Світовий досвід націєтворення

Нація і націоналізм.

Поняття „етнос”, „нація”, „народ”: спільне та відмінне..

Усне опитування ключових термінів теми.

Дискусія з питання, узагальнення проміжних висновків.

Питання для обговорення:

1. Порівняйте , що спільне, а що відмінне у поняттях „етнос”, „народ”, „нація”.

2. 3 чим, на думку вчених, пов'язаний розвиток різних історичних форм спільності людей?

3. Що характерно для нації як найбільш розвинутої форми спільності людей?

3. Національна свідомість.

Вправа : питання для обговорення(метод ”відкритий мікрофон”):

1. Спробуйте всебічно, із наведенням відомих вам прикладів охарактеризувати сутність національної свідомості, її роль у людській діяльності. Проаналізуйте слова М. Бердяєва: "Справжня національна свідомість може бути лише творчою, вона звернена вперед, а не назад".

2. Розкрийте функції історичної пам'яті і національної самосвідомості у формуванні і об'єднанні нації.

Проведення дискусії за наступними питаннями:

1.Що таке націоналізм? (Націоналізм — ідеологія і політика, основу якої складають ідеї національної винятковості і переваги, прагнення до національної замкнутості, місництва, недовіра до інших націй.)

2. Чому націоналізм оцінюється в науці неоднозначно? У чому небезпека націоналізму?.

3.Чому наука стверджує, що жоден народ не гарантований від проявів націоналізму і шовінізму?

4. Що таке геноцид? Наведіть відомі вам приклади геноциду.

5. Один сучасний учений, характеризуючи націоналізм, застосував такий образний вислів: "Націоналізм - це мінне поле між націями". Розкрийте зміст цього образу.

6. Охарактеризуйте основні риси міжнаціональної інтеграції, типові для нашої сучасності. Поясніть, чим обумовлюється цей процес.

5.1 .Виступи студентів з доповідями за темами:”Шляхи міжнаціональної інтеграції”, „Суть гуманістичного підходу до етнічних проблем у сучасному світі”, „Основні шляхи розв’язання міжнаціональних конфліктів”

5.2. Робота з картками – завданнями:

Картка 1. У світі сьогодні усе більш стверджується гуманістична моральна вимога ставитися до людей інших національностей як до рівних, делікатно, терпимо, шанобливо.

Як ви розумієте зміст цієї моральної вимоги? Поясніть на конкретних прикладах.

Картка 2. Відомому американському фізику Робертові Оппенгей - меру в комісії з розслідування антиамериканської діяльності - було задане питання. Що ви ставите вище - лояльність (вірність, симпатія, терпимість) стосовно батьківщини чи лояльність стосовно людства?".

Учений відповів: "Лояльність стосовно людства". Така відповідь знищила його кар'єру: Оппенгей мера назавжди відсторонили від секретної роботи. Як ви оцінюєте позицію вченого? Свою думку аргументуйте. Що ви особисто сказали б, якщо вам довелося б відповідати на подібне запитання?

Картка 3. Обміркуйте два вислови, наведені нижче. Перший належить німецькому мислителю Г.Лессінгу (1729-1781): "Я цілком переконаний, що жоден народ у світі не обдарований якою-небудь здатністю переважно перед іншими".

Російський фізіолог І.М. Сєченов (1829-1905) відзначав, що основні риси розумової діяльності людини і її здібностей відчувати не залежать ні від раси, ні від географічного становища. "Тільки при цьому стає зрозумілим усвідомлення морального і розумового споріднення між усіма людьми земної кулі, до яких би рас вони не належали".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття №5	\|	Домашнє завдання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.