• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Причини невдач Червоної армії на першому етапі війни.

1. Зосередження і розгортання військ не було завершено до початку війни. Лише за два – три тижні до початку війни в ряди Збройних сил СРСР була призвана частина воїнів запасу і почалося висування 5 армій із внутрішніх округів у прикордонні. Більшість дивізій перших ешелонів армій прикриття знаходилася в навчальних таборах. Артилерія, інженерні війська нерідко опинялися у відриві від своїх з’єднань; був порушений зв’язок.

2. Велику роль відіграв фактор раптовості нанесення першого удару. Директива наркома оборони про приведення військ у бойову готовність не була вчасно доведена до особового складу. Більшість частин не встигли одержати необхідних розпоряджень.

3. Кращі кадри Червоної Армії були репресовані. На червень 1941 р. тільки в сухопутних військах не вистачало за штатом 66 900 командирів, а некомплект в авіаційних підрозділах склав 33%. Із 733 вищих командирів було репресовано 579. на початок війни тільки 7% командирів мали вищу військову освіту, а 3?% не пройшли повного курсу навчання навіть у середніх у середніх військових навчальних закладах.

4. На стані військ повною мірою позначилася паралізуюча атмосфера культу особи Сталіна. Вона сковувала ініціативу командирів, породжувала схильність до шаблонів, застарілих схем. Багато вищих військових діячів (Ворошилов, Будьонний) абсолютизували досвід Громадянської війни, намагалися використовувати його у зовсім нових умовах. У перші дні війни Сталін був фактично не доступний для вищих державних і військових діячів, а вирішення усіх головних питань замикалося особисто на ньому.

5. Радянська військова доктрина базувалася на тезі, схваленій Сталіним:

ü СРСР ніколи не доведеться вести бойові дії на власній території;

ü На випадок нападу противника слід готуватися до наступальної, а не оборонної війни;

ü Будь-яка агресія проти СРСР буде негайно зупинена загальним повстанням пролетаріату країн Заходу;

6. Укріпленню оборонних споруджень не приділялась необхідна увага.

7. Переозброєння армії не було завершене. Нові літаки і танки, інші види озброєння були поставлені на серійне виробництво тільки у 1940 – 1941 рр. вдосконалені зразки нової техніки особовий склад ще не освоїв.

8. Радянське військове керівництво прорахувалося у визначенні можливого напрямку головного удару супротивника. Як пріоритетний в Генеральному штабі Червоної армії розглядався київський напрямок, а мінсько-смоленсько-московський – як другорядний. Тому основні сили були передані в підпорядкування КОВО.

9. Народ країни, керівні кадри були психологічно дезорієнтовані договорами 1939 р. з Німеччиною.

Читайте також:

1. IV. На четвертому етапі, виходячи із позиції кожної СОБ на матриці АДЛ, вибирають для неї відповідну стратегію.
2. Аналіз програм на етапі їх експлуатації
3. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
4. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
5. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
6. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
7. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
8. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
9. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
10. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
11. Близький Схід під час Другої світової війни.
12. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.

Переглядів: 23704