• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ухвали адміністративних судів: поняття, структура та особливості постановлення

У разі якщо постановляється судове рішення, яким проваджен­ня у справі зупиняється чи закривається, позовна заява зали­шається без розгляду або приймається рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, воно викладається у формі ух­вали(акт застосування норм процесуального права, спрямова­ний на вирішення окремих питань, що виникли у процесі роз­гляду адміністративної справи). На відміну від постанови суду, якою ви­рішується подальша доля об'єкта адміністративного процесу, ухвали стосуються питань,які виникають у зв'язку та з при­воду розгляду справи і не вирішують справу по суті, відтак їх може бути декілька по одній і тій самій справі, на відміну від постанови, яка, як правило, усправі постановляється одна.

Види судових ухвал різноманітні і їх можна класифікувати за такими критеріями:

1) За суб'єктним критерієм (хто виносить):

— одноособові: виносяться суддею, який одноособово розгля­дає справу (ст. 23 КАС);

— колегіальні: виносяться судом при колегіальному розгляді справи (ст. 24 КАС).

2) За формою, в якій виражаються ухвали:

- протокольні: заносяться в протокол судового засідання (на­приклад, про відкладення розгляду справи);

- у вигляді окремого процесуального документа (наприклад, про залишення позовної заяви без руху).

3) За змістом:

— підготовчі ухвали: вирішуються окремі питання підготовки справи до судового розгляду (прийняття рішення про ви­требування документів та інших матеріалів; призначення експертизи; вирішення питання про залучення третіх осіб);

— ухвали з поточних питань, які виникають під час розгляду справи (наприклад, заміна неналежної сторони, повернення до з'ясування обставин у справі);

— припинювальні ухвали (наприклад, про залишення позовної заяви без руху);

— заключні ухвали (наприклад, про закриття провадження у справі, про зупинення провадження у справі);

— ухвали, прийняті з приводу винесеної постанови (наприк­лад, щодо виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовій постанові);

— окремі ухвали.

4) Залежно від судової інстанції, що постановляє ухвалу:

— ухвали окружних (місцевих) адміністративних судів;

— ухвали апеляційних адміністративних судів;

— ухвали Вищого адміністративного суду України.

Ухвали викладаються окремим документом з питань, які за­кріплені ч. 4 ст. 160 КАС: 1) залишення позовної зая­ви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття прова­дження в адміністративній справі; 4) об'єднання та роз'єд­нання справ; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого ад­міністративного суду; 9) забезпечення адміністративного позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевид­них арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додатко­вого судового рішення; 13) роз'яснення постанови; 14) зупи­нення провадження у справі; 15) закриття провадження у спра­ві; 16) залишення позовної заяви без розгляду.

Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Ухвали, які викладаються окремим документом, постанов­ляються в нарадчій кімнаті та підписуються складом суду, який розглядає справу.

Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, зано­сяться секретарем судового засідання у протокол судового за­сідання.

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошують­ся негайно після їх постановлення. До складення зазначених ухвал застосовуються правила ч. 3 ст. 160.

Ухвала,щовикладається окремим документом,складаєть­ся з таких частин (ст. 165 КАС):

• вступна частинаіз зазначенням: дати і місця її постанов­лення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

• описова частинаіз зазначенням: суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питан­ня, що вирішується ухвалою;

• мотивувальна частинаіз зазначенням: мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постанов­ляючи ухвалу;

• резолютивна частинаіз зазначенням: висновків суду, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та ії ос­карження.

Якщо ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, тоді вони заносяться секретарем судового засідання у прото­кол судового засідання.

В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кім­нати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошують­ся негайно після їх постановлення.

Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалута направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усу­нення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ст. 166 КАС). Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

Отже, окремі ухвали— один із способів усунути причини правопорушень. Вони стосуються питань, які виходять за межі основного спору, але пов'язаних із ними, і спрямовані на усу­нення виявлених судом у процесі розгляду справи порушень закону, недоліків у роботі, протизаконних вчинків окремих суб'єктів владних повноважень.

Окремо у КАС визначено також зміст ухвали су­ду апеляційної інстанції та випадки її постановлення (ст.ст. 205, 206 КАС).

