Тема 19. Західні демократичні держави між двома світовими війнами

Мета заняття: освітня – виявлення тенденцій розвитку державності в новітній час на прикладі розвинених західних держав; виховна – виховання розуміння значення нових демократичних принципів в діяльності ліберально-демократичних держав Західної Європи та США; розвиваюча – закріплення навику роботи з конституційно-правовими актами, зокрема з Веймарською конституцією.

План

1. Веймарська республіка в Німеччині.

2. Сполучені Штати Америки. "Новий курс" Ф.Рузвельта

3. Розвиток державно-політичної системи Великобританії

4. Третя республіка у Франції після першої світової війни. Народний фронт.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: "новий курс", "кодекси чесної конкуренції", державно-монополістичний капіталізм, Народний фронт, лобізм, консерватори, лейбористи, мажоритарна система, пропорційна система, змішана система.

1. В листопаді 1918 р. як результат існування невирішених проблем розпочалась буржуазно-демократична революція в Німеччині. Її головним результатом стало повалення монархії та проголошення республіки. Це було закріплено Веймарською конституцією, прийнятою у липні 1919 р. Конституція перетворювала Німеччину на президентсько-парламентську республіку. На чолі її був президент з великими повноваженнями: призначав канцлера та уряд, міг розпускати рейхстаг, вводити надзвичайний стан. Обирався він загальним голосуванням.

Вища законодавча влада належала рейхстагу, що обирався загальним голосуванням на 4 роки за пропорційною системою. Верхня палата парламенту іменувалась рейхсратом та складалася з представників німецьких земель. Представництво від земель було нерівним, найбільше голосів мала Пруссія.

Німеччина поділялась на 18 земель (15 республік та 3 вільних міста), кожна з яких мала свою конституцію, свій законодавчий орган - ландтаг, свій уряд. Але та автономія, якою в минулому користувалися німецькі землі, вже не існувала. Президент республіки по Веймарській конституції обирався загальним голосуванням на 4 р. (ст.41). Влада його була надзвичайно велика. При незгоді палат рішення питання передавалося на його розсуд. Він міг скористатися своєю владою при призначенні канцлера, протиставивши своє рішення рейхстагу. Уряд, офіційно відповідальний перед рейхстагом, міг існувати і при опорі на президента, ігноруючи рейхстаг. Склад уряду, а так само його глава, іменований канцлером, призначався президентом.

Веймарська конституція діяла до приходу до влади нацистів у 1933 р.

2. У міжвоєнний період відбувається подальша демократизація виборчої системи США. У 1920 р. жінкам було надане право голосувати і бути обраними нарівні із чоловіками (XIX поправка до конституції). Проведені демократичні перетворення стимулювали удосконалювання партійної системи. Після періоду посилення реакції на початку 20-х рр. влада пішла на поступки демократичним вимогам. У 1923р. була легалізована компартія, раніше заборонена.

Зміни в державному апараті здійснювалися як у кількісному, так і в якісному відношенні. Тільки за 10 років (із 1930 по 1940 р.) федеральний апарат майже подвоївся. Установлено принципи комплектування федеральних державних служб. Передбачалися відкриті конкурси - іспити на заміщення державних посад, заборонено звільнення чиновників по політичних мотивах.

У міжвоєнний період з'явилися і нові напрямки в діяльності американської держави. Одним із них стало регулювання економіки і соціальних відношень. Найбільшою мірою це проявилося в період «нового курсу» президента Ф. Рузвельта. Головна ідея – посилення втручання держави в економіку. Ця програма складалася з 4 блоків заходів:

А. Заходи у фінансовій сфері. Проведено девальвацію долара, скорочені масштаби біржової спекуляції і створено корпорацію по страхуванню банківських вкладів. Заборонено вивіз золота за кордон. Все це сприяло оздоровленню фінансової системи.

Б. Заходи щодо оздоровлення промисловості. Була створена «Національна адміністрація відновлення промисловості» /НИРА/, яка займалася державним регулюванням промисловості. Уся промисловість була розділена на 17 груп, діяльність кожної із яких регулювалася нормативними актами – “кодексами чесної конкуренції”, що визначали квоти випущеної продукції, розподіл ринків збуту, ціни, умови кредиту, рівень зарплатні і т.д.

В. Заходи в області сільського господарства. Фермерам пропонувалося за премію скорочувати посівні площі і поголів'я худоби. Це призвело, з однієї сторони, до підвищення цін на зерно, м'ясо, молоко, а з іншого боку - до знищення продовольства в умовах голоду і злиднів. Фермерам - боржникам давався здешевлений кредит.

