Звуковий тиск – це різниця середньоквадратичних значень тиску у збуреному та незбуреному повітряному середовищі.
2) Інтенсивність (сила) звуку I , Вт/м2
Інтенсивність звуку – це кількість енергії перенесеної звуковою хвилею через одиничну площадку, перпендикулярну до звукової хвилі.
,
де r - щільність середовища,
с – швидкість звуку в середовищі.
3) Довжина хвилі л, м;
Довжина хвилі – це відстань, що проходить звукова хвиля протягом періоду коливання (відстань між двома шарами повітря, які мають однаковий звуковий тиск, виміряний одночасно).
с – швидкість поширення звукових хвиль.
4) Частота f, Гц;
Частота – це число коливань середовища за одну секунду.
Оскільки людське ухо по різному реагує на звукові коливання різної частоти, весь діапазон частот звуку, які сприймає вухо, поділено на 9 октавних смуг частот.
5) Звукова потужність W, Вт;
Звукова потужність є головною характеристикою будь-якого джерела шуму. Вона визначається як загальна кількість енергії, що випромінюється джерелом в оточуюче середовище за одиницю часу.
Звуковий тиск та інтенсивність звуку можуть змінюватися по величині в дуже великих межах – до 1016 раз. Важливе значення має також те, що людське вухо реагує не на абсолютну, а на відносну зміну інтенсивності звуку, оскільки інтенсивність звуку (відчуття людини при шумі) пропорційна логарифму кількості енергії подразнювача. Через це на практиці використовують не абсолютні значення Р та І, а їхні рівні, тобто відношення абсолютних значень Р та І до порогових P0, I0.
P0=2*10-5 Па , I0=10-12 Вт/м2.
6) Рівень інтенсивності звуку
дБ
де Іі - інтенсивність звуку в конкретній точці;
І0 = 10-12 Вт/м2.
7) Рівень звукового тиску (рівень шуму)
дБ,
де Pi середньоквадратичне значення звукового тиску в конкретній точці в певний момент;
Р0 – середньоквадратичне значення звукового тиску на нижньому порозі чутності в октавній смузі з середньогеометричною частотою 1000 Гц.