Виникнення і розвиток грошових відносин

Тема 4. Гроші та грошові системи

1. Виникнення і розвиток грошових відносин.

2. Суть і функції грошей.

3. Грошовий обіг і його закони.

4. Еволюція грошей. Сучасна грошова система.

5. Інфляція, її суть, види і причини виникнення

6. Конвертованість грошових одиниць та їх види

Другою, після товару, найважливішою категорією товарного виробництва, є гроші. Вони є продуктом розвитку товарообміну і з'явились завдяки потребі забезпечення еквівалентності обміні товарів різної споживної вартості. Як зазначалось у попередній темі, необхідність еквівалентного обміну зумовила появу вартості, а вартість породила гроші.

Останні є найуніверсальнішим засобом вираження вартості всіх товарів в умовах розвинутого товарного виробництва. Таким чином, гроші завдячені розвитку форми вартості. Згідно з теорією К. Маркса, форма вартості історично розвивалась в такій послідовності: проста, розгорнута, загальна та грошова.

Проста, або випадкова форма вартості найдавніша. Вона виникла тоді, коли обмін лише зароджувався; коли окремі види продуктів випадково перетворювались на товари. За первісної форми обміну один товар, взятий у певному відношенні, відповідав певній кількості лише одного іншого товару і безпосередньо на нього обмінювався (наприклад, 1 сокира = 20 кг зерна, в загальному: X товару А = Y товару Б).

Уже в простій формі можна бачити зачатки грошей. Товар А має відносну вартість – тобто вартість його відноситься до вартості товару Б. Тоді товар Б має еквівалентну форму вартості: вартість товару Б вимірює вартість товару А. Еквівалентна форма вартості має такі особливості:

1. Споживна вартість товару-еквівалента стає формою прояву своєї протилежності – вартості.

Тобто споживна вартість товару-еквівалента зводиться до того, щоб вимірювати вартість інших товарів.

2. Конкретна праця, втілена у товарі-еквіваленті, є проявом своєї протилежності – абстрактної праці. Тобто, конкретна праця, затрачена на виготовлення товару-еквівалента, відображає абстрактну працю, тобто працю, що витрачається на виробництво інших товарів.

3. Приватна (індивідуальна) праця, втілена в товарі-еквіваленті, є формою прояву своєї протилежності – абстрактної людської праці. Тобто еквівалентна форма вартості відображає витрати суспільної праці.

З розвитком виробництва відбувається поглиблення суспільного поділу праці, що супроводжується зростанням її продуктивності та появою додаткового продукту. З першим великим поділом праці (відокремлення скотарських і землеробських племен) надлишки тваринницької продукції вже не випадково, а регулярно починають обмінюватися на надлишки продукції землеробства. За цих умов тварини набувають переважно відносної форми вартості, а інші товари (хліб, овочі та інше) стають товарами-еквівалентами. Так, власник шкіри тварини міг придбати зерно в тому разі, якщо ця шкіра була потрібна власнику зерна. Таким чином з'являється повна, або розгорнута, форма вартості.

Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма, за якою вартість товару виявляється не в одному якомусь випадковому товарі, а постійно, систематично – вцілій низці товарів.

Цю форму можна зобразити так:

1 вівця = 40 кг. зерна = 20 м. полотна = 2 сокирам = 3 грамам золота і т.д.

Для цієї форми вартості характерною є множинність еквівалентів – тобто в ролі товарів-

еквівалентів виступали різноманітні товари.

Багатоеквівалентність утруднювала обмін товарів, регулярність якого з розвитком продуктивних сил і суспільного поділу праці посилюється. Виникає економічна необхідність подолати множинність еквівалентів.

Сфера обміну дедалі більше насичується різноманітними товарами, серед яких стихійно поступово виділяється один, найпоширеніший і найбільш ходовий товар, що найчастіше виконує роль еквівалента. Такими товарами були: у пастушачих племен – худоба, у племен, що жили в гірських і лісистих місцевостях – хутра, шкіра тварин. Зокрема на Русі хутра куниць та соболя.

Суть загальної форми вартості полягає в тому, що всі товари і змінюються на один товар, який відіграє роль загального і еквівалента.

Несталість і географічна різноманітність загального еквівалента (сьогодні роль виконує худоба, через деякий час – хутра тощо, при чому в різних народів цим еквівалентом виступали різні предмети) вносили суттєві складнощі в обмін.

Особливо ці складнощі посилились, коли торгівля виходить за рамки місцевого, національного ринку і ведеться із заморськими країнами. Саме в цей період суспільну функцію загального еквівалента починають виконувати благородні метали.

Загальна форма вартості перетворюється на грошову.

Грошова форма вартості – це найрозвинутіша загальна форма вартості, в якій роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.

Важливою характерною рисою грошової форми вартості є те, що тут роль загального еквівалента зростається із споживною вартістю товару, який здатний виконувати цю роль у масштабі не лише місцевого, навіть національного ринку, а й в масштабах широкого міжнародного обміну.

Золото саме за своїми фізичними та хімічними властивостями найбільш відповідало цим вимогам:

1. Рідкісний (обмеженої кількості) товар.

2. У незначній кількості золота втілена значна праця.

3. Зберігається тривалий час, не втрачаючи своїх властивостей (не підлягає корозії тощо).

4. Вартість при поділі певної кількості (куска) не втрачається: вартість однієї чверті куска становить рівно чверть вартості куска.

Золото виконувало функцію грошей уже за півтора тисячоліття до нашої ери. До цього золото було звичайним товаром поряд із іншими товарами. Паралельно з золотом загальним еквівалентом було й срібло. Так тривало кілька тисячоліть, і лише у другій половині XIX ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом. Це означало встановлення золотого стандарту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність закону вартості та його функції	\|	Суть і функції грошей

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.