Поняття про середовище існування людського суспільства

Термін "навколишнєсередовище" описує сукупність абіотичних, біотичних, техногенних та соціокультурних факторів, що прямо чи посередньо впливають на життя і господарську діяльність людського суспільства, тобто це той матеріальний та духовний світ, що оточує людство і з яким воно взаємодіє. Поняття "навколишнє середовище" дуже близьке до терміну "природа". Але поняття "природа" значно ширше. Природа — це об’єктивна реальність, результат еволюції розвитку матеріального світу, що існує незалежно від свідомості людини. Навколишнє середовище утворилося в результаті тривалої еволюції планети Земля під впливом людської діяльності, створення так званої "вторинної природи", тобто міст, заводів, каналів, транспортних магістралей тощо.

Навколишнє середовище складається з географічного та соціокультурного середовищ.

Географічне середовище — це матеріальне середовище, складене з природних, антропогенно-природних та створених людьми об’єктів, в якому людське суспільство існує, задовольняє свої потреби і своєю діяльністю перетворює його. Отже, географічне середовище містить природне та техногенне середовища, які в наш час тісно переплелися між собою.

Соціокультурне середовище— це створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини і вироблені людством протягом всієї Історії духовно-культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема, обумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин з навколишнім середовищем.

Поняття "географічне середовище" дуже близьке до поняття "географічна оболонка" сучасному розумінні географічна оболонка Землі — це сфера взаємодії людського суспільства та природи.Вона є надзвичайно складною планетарного масштабу системою, що охоплює тісно пов’язані між собою взаємообміном речовин та енергії верхню частину літосфери, гідросфери і нижню частину атмосфери, а також існуючі в їхніх межах біоту та людське суспільство. Це поняття більш широке, ніж "біосфера". Біосфера є глобальною екосистемою, пов’язаною спільним біологічним кругообігом речовин, її просторові межі визначаються поширенням тварин, рослин та мікроорганізмів. У географічній оболонці відбувається великий геологічний кругообіг речовин та обмінно-енергетичні процеси, а її просторові межі визначаються проникненням людської діяльності. Динамічна рівновага географічної оболонки забезпечується збалансованою дією її ведучих енергетичних факторів — сонячної, космічної, гравітаційної, тектонічної, магнітної, біогенної енергії та енергії людського матеріального виробництва.

Географічна оболонка сформувалась внаслідок тривалої історичної еволюції Землі як планети. Перший етап її становлення характеризується абіогенним розвитком, встановленням стабільних взаємних зв’язків між літосферою, атмосферою і гідросферою; другий — зародженням і швидким розвитком живої речовини, що суттєво видозмінила абіогенні компоненти, активізувала процеси вивітрювання гірських порід на земній поверхні, утворення ґрунтово-рослинного покриву та формування сучасної збагаченої киснем атмосфери; третій — виділенням із тваринного світу людини, формуванням людського суспільства і перетворенням його на ведучий планетарний фактор розвитку географічної оболонки.

Головним енергетичним джерелом процесів, що відбуваються в географічній оболонці є променева енергія Сонця, її нерівномірний розподіл по кулеподібній поверхні Землі веде до помітної територіальної диференціації природних умов у межах географічної оболонки. Другим важливим енергетичним джерелом розвитку географічної оболонки є внутрішня енергія Землі.

Основні закономірності географічної оболонки: цілісність, ритмічність, горизонтальна зональність та висотна поясність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціоекосистема, її структура та властивості	\|	Походження життя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.