• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Службова недбалість - ст. 367

1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -

карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

{ Стаття 367 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010;в редакції Закону N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 }

Об'єктивна сторона недбалості характеризується: 1) невико­нанням (бездіяльність) або неналежним виконанням (дія) службо­вих обов'язків через несумлінне ставлення до них службової особи; 2) настанням наслідків у вигляді істотної шкоди (ч. 1) або тяжких наслідків (ч. 2); 3) причинним зв'язком між неналежною поведінкою по службі та наслідками, що настали,тобто даний склад є матеріальним.

Вказівка закону на несумлінне ставлення службової особи до своїх службових обов'язків, передусім, характеризує злочинну поведінку (дію або бездіяльність) при недбалості. Вона означає, що за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально ставиться до вико­нання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чи­ном (неякісно, неточно, неповно, поверхнево, несвоєчасно тощо) або взагалі не виконує службові обов'язки, які входять до її компе­тенції. Для об'єктивної сторони недбалості необхідно встановити:

а) нормативний акт, яким визначається компетенція службової осо­би; б) коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом у встановленому порядку; в) яким способом і які конкретні дії суб'єкт повинен був здійснити за даних обставин; г) чи мав він реальну можливість виконати ці дії; д) в чому виразилися допущені ним по­рушення і е) які наслідки вони спричинили.

Суб'єктивна сторона недбалості частіше за все виражається у необережній формі вини як щодо діяння, так і щодо його наслідків. Можлива і змішана форма вини — умисел щодо діяння і необереж­на форма вини щодо наслідків цього діяння у виді злочинної самовпевненості ( якщо службова особа передбачає,що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею службових обов'язків може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинної недбалості ( службова особа не передбачає,що в результаті її діянь може бути завдано істотну шкоду,хоча повинна була і могла це передбачити).. Тобто , це єдиний злочин у сфері службової діяльності, який вчиняється тільки з необережності.

Не виключається нед­балість і в тих випадках, коли умисно порушуючи свої службові обов'язки, винний передбачає і хоч не бажає, але свідомо припускає заподіяння істотної шкоди або настання тяжких наслідків (наприк­лад, цінний вантаж, що прибув нв станцію, був розкрадений внаслі­док того, що начальник цієї станції хоч і передбачав таку можли­вість, але не виконав обов'язків і не виставив охорону, вважаючи без жодних на те підстав, що про збереження вантажу має піклува­тися вантажоодержувач). У таких випадках недбалість відрізняєть­ся від службового зловживання відсутністю у винного мотивів, пе­редбачених ст. 364 КК.

Суб'єктом недбалості може бути тільки службова особа. Однак, якщо вона порушує не службові, а суто професійні обов'язки, її дії не можуть кваліфікуватися за ст. 367 і містять склад іншого злочину (ст. 131 - неналежне виконання професійних обов'язків ,що спричинило зараження особи ВІД людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби , ст.137- неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей, ст.140 - неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником, тощо). А тому не є суб'єктом цього складу злочину особа, яка надає публічні послуги.

У ч. 2 ст. 367 встановлена відповідальність за те саме діян­ня, якщо воно спричинило тяжкі наслідки(див. п.4 примітки до ст.364 КК ).

2.8. Злочини , пов*язані з одержанням неправомірної вигоди:

ст.368 – Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ; ст.368-2 –Незаконне збагачення ; ст.368-3 –Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно - правової форми; ст.368-4 –Підкуп особи,яка надає публічні послуги ; ст.369 –Пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі ; ст.369-2 – Зловживання впливом ; ст.370 - Провокація підкупу .

караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років.

2. Одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, -
карається штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Діяння, передбачене частиною другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

5. Діяння, передбачене частиною другою, третьою або четвертою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - ака, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний
мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої, четвертої, п’ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище,у статтях 368, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у частині першій статті 9 Закону України "Про державну службу" та особи, посади яких згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" віднесені до першої та другої категорій. { Стаття 368 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009, N 2808-VI ( 2808-17 ) від 21.12.2010;в редакції Законів N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011, N 221-VII ( 221-18 ) від 18.04.2013 }

Як вже раніше відмічалось , зміни,які були прийняті Законом України від 18.04.2012 року ,вплинули не тільки на назву предмету цього злочимну ( замість «хабар» «неправомірна вигода») але й на вид складу злочину. Раніше це був матеріальний склад злочину, момент закінчення якого відносився до факту одержаннгя хвбара. Тепер , поряд з матеріальним складом ( частини 2-4 ст.368 ), частина перша даної статті в новій редакції являє собой самостійний основний формальний склад злочину, який закінчується моментом прийняття пропозиції,обіцянки надати неправомірну вигоду.

Неправомірна вигода як предмет цього злочину — це незаконна винагорода матеріального характеру, яким може бути майно, в тому чис­лі вилучене з вільного обороту (гроші у вітчизняній або іноземній ва­люті, цінні папери, матеріальні цінності), право на майно(докумен­ти, що дають право на одержання майна або право вимагати вико­нання майнових зобов'язань тощо), будь-які дії майнового характеру(передача майнових вигод, відмова від них або від права на майно, безкоштовне надання послуг майнового характеру, санаторних чи туристичних путівок, проведення будівельних або ремонтних робіт тощо).

Послуги, пільги і привілеї, що не мають матеріального змісту, не можуть визнаватися предметом одержання неправомірної вигоди . Одержання їх може розцінюватися як інша (некорислива) заінтересованість при зловживанні владою чи службовим становищем і за наявності до того підстав кваліфікуватися за відповідною частиною ст. 364.

Не може розгля­датися як неправомірна вигода і надання службовій особі таких матеріальних по­слуг, які нею повністю оплачуються. Одержання як неправомірної вигоди майна, збут, придбання або зберігання якого містять склад самостійного злочину (наприклад, зброї, наркотичних засобів), тягне за собою відповідальність за сукупністю злочинів.

Об'єктивна сторона злочину полягає: 1)прийняття пропозиції або обіцянки надати неправомірну вигоду 2) одержаннянеправомірної вигоди в будь-якому вигляді.

Під прийнятям пропозиції або обіцянки надати неправомірну вигодуслід розуміти прийняття службовою особою звернення про готовність на передачу ій неправомірної вигоди (хабара). Прийняття пропозиція надати хабар може мати конклюдентний чи не конклюдентний характер. Конклюдентні дії (от лат. concludo — заключаю, роблю висновок) — тобто дії особи, що виражають його волю на згоду прийняти пропозицію, але не в формі усної чи письмової згоди, а своєю поведінкою , по якій можна зробити висновок. Як конклюдентна дія може бути і мовчання ( конклюдентна бездіяльність ).

Злочин, передбачений ч.1 ст.368 , являє собою формальний склад .

Під даванням хабара слід вважати передачу особисто або через посередників службовій особі майна, права на майно або вчинення на її користь дій майнового характеру за виконання (невиконання) в інтересах того, хто дає хабар або третіх осіб, дій з використанням службового становища. Хабар може передаватися в будь-якій формі – відкритій або завуальованій.

Способи одержання і давання неправомірної вигоди можуть бути різними, однак можна виділити дві основні форми: 1) просту (відкриту) і 2) завуальовану (приховану). У першому випадку пред­мет неправомірної вигоди безпосередньо вручається службовій особі без будь-якого прикриття, а у другому неправомірна вигода маскується під зовні законну угоду (під виглядом виплати зарплати, премії, гонорару, повернення боргу тощо) і має вигляд цілком законної операції.

Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, що службова особа отримала його: а) за виконання або невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади або службового ста­новища і б) в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду або в інтересах третьої особи. З цих положень закону випливає: 1) за неправомірну вигоду службова особа може вчинити активні дії або може утриматися від їх вчинення; 2) дія або бездіяльність повинні бути пов'язані зі службовим стано­вищем особи. Причому судова практика відносить до таких не тіль­ки ті, які безпосередньо входять в коло службових обов'язків служ­бової особи, але і ті, які вона хоч і не мала повноважень вчинити але завдяки своєму службовому становищу могла вжити заходів до їх вчинення іншими службовими особами.

