За ІЛР у 2011 р Чехія посіла 27,а Словаччина 35 місце у світі. ВВП (ПКС) Чехії вдвічі більший за ВВП Словаччини (дані на 2013 рік).
Після роз’єднання 1 січня 1993 року з Чехією і утворення самостійної держави, Словаччина почала реалізовувати ідеї побудови економічно розвинутої європейської країни, проте мала на цьому шляху значно більше труднощів ніж її колишня союзниця. Основними труднощами, які потрібно було долати: нижчий рівень розвитку і конкурентних на світовому ринку виробництв ніж в Чехії; розрив глибоких коопераційних зв’язків з чеськими підприємствами; більша орієнтованість у зовнішній торгівлі на ринки східних сусідів ніж на ринки ЄС.
Швидкі та багато у чому мало популярні заходи уряду щодо долання системної кризи в країні, завершення приватизації, зменшення дефіциту бюджету, децентралізація банківської системи та переорієнтація на європейські ринки призвели до відновлення темпів економічного зростання.
Серед багатьох заходів стабілізац економ процесу передусім слід відмітити: введення єдиного податку у розмірі 19%, що створило хороший базис для подальшого соц-ек зростання; суттєве зменш рівня інфляції; зближення показників % ставки по кредитах з провідними країнами ЄС; скорочення суми державного боргу та дефіциту державного бюджету.
Економ Чехії мала особливості: країна має значні технологічні позиції у світі. Так, за Індексом технологічних досягнень (ІТД) Чехія входить в першу 20, країна-потенційний лідер. На відміну від багатьох держав ЦСЄ більша частина інвестицій поступала в галузі машинобудування (близько 40%), що призвело до збільшення експорту.
Швидко проходив процес приватизації банків, їх укрупнення та злиття.
Уряд країни постійно працює над доланням регіональних диспропорцій в країні, а чеська модель локального розвитку є у багатьох випадках показовою для всіх постсоціалістичних країн