Так, розглянувши апеляційну скаргу, адміністративний суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі:

— залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення — без змін;

— зміни ухвали суду першої інстанції;

— скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;

— скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;

— визнання судового рішення нечинним і закриття проваджен­ня у справі;

— скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи на новий роз­гляд до суду першої інстанції (нова редакція підпункту).

Ухвала адміністративного апеляційного суду складається таких частин:

• вступна частинаіз зазначенням: дати й місця ії поста­новлення; найменування адміністративного суду апеляцій­ної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання; імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі.

• описова частинаіз зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстан­ції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скар­гу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції об­ставин.

• мотивувальна частинаіз зазначенням: встановлених су­дом апеляційної інстанції обставин із посиланням на дока­зи, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

• резолютивна частинаіз зазначенням: висновку суду апе­ляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; роз­поділу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (ч. 1 ст. 206 КАС).

При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростову­ються доводи, що містяться у скарзі (ч. 2 ст. 206).

У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість цього рішення (ч. 3 ст. 206 КАС, нова редакція).

Крім того, судом апеляційної інстанціїможе бути поста­новлена окрема ухвала(ст. 208 КАС) у випадках і в порядку, встановлених ст. 166 КАС (редакція ЗУ від 17.11.2011).

Відповідно до КАС суд касаційної інстанції (Ви­щий адміністративний суд України, Верховний Суд України), розглянувши касаційну скаргу, постановляє ухвалуабо поста­нову(ст. 230, 232 КАС).

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалув разі:

1) залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень — без змін;

2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд;

3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

4) скасування судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій і залишення позовної заяви без розгляду або за­криття провадження;

5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної ін­станцій такими, що втратили законну силу і закриття про­вадження;

6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.

Тобто з усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції постановляє ухвали.

Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які бе­руть участь у справі, в порядку, встановленому ст.ст. 160 і 167 КАС.

Ухвала суду касаційної інстанціїскладається відповідно ч. 1 ст. 231 з таких час­тин:

• вступна частинаіз зазначенням: дати і місця постановлен­ня; найменування адміністративного суду, прізвищ та іні­ціалів суддів і секретаря судового засідання; імен (наймену­вань) осіб, які беруть участь у справі.

• описова частинаіз зазначенням: короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених судових рішень; узагаль­нених доводів особи, яка подала касаційну скаргу; узагаль­неного викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судами першої та апеляційної інстан­цій обставин.

• мотивувальна частинаіз зазначенням: мотивів, з яких суд касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

• резолютивна частинаіз зазначенням: висновку суду каса­ційної інстанції по суті вимог касаційної скарги; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою закон­ної сили та її оскарження.

У разі коли касаційна скарга залишається без задоволення, в ухвалі зазначається, якими нормами права спростовуються доводи, що в ній містяться. У разі скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в ухвалі за­значається, у чому полягала їхня незаконність (ч. 2, 3 ст. 231).

При цьому суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 166 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу (ст. 233 в редакції Законів № 3719-VI від 08.09.2011, № 4054-VI від 17.11.2011).

Слід звернути увагу надеякі процесуальні особливості та наслідки постановлення судового рішення.

Нерідко судове рішення по адміністративній справі може бути постановлено із недоліками, які перешкоджають виконанню рішення, ускладнюють або частково унеможливлюють таке ви­конання.

Недоліки судового рішення можуть бути як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру — це неповнота викладення у рішенні суду відповідей на запитання, поставлені у позовній заяві, також це описки, арифметичні помилки допущені у су­довому рішенні, ускладнена форма його викладення.

Отже, з метою 1) вичерпного розв'язання усіх спірних пра­вовідносин, 2) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні та 3) роз'яснення судового рі­шення, яке є незрозумілим, КАС (ст.ст. 168, 169, 170) закріплено процедуру усунення недоліків, що перешко­джають нормальному та швидкому виконанню таких рішень.

Суд, що ухвалив судову постанову, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постановуу випадках, якщо: а) щодо однієї із по­зовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одно­го з клопотань не ухвалено постанову; б) суд, вирішивши пи­тання про право, не визначив способу виконання судової по­станови; в) судом не вирішено питання про судові витрати (ч. 1 ст. 168).

Питання про ухвалення додаткового судового рішення мо­же бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 168).

Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду пи­тання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду пи­тання. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд по­становляє ухвалу (ч. 3, 4 ст. 168).

Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскар­жені (ч. 5 ст. 168 КАС).

