Соціальне ринкове господарство» в ФРН (модель Л.Ерхарда)
Модель соціального ринкового господарства Л.Ерхарда; => методологія неолібералізму, що ґрунтувалася на поглядах нім. «фрайбурзької школи». З неї випливало, що майб добробут країни повинен базуватися на: приватній власності; вільній конкуренції; вільному ціноутворенню; активній ролі держави протидії монополізації та мілітаризації.
Стратегічною метою нової політики було забезпечення соц справедливості і високого рівня соц гарантій, проте шлях реалізації осн складових лежав через «шокову терапію» -необхідн заходів оздоровлення економіки
“шокова терапія” 1950-х років:
• грошова реформа (рейхсмарки / дойчмарки 1:10)
• реформа цін (ліквідація обмежень)
• підтримка МСБ у поєднанні з протидією монополіям
• кредитна політика (↓ ставок % та податкового тиску)
• соціальна реформа (зменшення диспропорцій у розподілі доходів, безоплатна освіта, страхова медицина, довгострокова допомога по безробіттю)
Основними чинниками успіху реформ були менталітет нім народу, його працездатність, досвід, схильність до дисципліни, готовність в ім'я майбутнього йти на тимчасові жертви, сприятливі соц-економ та політичні умови - приватна власність і підприємницькі структури, уміле використання допомоги за планом Маршалла тощо, вибір правильної стратегії економічних реформ і чітке визначення послідовності та етапів проведення їх, сильна політична воля до реформування і в процесі його, можливість вільного обміну поглядами для вибору напрямів та постановки завдань реформи