Об'єктивна сторона злочину вичерпується самим фактом одер­жання неправомірної вигоди . Тому не має значення, виконала або, навпаки, не ви­конала службова особа обіцяні нею дії (бездіяльність). Для складу цього злочину не має значення також і те, чи мала намір службова особа виконати або ні обіцяні дії (бездіяльність). Не впливає на ква­ліфікацію і та обставина, чи передали неправомірну вигоду до вчинення службовою особою зумовлених дій (бездіяльності) або після їх вчинення .

Якщо незаконна винагорода була одержана у зв'язку з виконан­ням особою не службових, а суто виробничо-професійних обов'яз­ків, склад одержання неправомірної вигоди відсутній. За наявності необхідних умов такі дії кваліфікуються за ст. 354 КК. У разі одержання такої винагороди особою,що надає публічні послуги, відповідальність навступає по ч.3 ст.368-4 КК .

Якщо вчинені службовою особою за неправомірну вигоду дії (бездіяльність) са­мі по собі є злочинними (службове зловживання, підроблення то­що), вчинене належить кваліфікувати за сукупністю.

Під інтересами особи, яка дає неправомірну вигоду , або інтересами третіх осіб розуміють різні інтереси (підвищення по службі, одержання нагоро­ди, майна тощо) як того, хто сам дає неправомірну вигоду , так і будь-яких інших фізичних або юридичних осіб.

Одержання неправомірної вигоди визнається закінченим з моменту прийняття службовою особою хоча б її частини. При цьому не має зна­чення, чи одержала службова особа неправомірну вигоду для себе особисто або для близьких їй осіб і як фактично був використаний предмет такої вигоди. Якщо службова особа лише створювала умови (підшуковувала співучасників, обговорювала суму і місце вручення неправомірної вигоди тощо, або виконала певні дії, спрямовані на одержання такої вигоди, але не от­римала її з причин, що від волі цієї особи не залежали, вчинене слід ква­ліфікувати по ч.1 ст.368.

Суб'єктивна сторона прийняття пропозиції,обіцянкиї або одержання неправомірної вигоди характеризується прямим умислом і наявністю корисливого мотиву. Особливістю суб'єк­тивної сторони цього злочину є наявність тісного зв'язку між умис­лом одержувача неправомірної вигоди і того, хто її дає , оскільки і той, і інший повинні усвідомлювати, що має місце давання-одержання неправомірної вигоди . Якщо особа, яка передає службовій особі незаконну винагороду, не усвідомлює, що вона вчиняє противозаконні дії (наприклад, помилково вважаючи, що вона забов'язана сплатити штраф), то і службова особа за одер­жання неправомірної вигоди відповідати не може. За наявності для цього підстав вона може нести відповідальність за інший злочин (службове зло­вживання, обман покупців і замовників тощо). Дії службової особи, яка отримала гроші або інші цінності ніби для передачі їх іншій службовій особі як неправомірну вигоду , а насправді мала умисел їх привласнити, слід кваліфікувати не як одержання неправомірної вигоди , а як шахрайство (ст. 190) і службове зловживання (ст. 364), а за наявності для цього підстав і як підбурювання до замаху на давання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і ст. 369).

У інших частинах ст. 368 передбачені такі кваліфікуючі ознаки злочину:

Частина 3 - одержання неправомірної вигоди у значному розмірі, який у відповідності до п.1 примітки до ст.368 визначається як такий,що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Частина 4 - Одержання неправомірної вигоди у великому розмірі. Відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 таким слід вважати неправомірну вигоду , розмір якої у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів грома­дян. Велика неправомірна вигода є і тоді, коли службова особа систематично от­римує її дрібними сумами (так звані «побори», «такси», «дани­на»), але вчинене охоплюється єдиним умислом винного, спрямова­ним на незаконне збагачення у великому розмірі і, отже, являє со­бою продовжуваний злочин (ч. 2 ст. 32). Якщо умисел був спрямований на одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, але з при­чин, що не залежать від волі винного, була отримана лише її частина , його дії слід кваліфікувати як замах на одер­жання неправомірної вигоди у великому розмірі.

- Одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відпові­дальне становище. Згідно з п. 2 примітки до ст. 368 до таких від­носяться особи, посади яких згідно зі ст. 25 Закону України «Про Державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

- Одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб. Виходячи з положень ч. 2 ст. 28, яка не вимагає для цієї форми спів­участі обов'язкового співвиконання, одержання неправомірної вигоди за поперед­ньою змовою групою осіб має місце там, де у вчиненні злочину бра­ли участь дві або більше службових особи, які домовилися про спільне одержання незаконної винагороди або до, або після надходження пропозиції про давання неправомірної вигоди , але до її отримання. При цьому не має зна­чення, як були розподілені ролі між співучасниками і чи всі вони або один (чи деякі) з них мали б виконати (не виконати) дії, зумов­лені неправомірною вигодою. Якщо кожний з учасників групи усві­домлював, що неправомірна вигода одержана у великому або особливо великому розмірі, то всі несуть відповідальність за це діяння незалежно від того, в якому розмірі отримав таку винагороду кожний з них особисто.

- Одержання неправомірної вигоди повторно повинно відповідати ознакам повторності, зазначеним у ст. 32 і має місце тоді, коли згідно з п. 3 примітки до ст. 354 особою раніше вчинено будь- який із злочинів, передбачених ст.ст.354,368,368-3,368-4,369 КК.

Одержання службовою особою одної неправомірної вигоди в декілька прийо­мів не утворює повторності, як і одержання неправомірної вигоди одночасно від двох або більше осіб. Однак, одночасне одержання неправомірної вигоди від кіль­кох осіб визнається повторним, якщо вона передається за вчинен­ня (не вчинення) дій в інтересах кожної з них і службова особа ус­відомлює цю обставину.

Для вимагання неправомірної вигоди характерні такі особливості: а) ініціатором надання-одержання неправомірної вигоди завжди ви­ступає службова особа — вигодоодержувач; б) вимога надання неправомірної вигоди носить або характер прямої (відкритої) погрози, або певним чи­ном маскується, але при цьому створюються умови, що переко­нують того, хто дає неправомірну вигоду , в наявності реальної небезпеки заподіян­ня шкоди його законним інтересам і необхідності в зв'язку з цим надати таку винагороду ; в) погроза спрямована на адресу лише законних прав і охоронюваних законом інтересів того, хто дає неправомірну вигоду; г) дії (безді­яльність), вчиненням яких погрожує службова особа, зумовлені її службовим становищем.

Частина 5 - Одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Особливо великий розмір неправомірної вигоди визначається в п. 1 примітки до ст. 368 сумою, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум дохо­дів громадян. Питання кваліфікації одержання хабара за цією квалі­фікуючою ознакою вирішуються аналогічно тим, які були викладені щодо великого розміру хабара.

-Одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.До службових осіб, які займають особливо відповідальне стано­вище п. 2 примітки до ст. 368 відносить тих з них, які зазначені в частині першій ст. 9 Закону України «Про державну службу», та осіб, посади яких згідно із ст. 25 цього Закону віднесені до першої та другої категорій.

Суб'єктомцього злочину є лише особи,що перераховані в п.1 примітки до ст.364 КК,тобто представники влади чи місцевого самоврядування а також службові особи юридичної особи публічного права.

{ Стаття 368-1 втратила чинність на підставі Закону N 2808-VI від 21.12.2010 }

2.8.2 Незаконне збагачення –ст. 368-2.

1. Одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передача нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак зазначених у статті 368 цього Кодексу (незаконне збагачення) -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатисяпевною діяльністю на строк до трьох років.

2. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода у великих розмірах, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Незаконне збагачення, якщо його предметом була неправомірна вигода в особливо великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка.Неправомірною вигодою у значному розмірі вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, на суму, що перевищує стонеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі - на суму, що перевищуєдвісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі - на суму, що перевищує п'ятсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{ Кодекс доповнено статтею 368-2 згідно із Законами N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011 та№ 221-У11від 18.04.2013 }

Особливості даного складу злочину – це відсутність ознак одержання неправомірної вигоди службовою особо (хабарництва) ,тобто факту вчинення або не вчинення певних дій службовою особою в інтересах того,хто дає незаконну винагороду.