Суд за власною ініціативою або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої зацікавленої особи може виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилкинезалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні (ч. 1 ст. 169).

Опискоюназивається допущена адміністративним судом механічна помилка у визначенні об'єкта присуджених прав, предметів тощо, найменування сторони, строку виконання по­станови. Помилки— неправильність в діях і висновках; це до­пущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків, неточність у постанові суду у визначенні суми, яка підлягає стягненню. Тому наявність арифметичних помилок ґрунтуєть­ся на цифрових даних, що були предметом спору сторін та дослідження адміністративного суду.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про день, час і місце засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень (частина 2 статті 169 в редакції Закону № 4054-VI від 17.11.2011). }

Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено (ч. 3 ст. 169).

Якщо судове рішення є незрозумілим,суд, який його ухва­лив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державно­го виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення,не змінюючи при цьому його змісту (ч. 1 ст. 170).

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускає­ться, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, про­тягом якого судове рішення може бути подане для примусово­го виконання (ч. 2 ст. 170).

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення про­тягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із зая­вою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові зая­ви про роз'яснення рішення (ч. 3 ст. 170).

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку протягом якого судове рішення може бути по­дане для примусового виконання (ч. 4 ст. 170 КАС, нова редакція).

Роз'яснення судового рішення викладається у формі ухва­ли, копія якої не пізніше, як на наступний день після її пос­тановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено (ч. 5, 6 ст. 170 КАС).

Наслідками постановлення судового рішення є:а) набрання ним законної сили; б) виникнення в осіб, які беруть участь у справі та інших осіб, на яких поширюється законна сила рішення суду, обов'язку безумовного виконання положень цьо­го рішення; в) набуття обставинами справи, які встановлені і доведені під час судового розгляду адміністративної справи, преюдиціального характеру. Наслідки постановлення судового рішення отримали своє законодавче закріплення у ст.ст. 254-256 Розділу V КАС.

Набрання судовим рішенням законної сили залежить від ряду обставин. Тобто судове рішення набирає законної сили з урахуванням: 1) закінчення певних процесуальних строків; 2) су­дової інстанції, яка розглянула та вирішила адміністративну справу.

Набрання судовим рішенням законної сили означає, що во­но стає обов'язковим для виконання. Тобто за ним може бути видано виконавчий документ, а отже, судове рішення може бути виконано примусово.

Отже, якщо публічно-правовий спір розглядався та вирішу­вався судом першої інстанції, то відповідно ухвалена постанова набирає законної сили лише після завер­шення строку встановленого для апеляційного оскарження. На відміну від постанов суду першої інстанції, постанови апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх ухвалення.

Так, відповідно до зазначених положень КАС (ст. 254), постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено вказаним кодексом, набирає законної си­ли після закінчення строку подання заяви про апеляційне ос­карження, якщо таку заяву не було подано. За загальним пра­вилом, закріпленим ст. 186 КАС (нова редакція), рішення (ухвали та постанови) адміністративних судів першої інстанції оскаржую­ться у 5-денний та 10-денний строквідповідно.

Виняткоміз правила про 5-денний та 10-денний строк апе­ляційного оскарження, закріпленого ст. 186 КАС, на­приклад, є положення ч. 5 ст. 177 КАС, відпо­відно до яких судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст.ст. 172-175 КАС, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування (ч. 5 ст. 177 КАС, нова редакція).

Перш ніж постанова адміністративного суду першої інстан­ції набере законної сили, обов'язково мають бути враховані такі чинники:1) факт подання апеляційної скарги; 2) поновлення строку апеляційного оскарження.

Так, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч. 3 ст. 254, нова редакція). Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала закон­ної сили (ч. 4 ст. 254 КАС). Постанови або ухвали суду апеляційної чи касацій­ної інстанціїза наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголо­шення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі(ч. 5 ст. 254 КАС, нова редакція). Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають за­конної сили з моменту постановлення (ч. 6 ст. 254 КАС, нова редакція).

І нарешті, поряд із набранням судовим рішенням законної сили виникають також такінаслідки набрання законної сили судовим рішенням:постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, ін­ших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України; обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ст. 255).

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. VІ. План та організаційна структура заняття
6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
8. Аграрне виробництво і його особливості
9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
10. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.
11. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

Переглядів: 3730