• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні завдання, принципи і спроби захисту населення при надзвичайних ситуаціях та їх характеристика.

Захист населення у НС мирного і воєнного часу - одне з головних завдань ЦО. У законі «Про цивільну оборону України» в статті 8 говориться: «Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності господарювання надає своїм працівникам сховище, забезпечує засобами індивідуального захисту, сприяє здійсненню евакозаходів, створенню сил подолання наслідків НС та їх готовності до практичних дій, а також виконанню заходів з ЦО.

Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення НС та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення.

Основними завданнями у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є:

- здійснення комплексу заходів для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру та реагування на них;

- забезпечення готовності та контролю за станом готовності до дій і взаємодій органів управління у цій сфері, сил та засобів, при­значених для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється на принципах.

- пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я і довкілля;

надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

- вільного доступу населення до інформації щодо захисту насе­лення і територій від надзвичайних ситуацій;

- особистої відповідальності й піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях;

- відповідальності посадових осіб у межах своїх повноважень, за дотримання вимог цього Закону;

- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

- урахування економічних, природних та інших особливостей
територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних
ситуацій;

- максимально можливого ефективного і комплексного викорис­тання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзви­чайним ситуаціям і реагування на них.

У питаннях захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру громадяни України мають право на:

- отримання інформації про надзвичайні ситуації, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

- забезпечення та використання засобів колективного й індиві­дуального захисту, які призначені для захисту населення від надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

- звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місце­вого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій

- відшкодування збитків, згідно із Законом, заподіяних їхньому здоров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій;

- компенсацію за роботу в зонах надзвичайних ситуацій;

- соціально-психологічну підготовку та медичну допомогу;

- інші права у сфері захисту населення і територій від надзви­
чайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно
до законів України.

До основних способів захисту населення від НС відносять:

Ø завчасне інформування та оповіщення населення про загрозу або виникнення НС (створення та підтримка в постійній готовності систем локального та загальнодержавного оповіщення);

Ø Створення і підтримка в постійній готовності систем спостереження та контролю (організація збору, аналіз інформації про стан навколишнього середовища, забруднення харчових продуктів, фуражу, води і ін);

Ø Укриття в захисних спорудах (створення фонду захисних споруд та підтримання їх в готовності до використання за призначенням);

Захисні споруди— це спеціальні будівлі для захисту населення від аварій на АЕС, хімічно і вибухонебезпечних об'єктах, ядерної, хімічної, біологічної зброї та звичайних військових засобів ураження. Захисні споруди в залежності від якостей поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття - щілини.

Сховище - це інженерна споруда герметичного типу, яка призначена для захисту людей при аваріях на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин, при аваріях на хімічних і вибухонебезпечних підприємствах, застосуванні противником зброї масового ураження і від високих температур зовнішнього повітря.

Протираціаційні укриття - захищають людей від зовнішнього гама-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пороху в органи дихання, на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.

Простіші укриття - щілини

Ø Евакуаційні заходи (евакуація може бути загальна та часткова);

Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок:

- небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (якщо виникає

безпосередня загроза життю та заподіянню шкоди здоров'ю населення, яке проживає в зоні ураження);

— загрози катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним
запобіганням проривної хвилі;

- загрози або виникнення збройного конфлікту в районах 50-
кілометрової прикордонної смуги.

Часткова евакуація здійснюється до початку застосування агресором сучасних засобів ураження, а в мирний час - у разі загрози або виникнення стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Ø Інженерний захист повенен передбачати:

- облік при розробці генеральних планів забудови населених пунктів і веденні містобудування можливих проявів в окремих регіонах і на окремих території

- раціональне розміщення об’єктів підвищеної небезпеки,

- організація та будівництво протипаводкових, протизсувних, протилавинних та інших інженерних споруд спеціального призначення);

- реалізацію заходів санітарної охорони території.

Ø Медичний захист (заходи запобігання чи зменшення ступеня ураження людей, своєчасне надання медичної допомоги постраждалим від НС)

Ø Радіаційний, хімічний та біологічний захист (виявлення й завчасна оцінки обстановки, факторів ураження та своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту)

3.ДЕРЖАВНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ спрямована на забезпечення:

- безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів для життя й

здоров'я людей та навколишнього середовища;

- якості продукції (робіт, послуг) і матеріалів у відповідності

з рівнем розвитку науки, техніки і технології;

- єдності принципів виміру;

- безпеки об'єктів господарювання з урахуванням ризику

виникнення техногенних катастроф й інших надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Державна експертиза можевплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків, організовується і

проводиться згідно із законом.

Державний нагляд і контроль у сфері захисту населення і

територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру організовуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади,

до компетенції якого віднесені питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади.

Декларування безпекиобєктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання надзвичайних ситуацій

техногенного і природного характеру, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків.

Читайте також:

1. I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2. II. Населення
3. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
4. II. Основні засоби
5. II. ОСНОВНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ
6. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
7. III. Основні обов'язки робітників та службовців
8. IV. Основні обов'язки адміністрації
9. S. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
10. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
11. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
12. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

Переглядів: 447