Предмет цього злочину – неправомірна вигода - визначений у примітки до ст.364-1 і носить як майновий так і не майновий характер.Це ,зокрема, грошові кошти або інше майно, переваги, пільги,послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

В Законі України “ Про засади запобігання і протидії корупції “ ,зокрема, встановлюються обмеження щодо одержання дарунків (пожертв), де в ст.8 зазначено :

1.Особам, зазначеним у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб:

1) за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами;

2) якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

2. Особи, можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті ( тобто про те, що було тільки сказано ), якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, - однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які: зокрема

1) даруються (здійснюються) близькими особами;

2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Для визначення складу злочину необхідна така обов’язкова умова , як розмір неправомірної вигоди – значна , велика ,особливо велика.Їх значення надається у примітки до ст.368-2.

Так, значний розмір вигоди - на суму, що перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у великому розмірі - на суму, що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в особливо великому розмірі - на суму, що перевищує п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб'єктивна сторонахарактеризується умисною формою вини та корисливим мотивом.

Суб'єкт- спеціальний,лише особи,що перераховані в п.1 примітки до ст.364 КК,тобто представники влади чи місцевого самоврядування а також службові особи юридичної особи публічного права.

1. Пропозиція службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення зазначеною службовою особою дій чи її бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи – караються штрафом від п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи організованою групою, -

караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи -

карається штрафом від п'яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

4. Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -

карається штрафом від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

5. Особа, яка пропонувала або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності , якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди і після пропозиції чи надання неправомірної вигоди вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого згідно із законом має право повідомляти про підозру.

{ Примітку до статті 368-3 виключено на підставі Закону N 221-VII ( 221-18 ) від 18.04.2013 } { Кодекс доповнено статтею 368-3 згідно із Законом N 3207-VI ( 3207-17 ) від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами N 4025-VI ( 4025-17 ) від 15.11.2011, N 221-VII ( 221-18 ) від 18.04.2013 }

За своєю юридичною природою склад злочину подібний до ст.368 ”Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою”,але є свої особливості,а саме :

По – перше ,аналізуєма стаття передбачає за своєю об’єктивною стороною два окремих видів основних складів злочину.

Так,частина перша - пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення дій чи бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає чи передає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб.Суб’єктом злочину є будь яка особа , тобто суб’єкт загальний.

Частина третя – одержання неправомірної вигоди. Суб’єкт є спеціальний , а саме-службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.

По друге, за об’єктивною стороною аналізуємий склад злочину передбачає настання відповідальності службової особи лише при умові одержання нею неправомірної вигоди,тобто склад є матеріальним . Прийняття службовою особою пропозиції чи обіцянки надати їй таку вигоду слід кваліфікувати як готування чи замах на одержання неправомірної вигоди.

В третє, підкуп здійснюється стосовно не будь-якої службової особи , а тільки службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. Якщо такі дії вчиняються відносно службової особи юридичної особи публічного права , то відповідальність настає за надання чи одержання неправомірної вигоди у відповідності зі ст.ст.369,368 КК.

Частини друга та четверта ст.. 368-3 є складами з кваліфікуючими обставинами ,якими є : вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб ( ч.ч.2,4),організованою групою ( ч.2 ) чи поєднане з вимаганням ( ч.4 ).

Крім того, частина 5 цієї статті є заохочувальна і звільняє особу , яка пропонувала або надала службовій особі неправомірну вигоду, але при умові : 1) якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди 2) і після пропозиції чи надання неправомірної вигоди вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу,службова особа якого згідно із законом має право повідомляти про підозру.

Читайте також:

1. Звіт. Службова записка. Рапорт
2. Злочинна недбалість.
3. Службова записка
4. Службова нарада
5. Службова телеграма

Переглядів: 1982