Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Вплив групи однолітків на формування особистості дошкільника.

V. Пояснення нового матеріалу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Що досконаліше виховання, то щасливіші народи. (О. Герцен)

В.О. Сухомлинський наголошував: "Ввести дитину в складний світ людських стосунків - одне з найважливіших завдань виховання".

ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів.

- Дайте визначення поняттю «особистість»?

- Коли закладаються передумови формування особистості?

- Яка структура особистості?

ІV. Перевірка виконання студентами завдання для самостійного опрацювання

Повідомлення «Дитина в групі. Мікроклімат та психічні явища в дитячій групі: лідерство, емпатія, рефлексія.», «Статева ідентифікація і проблеми статевого виховання».

 

Група дошкільного закладу з одного боку явище соціально-педагогічне, що розвивається під впливом вихователів, а з іншого – має зачатки саморегуляції, адже уявляє собою генетично найбільш ранній щабель соціальної організації, на якому в дитини розвивається спілкування та різноманітні види діяльності, формуються перші відносини з однолітками, що позитивно впливає на становлення особистості.

У дитячій групі Т.А.Рєпіна пропонує виокремлювати такі структурні одиниці:

1. Поведінкова, що включає спілкування, взаємодію в сумісній діяльності, поведінку члена групи адресовану іншому.

2. Емоційна, до якої належать ділові стосунки (в ході сумісної діяльності), оціночні (взаємне оцінювання дітей), особистісні відносини.

3. Когнітивна (гностична), яка містить сприймання й розуміння дітьми одне одного (соціальна перцепція), результатом чого є взаємна оцінка та самооцінка.

У дошкільному дитинстві проявляється феномен взаємозв’язку та взаємопроникнення різного виду відносин. Міжособистісні відносини проявляються у спілкуванні, діяльності та соціальній перцепції. У групі дитячого садка існують відносно тривалі прихильності між дітьми, простежується відносно стійке положення дитини в групі однолітків, проявляється певна ситуативність у відносинах дошкільників. Вони частіше спілкуються з однолітками своєї статі. Партнерів для ігор дошкільнята обирають враховуючи інтереси сумісної діяльності, а також позитивні якості однолітків (Т.А. Рєпіна).

Положення дітей у рольових іграх не однакове, адже одні виступають у ролі ведучих, а інші – в ролі відомих. Переваги дітей та їх популярність багато в чому залежить від їх здатності придумувати та організовувати сумісну гру (Т.А. Рєпіна, А.А. Рояк, В.С. Мухіна). Підвищення успішності у конструктивній діяльності збільшує кількість позитивних форм взаємодії та статус дитини (Т.А. Рєпіна). Отже, успішність діяльності позитивно впливає на статус дитини в групі. Водночас при оцінці успішності в будь-якій діяльності важливий не стільки її результат скільки визнання цієї діяльності оточуючими дорослими, що покращує ставлення до дитини однолітків. Як наслідок цього дитина стає більш активною, підвищується її самооцінка та рівень притязань.

В основі формування міжособистісних відносин та прихильностей лежить задоволення комунікативних потреб. У разі, коли зміст спілкування не відповідає рівню комунікативних потреб суб’єкта, привабливість партнера зменшується, і навпаки, адекватне задоволення основних комунікативних потреб призводить до того, що перевага надається конкретній людині, яка задовольнила ці потреби. Частіше перевага надається дітям, які демонструють доброзичливу увагу до партнера – доброзичливість, відгукливість, чутливість до взаємодії однолітка (М.І.Лісіна). Популярні діти самі мають загострену ярко виражену потребу в спілкуванні та визнанні, яку прагнуть задовольнити (О.О.Папір).

Науково доведено, що в умовах ізольованості дитини ускуднюється досвід навчання соціальним ролям, порушується формування самооцінки дитини, що сприяє розвитку в неї невпевненості в собі. Такі труднощі в спілкуванні можуть викликати в дітей недоброзичливе ставлення до однолітків, озлобленість, агресію як компенсацію.

А.А. Рояк виокремлює такі характерні труднощі:

- дитина прагне до однолітка, але її не приймають до гри;

- спілкування носить формальний характер;

- дитина уходить від однолітків, а вони уникають контакту з нею;

- дитина уходить від однолітків, але вони ставляться до неї дружелюбно.

Всі ці труднощі науковець пояснює порушенням однієї з умов «повноцінного спілкування»:

- наявність взаємних симпатій;

- інтересу до діяльності однолітка, прагнення грати разом;

- наявність співпереживання;

- здатності «пристосовуватися» одне до одного;

- наявність необхідного рівня ігрових умінь та навичок .

Отже, аналіз психолого-педагогічних досліджень доводить, що група дитячого садка – цілісне утворення, що уявляє собою єдину функціональну систему зі своєю структурою та динамікою, в якій присутня складна система міжособистісних ієрархізованих зв’язків її членів відповідно до їх ділових та особистісних якостей. В основі вибіркових прихильностей дітей лежать такі якості, як ініціативність, успішність у діяльності, потреба в спілкуванні та визнанні однолітків і дорослих, здатність задовольнити комунікативні потреби ровесників.

Потреба в спікуванні з одноліком виявляється в стремлінні дошкольника до самопізнання та самооцінки через порівняння себе з ровесником, як із piвним партнером. За даними Л. Галіузової, вже на третьому році життя у дитини починає формуватися потреба в спілкуванні з однолітком. Протягом дошкільного віку потреба в спілкуванні з однолітками зростає, i вже для старшого дошкільника одноліток стає більш привабливим партнером, аніж дорослий.

Виявлено, що розвиток спілкування та його практична реалізація в процесі взаємодії дітей здійснюється поетапно та залежить від організуючого впливу дорослого.

Науковцями виявлено три моделі спілкування дітей між собою, що
проявляються протягом дошкільного дитинства. Це: емоційно-практичне ситуативно-ділове (4-6 років), позаситуативио-ділове (6-7 років). Огже, згідно концепції М. Jliciнoї, протягом дошкільного дитинства спілкування та взаємодія дітей з однолітками проходить ряд послідовних стадій, що ускладнюються. На кожному етапі відбувається якісне перетворення структури комунікативної діяльності. Суттєвим надбанням дошкільного віку, що виникає в процесі контактів дітей між собою, єутворення власного образу (образ - Я) та образу іншої людини.   (2-4 роки),
 
     

Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  6. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  7. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  8. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  9. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  10. Активний вплив на проблему
  11. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  12. Активність особистості та самоуправління




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Уява у дитини починає розвиватися досить рано, вона слабкіша, ніж у дорослого, але вона займає більше місця в її житті. Які ж етапи розвитку уяви у дітей дошкільного віку? | Виховуємо хлопчика – формуємо людину, виховуємо дівчинку – створюємо всесвіт.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.