Тема 2: Морфологія.

Практична робота

Тема: Морфологія як розділ граматики. Граматичні категорії; граматичні значення, граматичні форми слів.

Мета: повторити й узагальнити знання студентів про морфологію як розділ граматики, вдосконалювати вміння студентів визначати частини мови і їх граматичні ознаки; розвивати вміння логічно мислити, аналізувати й узагальнювати знання з морфології.

Обладнання:підручники, посібники з української мови.

Завдання для виконання.

Завдання 1. Випишіть із «Словника іншомовних слів» пояснення слів морфема, морфологія, і морфологічний.

Завдання 2. Встановіть приналежність слів до частин мови у поданому тексті, мотивуючи свій висновок лексико-граматичними чи тільки граматичними ознаками кожного слова.

Мова є однією з важливих ознак загальної культури. Недарма народна творчість говорить, що людина пізнається за її мовою. Тому кожна культурна людина людина, висловлюючи думку, завжди прагне всі слова ставити на своєму місці, не порушувати закономірностей граматичної будови, правильно вимовляти слова.

Завдання 3. Визначте, чому лексично близькі слова типу хід, ходіння, боротьба, читання належить до іменників, а ходити, боротись, читати – до дієслів.

Завдання 4. Вкажіть, у значенні якої частини мови вжито кожне з виділених слів.

1. Огнєв. Суворов вчив військових хитрощам, а ваші деякі доморощені військові забули про це. 2. Багатого чубатого дівчина шанує; надо мною, сиротою, сміється, кепкує. 3. І сниться їй той син Іван і уродливий і багатий, уже засватаний, жонатий. 4. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня. 5. Рад був [Андрій] жити близько батька, якого любив і поважав. 6. Довго балакав, та мало сказав!..

Практична робота

Тема: Система частин мови в українській мові. Іменник як частина мови.

Мета:

- поглибити й узагальнити знання студентів про іменник, його граматичні ознаки,

- вдосконалювати вміння визначати частини мови, їх граматичне значення,

- виховувати інтерес до мови.

Обладнання:підручники, посібники з української мови.

Завдання для виконання.

Завдання 1. З’ясуйте предметне значення іменників, їх рід, число, відмінок і синтаксичну роль у реченні.

1. Сто скажених сивих бід та й сушило ж роду вроду. 2. Заглушене докучне сюрчання коників, що як не розірвуться, - і все те зливається докупи в якийсь чудовий гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього…3. В очах дівчини світяться іскри нерозтраченої ніжності. 4. В цих запеклих боях особливою відвагою і хоробрістю відзначався дід. 5. А тим же ми гірші, що йшли в яничари, пишалися рабством, розводили чвари за ласки господаря крихту малу.

Завдання 2. Встановіть спільне й відмінне у значенні і граматичних ознаках поданих слів.

Спів - співати, даль – далекий, самотній – сам – самотність, темнота – темний, три – трійка - троїти, хід – ходити.

Завдання 3. Визначте у реченнях іменників, їх морфологічні ознаки і синтаксичну функцію.

Верба біля воріт проймається злегка вогнем, що має колір випаленої у печі глини, і од цієї верби пахне прозоріше, не так густо, як від клена, що світиться безтурботною жовтизною. Поле із-за тернів дихає стернею, ситим покоєм. за ставом зрідка грюкають залізом об залізо, і луна котиться, котиться в’язкими хвилями.

Завдання 4.Уважно прочитайте текст. В якому стилі він написаний? Назвіть його особливості. Якими мовними засобами створюється поетична картина весни?

НАВІЩО У КВІТНІ СНІГ

Весна була рання, сніг зійшов іще на початку березня, стало сухо, інколи накрапав дощ. Усі забули про зиму.

І раптом — сніг. Пухнастий, розкішний, світу не видно. Відразу на землі — білий килим, будинки, дерева — усе погрубшало, зарожевілися дівочі щічки, засяяли очі, сніжки, жарти, сміх...

Гарно, але навіщо у квітні сніг?

Він упав надвечір, і була синя січнева ніч, а на ранок — гримів оркестр, який складався із самих арф: капіж, струмки, і кожна арфа яскраво, по-весняному блищала. Парував асфальт, креслилися класи, скакали дівчатка, хлопчиська ганялись один за одним. Співали птахи. І ніхто не задумувався над тим, що це було весілля весни. Вона прийшла давно, але її не помітили. А весна, як кожна жінка, не любить цього. От вона і влаштувала цю виставу — нагадала, що вона є: арфами, блиском, тріумфом. (В. Соботович.)

Завдання 5.Прочитайте текст, випишіть самостійні частини мови та визначте їхню роль у тексті. Назвіть ознаки, що вказують на приналежність цих слів до самостійних частин мови.

Після закінчення жнив селянин міг трохи розслабитися і перепочити. Такою порою був жовтень — місяць початку вечорниць і масових весіль.

Традиційне вкраїнське весілля об'єднувало кілька окремих сюжетів. Перед тим як узаконити шлюб, йому передували чотири, а то й п'ять дійств: оглядини, сватання, змовини, заручини тощо. Тільки після цього запрошували гостей, виткали коровай і плели вінець для молодої. Всі ці ритуальні обряди були розраховані на те, щоб молодята остаточно зважили своє рішення створити міцну сім'ю. (В. Скуратівський.)

II. Поясніть написання слів з подвоєними буквами; префіксами пере-, роз-, з- (с-).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Практична робота	\|	Практична робота

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.