Класифікація ушкоджень печінки.

Ушкодження печінки.

Лікувальна тактика при травмах живота.

Більшість пацієнтів з пораненнями живота, як проникаючими, так і непроникаючими, підлягають хірургічному лікуванню. Під хірургічним лікуванням слід розуміти проведення первинної хірургічної обробки рани, а в разі проникаючого характеру рани - виконання серединної діагностичної лапаротомії.

При первинній хірургічній обробці рани, проводиться не тільки видалення нежиттєздатних тканин, гемостаз і накладення швів, але й остаточне встановлення характеру поранення: чи є воно проникаючим, чи ні.

При закритій травмі живота тактика більш диференційована. Наявність явних ознак внутрішньочеревної кровотечі, а також перитоніт служить абсолютним показанням до негайної операції незалежно від тяжкості стану і показників гемодинаміки. Консервативному лікуванню підлягають постраждалі з забоями черевної стінки, з внутрішньо органними гематомами паренхіматозних органів, які не мають тенденції до збільшення, з невеликими і стабільними субкапсулярними гематомами.

Травми печінки відносяться до найбільш серйозним по тяжкості, складності розпізнавання і лікування захворювань. У мирний час частота їх становить 21-28%, причому закриті ушкодження спостерігаються у 26-51% постраждалих, колото-різані поранення - у 46-70%, вогнепальні - в 4-8%. Найбільшим рівнем летальності (до 87%) супроводжуються закриті ушкодження, значна частка яких є одним з компонентів важкої поєднаної травми. Основними причинами летальних результатів при травмах печінки є гостра масивна втрата крові, травматичний шок в гострому періоді травматичної хвороби і важкі гнійні ускладнення, включаючи сепсис, у ранньому і пізньому періодах. Складність лікування травм і поранень печінки зумовлена розвитком специфічних ускладнень, пов'язаних з пошкодженням внутрішньо- і позапечінкових жовчних проток.

I. Закриті пошкодження печінки.

1. За механізмом травми: безпосередній удар; падіння з висоти; здавлення між двома предметами; дорожня травма; розриви при напрузі черевного преса; у новонароджених, а також патологічно зміненої печінки.

2. По виду ушкодження: розриви печінки з пошкодженням капсули; субкапсулярні гематоми; центральні розриви або гематоми печінки; пошкодження позапечінкових жовчних шляхів та судин печінки.

3. За ступенем пошкодження:

I ст. - Поверхневі тріщини і розриви глибиною до 2 см;

II ст. - Розриви глибиною від 2-3 см до половини площі органу;

III ст. - Розриви глибиною більше половини товщі органу і наскрізні розриви;

IV ст. - Розтрощення частин печінки або розчленування на окремі фрагменти.

4. По локалізації: пошкодження часткою і сегментів печінки.

5. За характером пошкодження внутрішньопечінкових судин і жовчних проток.

II. Відкриті пошкодження печінки (поранення).

III. Поєднання тупої травми печінки з пораненням.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Алгоритм діагностики при травмах живота.	\|	Закриті ушкодження селезінки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.