безпеки виробництва та види.

Родовим об'єктом злочинів проти безпеки виробництва є відно­сини, що забезпечують безпеку виробництва. Безпека виробництва — це такий технічний стан, при якому нейтралізується можливість поражуючого впливу на людей, майно і довкілля небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми.

Безпосередній об'єкт, окремих злочинів проти безпеки виробництва залежать від видів безпеки виробництва, рівнів безпеки, характеру можливої шкоди та сфер її по­ширення.

Необхідною складовою безпеки будь-якого виробництва є безпе­ка праці яка поділяється на технічну і санітарну, а за рівнями — на безпеку звичайних і підвищено небезпечних робіт. Такими є: вибухонебезпечні виробництва, а також виробництва, в яких використовуються ядерні та радіоак­тивні матеріали. Нарешті, ряд виробництв здатний заподіяти шкоду поза виробничим процесом, у зв'язку з використанням готової про­мислової продукції, її напівфабрикатів, а також експлуатацією збу­дованих будівель та споруд.

Основним безпосереднім об'єктом цих злочинів є безпека ок­ремих видів виробництв. Додатковими обов'язковими об'єктами всіх злочинів, що посягають на безпеку виробництва, виступають життя і здоров'я людини, а додатковими факультативними об'єктами зло­чинів, передбачених статтями 272 – 275, — власність і довкілля (екологічна безпека).

Потерпілими від цих злочинів можуть бути або тільки працівни­ки виробництва (ст. 271 і 272), або і працівники виробництва, і сторонні особи (ст. 273 і 274), або тільки сторонні особи (ст. 275).

З об'єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва це – злочини з матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв'язку.

Суспільно небезпечне діяння як ознака об'єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. При цьому порушення звичайно виглядає не як одиничний акт дії (бездіяльності), а представляє сукупність таких актів, систему де порушуються не одна, а різні вимоги безпеки. Під порушенням розуміється недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами.

Злочини проти безпеки виробництва – це порушення виключно писаних правил безпеки. Диспозиції статей, що розглядаються є бланкетними, у зв'язку з чим для їх застосування слід звернутися до інших нормативних актів (правил, інструкцій, стандартів, тощо).

Обов'язковою ознакою цих злочинів є наслідки. Вони можуть, бути двох видів. Перший вид наслідків закон пов'язує зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (части­ни перші ст. 272 – 275). Другий вид наслідків складають ті, на­стання яких пов'язане з спричиненням реальної шкоди. Це: «шкода здоров'ю потерпілого» (частини перші ст. 271 – 275); «загибель людей» (частини другі ст. 271 – 275) та «інші тяжкі наслідки» (частини другі ст. 271 – 275).

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяж­ких наслідків має бути реальним, свідчити про появу в конкретно­му виробничому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (погрози), коли із необхідністю можуть настати вказані в за­коні наслідки.

Шкода здоров'ю потерпілого охоплює види виробничого трав­матизму або нещасних випадків із сторонніми виробництву, пов'яза­ні із заподіянням одній особі середньої тяжкості тілесного ушко­дження або заподіянням одній чи кільком особам легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або не­значну втрату працездатності.

Загибель людей — це випадки смерті однієї або кількох осіб.

Під іншими, тяжкими наслідками слід розуміти випадки запо­діяння тяжких тілесних ушкоджень хоч би одній людині або серед­ньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більш особам. Злочини, передбачені ст. 272 – 275, охоплюють також випадки заподіяння значної матеріальної шкоди підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності та видів їх діяльності, окремим громадянам, а також довкіллю. Однак саме по собі заподіяння значної матеріальної шкоди недостатнє для визнання його наслідком злочинів, що розглядаються. Необхідно, щоб такий наслідок був результатом порушення вимог безпеки на виробництві та супроводжувався створенням загрози для життя або здоров'я людей чи заподіянням ним різного ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. В іншому випадку мова може йти про злочини проти власності, усфері господарської або службової діяльності.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів, що розглядаються, є причинний зв'язок між допущеними порушеннями правил безпеки і реальною шкодою, що наступила, або можливістю іі настання. Причинний зв'язок у цих злочинах має ряд особливостей. Так у більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий розвиток причинного зв'язку. Крім того, настання наслідку може бу­ти зумовлено порушенням кількох вимог безпеки. Такі порушення можуть бути допущені одним або кількома суб'єктами. Тому, у спра­вах такої категорії для встановлення причинного зв'язку признача­ються експертизи.

Для деяких злочинів є обов’язковими і інші ознаки об’єктивної сторони, наприклад, місце – вибухонебезпечні підприємства (ст. 273), час – під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272), під час розроблення, конструювання, виготовлення, зберігання або проектування (ст. 275).

Суб'єктивна сторона злочинів визначається їх об'єктивною стороною. Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце уми­сел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність (тобто змішана форма вини або необережність у чистому вигляді). Відношення суб'єкта до наслідків є визначальним, тому загалом зло­чини проти безпеки виробництва є необережними.

Суб'єктзлочинів проти безпеки виробництва — спеціальний. Це особи, які зобов'язані дотримуватися правил безпеки виробни­цтва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи:

• службові особи і громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, що прямо вказується в ст. 271, в інших випадках це випливає із за­кону (ст. 272 – 275);
• робітники і службовці (ст. 272 – 275);
• сторонні для виробництва особи (ст. 273 і 274). Виходячи з ви­няткової небезпеки вибухонебезпечних підприємств (цехів), вироб­ництв, де використовуються ядерні та радіаційні матеріали, сторонні особи, які знаходилися з дозволу на таких підприємствах (екскурсанти, працівники інших підприємств, установ, організацій та ін.)

Під злочинами проти безпеки виробництва потрібно розуміти суспільне небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами вимоги безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних наслідків, вчинені суб'єктом злочину.

Види злочинів за безпосереднім об'єктом, характеру виробництва та суспільно-небезпечних наслідків:

1. злочини у сфері безпеки праці (ст. 271 «Порушення вимог законодавства про охорону праці», і 272 «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою»);

2. інші злочини у сфері безпеки виробництва (ст. 273 «Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах», 274 «Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки», 275 «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд»).

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Питання для самоконтолю
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Бесіда за запитаннями.
9. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
10. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
11. Висновок з 1 питання
12. Відображення у навчальній програмі предмета «Я у світі» загальнокультурної компетентності

Переглядів: 444