Г. Заходи в соціальній області. У 1935 р. був прийнятий закон Вагнера.

Він закріпив за робітниками право на вступ у профспілки, на складання колективного договору між робітниками і підприємцем, на проведення страйків і пікетування. Заборонялося карне переслідування робітників за створення профспілок і участь у легальних страйках. В серпні 1935 р. було прийнято закон про соціальне страхування. Він уводив систему пенсій по старості і допомоги по безробіттю. У 1938 р. приймається закон про справедливе наймання робочої сили, що фіксує максимальну тривалість робочого часу для деяких груп трудящих і мінімум зарплатні, а також забороняв застосування дитячої праці.

3. У XX в. в Англії зберігається двопартійна система, сутність якої полягала в пануванні на виборах двох основних партій. До 1923 р. це були консерватори і ліберали, із 1923 р. - консерватори і лейбористи. В міжвоєнний період відбувається закріплення офіційного статусу за опозиційною партією: вона залучується до узгодження деяких ключових питань політики, обговорення бюджету. У 1937 р. з’являється оплачувана посада лідера опозиції.

Виборчі реформи. Після 1 світової війни було прийнято декілька виборчих законів, що здійснили демократизацію виборчого права. У 1918-19 рр. право голосу одержали всі особи чоловічої статі, що досягли 21 року і задовольняли вимогам цензу осілості (6 місяців), або володіли помешканням для ділових занять. Жінки мали право голосу, якщо досягали 30 років і володіли нерухомістю з річним прибутком не нижче 5 ф. ст. , або були в шлюбі з особою, що задовольняє останній умові. Напередодні парламентських виборів 1929 р. консервативний уряд здійснив ще одну реформу, надавши жінкам рівні з чоловіками виборчі права.

Зміни в державному ладі. Розвиток державного ладу в міжвоєнний період йшов по шляху посилення виконавчої влади. У 1920 р. був прийнятий Закон про надзвичайні повноваження, який передбачав можливість видання урядом від імені короля указу про введення в країні надзвичайного стану, якщо він вважає, що якась особа або група осіб своїми діями порушує нормальне життя суспільства (заважають постачанню продовольством, водою, паливом). У 1931 р. серією актів уряду було надано законодавчі права у найважливіших економічних областях. У 1939 р. парламентом приймається новий Акт про надзвичайні повноваження, що надає виконавчій владі повноваження на видання розпоряджень, які уряд вважає необхідними для забезпечення суспільної безпеки, захисту держави, підтримки суспільного порядку. Закон про оборону (1939 р.) – право примусово викупати будь-яке майно у приватних осіб.

Значні зміни відбулися й у механізмі функціонування Британської колоніальної імперії. У 1923 р. Англія була змушена визнати за домініонами право самостійно укладати договори з іноземними державами, а також визначати в кожному окремому випадку свою участь або неучасть у міжнародних договорах, укладених Англією. У 1931 р. був прийнятий Вестмінстерський статут, що закріпив об'єднання англійських домініонів у «Британську співдружність націй» і визначив взаємовідносини його членів.

4. У повоєнний період у країні були проведені реформи виборчої системи. Перша, проведена в 1919 р., передбачала сполучення принципів мажоритарної і пропорційної системи. У 1927 р., була відновлена мажоритарна система виборів у повному обсязі.

Відбувається приниження ролі парламенту. Починаючи із середини 30-х рр., парламент майже щорічно наділяв уряд надзвичайними повноваженнями, ухиляючись від політичної відповідальності за непопулярні заходи. Одночасно намітилося й ослаблення ролі парламенту як органа, що стоїть над урядом. Доля кабінетів усе частіше стала вирішуватися на стільки безпосередньо парламентарями, скільки різноманітними позапартійними організаціями: партіями, угрупованнями підприємців, профспілками. Депутати парламенту нерідко лише виконували їхні вказівки.

У 1934 р. лівими силами було створено Народний фронт, який в 1936 р. на виборах одержав 57% голосів і сформував уряд.

Заходи уряду Народного фронту:

а) заборонені воєнізовані фашистські організації; б) уведені 40-годинний робочий тиждень і 2-тижневі оплачувані відпустки; в) прийнятий закон про колективні договори між підприємцями і робітниками; г) організовані суспільні роботи для безробітних; д.) зменшено податки з дрібних підприємств, із значних - збільшені; е.) націоналізовані деякі військові заводи і французькі залізниці; ж) створене державне Зернове бюро, що закуповувало в селян зерно за твердими цінами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 17. Головні риси права нового часу	\|	Тема 20. Фашистські держави і військові диктатури між двома світовими війнами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.