Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.

Втрати СРСР і Німеччини на 10 липня 1941 р.

Хід війни на радянсько-німецькому фронті.

Утворення антигітлерівської коаліції.

12 липня 1941 р. – у Москві було підписано угоду „Про спільні дії у війні проти Німеччини (СРСР + Великобританія). Ця угода поклала початок створенню антигітлерівської коаліції.

14 серпня 1941 р. – на о. Ньюфаундленд відбулася зустріч В. Черчілля і Ф. Рузвельта, на якій країни узгодили свої плани у зв’язку з нападом Німеччини на СРСР. Підписання Атлантичної хартії, в якій викладалися цілі війни і принципи післявоєнного устрою світу. 24 вересня до Атлантичної хартії приєднався СРСР.

29 вересня – 1 жовтня 1941 р. – Московська конференція (СРСР, Великобританія, США). Була досягнута домовленість про військові постачання СРСР.

1 січня 1942 р. – у Вашингтоні була підписана Декларація Об’єднаних Націй (СРСР, США, Великобританія + 23 держави).

США і Великобританія зобов’язалися постачати за ленд-лізом щомісяця 100 бомбардувальників, 300 винищувачів, 800 танків, іншу техніку.

Ленд-ліз – система передачі США і Великобританією в борг чи в оренду за оплату озброєння, боєприпасів, продовольства тощо країнам антифашистської коаліції в період Другої світової війни.

У перший день війни гітлерівська авіація розбомбила 66 радянських аеродромів, знищила 1200 літаків безпосередньо на землі. Високий ступінь моторизованості німецько-фашистської армії дозволяв її ударним угрупованням стрімко розвивати наступ, з ходу долати водяні перешкоди. Щодоби гітлерівські війська просувалися в середньому на 30 км.

На середину липня 1941 р. німецько-фашистські війська окупували Литву і Латвію, значну частину України, Білорусії, Естонії, вторглися в західні області Росії, вийшли на підступи до Ленінграда, загрожували Смоленську і Києву.

Назва	Особовий склад	Танки	Гармати	Літаки
Радянські війська	815 тис.	11 783	21 500
Німецькі війська	79 тис.

30 червня 1941 р. був утворений Державний Комітет Оборони:

Голова: Сталін Й.

Молотов В.

Ворошилов К.

Маленков Г.

Берія Л.

Каганович Л.

У липні – жовтні 1941 р. на німецько-радянському фронті розгорнулися масштабні бої. Радянські війська змушені були перейти до стратегічної оборони.

Танкова битва Рівне – Дубно – Луцьк 23 – 24 червня 1941 р.	Перша велика танкова битва Другої світової війни, з обох сторін – близько 5 тис. танків. Завершилася майже повним розгромом радянських механізованих корпусів. Із 4,2 тис. танків Південно-Західного фронту залишилося лише 737. Ворог втратив лише декілька сотень танків. Але була зірвана спроба німців з ходу оволодіти Києвом.
Київська оборонна операція 7 липня – 26 вересня 1941 р.	Операція тривала 83 дні. На 21 липня Гітлер призначив парад на Хрещатику. Але перший штурм Києва 11 – 14 липня виявився невдалим для ворога. Оборона Києва тривала 71 день. Склалось загрозливе становище на флангах Південно-Західного фронту, що обороняв місто. 4 армії потрапили в оточення. Командуючий фронтом генерал Кирпонос загинув у бою. 19 вересня німецькі війська вступили в Київ. Київська оборонна операція призвела до провалу плану „Барбаросса”.
Смоленська битва 10 липня – 10 вересня 1941 р.	Розгорталася на фронті довжиною 650 км і глибиною 250 км. Радянське командування після попередніх поразок зуміло відновити боєздатність військ Західного фронту. На завершальному етапі битви радянські війська здійснили наступальну операцію в районі Єльні, вперше змусивши ворога перейти до оборони. Після Смоленської битви фашисти змінили стратегію - головний удар тепер був спрямований на Україну.
Оборона Одеси 5 серпня – 16 жовтня 1941 р.	Швидко заволодіти містом ворогові не вдалося. Декілька штурмів було відбито з великими втратами для ворога. Рішення про припинення оборони Одеси було прийнято у зв’язку з проривом німецьких військ у Крим. Оборона тривала 72 дні.
Битва за Ленінград 10 липня 1941 – 27 січня 1944 р.	25 серпня німецькі війська вийшли на підступи до міста, проте швидко оволодіти ним не змогли. 8 серпня німці вийшли до Ладозького озера, взявши місто в облогу. Відмовившись від штурму, німецьке командування вирішило задушити місто безперервними обстрілами і блокадою. блокада міста тривала 900 днів, жертви – 800 тис. чоловік. З 22 листопада 1941 р. по льоду Ладозького озера була налагоджена „дорога життя”. Оборона міста прикувала до себе значні сили німецьких військ. Вдалося врятувати від остаточного знищення Балтійський флот.
Оборона Севастополя 30 жовтня 1941 – 4 липня 1942 р.	У жовтні 1941 р. німецькі війська увірвалися до Криму. 30 жовтня вони підійшли на далекі підступи до Севастополя. Місто мало потужну оборону з моря. Оборона тривала 250 днів. Поразка радянських військ на Керченському півострові дала змогу німцям прорвати оборону. Евакуюватись змогла лише невелика частина захисників міста.
Битва за Москву 30 вересня 1941 – 7 січня 1942 р.	Після розгрому радянських військ в Україні, німці спрямували основний удар на Москву. На підступах до міста німці зустріли відчайдушний опір. 6 грудня 1941 р. – контрнаступ радянських військ на фронті у 1000 км. Німецькі війська були відкинуті від Москви на 100 – 250 км.

Наприкінці 1942 р. командування вермахту розгорнуло широкомасштабний наступ на Кавказ і Сталінград. Щоб спинити відступ радянських військ, 28 липня 1942 р. Сталін підписав наказ № 227 („Ні кроку назад!”).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Причини невдач Червоної армії на першому етапі війни.	\|	ІІ. Початок бойових дії у Пд. – Сх. Азії Тихому океані.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.