Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Митна політика

Особливості оподаткування Польської держави

 

У Польській державі важливими джерелами доходів були королівщини, соляні та свинцеві копальні, менетний двір, мито. З 1374 року польська шляхта була звільнена від податків та повинностей, крім постійного земельного податку.

Галицьке боярство 30-х років XV століття платило податок з кожного лану по 4 гроші і натуральні платежі, виконувало повинності з ремонту королівських замків, відбувало військову повинність певною кількістю озброєних людей. З другої половини XV століття податок з лану став постійним і стягувався у розмірі 12 грошів.

Існував натуральний податок — стація. Який сплачували продуктами для утримання польського війська. Справлялися податки на млини, корчми, рудники та з людей, які займалися різними видами діяльності. Селяни платили данину на користь церкви. Міське населення платило податок з рухомого і нерухомого майна — у розмірі чотирьох відсотків суми, в яку було оцінено майно.

 

 

Митна політика Польської держави та Литовського Великого князівства проводилась на користь шляхти, які добивались звільнення від мита і отримання права стягувати його самим. Вони домагалися знижок для іноземних купців і купували імпортні товари за пільговими цінами. Зовнішня торгівля ставала невигідною для купців, які змушені були десятки разів сплачувати мито для перевезення товарів. Так, на короткій відстані, від Турки до Яворова та від Дрогобича до Ярослава мито брали 174 рази. Збирали різні види мита, а саме: прикордонне, шляхове, мостове, перевізне, гребельне, ярмаркове, торгове, ринкове тощо. На зовнішню торгівлю значний тиск здійснював польський уряд через заборону торгувати українським купцям у західних землях, визначення торгових зв'язків німецьких купців тільки з польськими, встановлення високого мита на товари іноземних купців.


Література: [37, 52, 75, 79, 81]

 

Тема 3. Фінанси Запорізької Січі (Війська запорізького низового)

 

 

Мета:розглянути господарське життя Запорізької Січі та два сектори запорізької економіки. Обговорити Січовий військовий скарб; статті доходів: кошові регалії та домени, військова здобич, зовнішня допомога, податки, їх характеристика. Ознайомитися із особливостями в Січі; козацькими імунітетамита розвитком кредитних відносин.

 

План

1. Особливості становлення та соціально-економічного розвитку Запорізької Січі

2. Фінансові установи Січі. Січовий скарб, особливості його формування

3. Характер та склад доходів січового скарбу

4. Система оподаткування Запорізької Січі

 

 

1. Особливості становлення та соціально-економічного розвитку Запорізької Січі

 

Відтоді як у 1240 р. було зруйновано Київ, головною ареною подій української історії стали Галичина й Волинь. Проте на кінець XVI ст. центр подій знову переміщується на схід у Придніпров'я, яке протягом довгого часу лишалося малозаселеним. На широких просторах, котрі тоді називали Україною, тобто землями на порубіжжі цивілізованого світу, з новою гостротою розгорілася давня боротьба між осілим людом та кочовиками, посилювана затятим протистоянням християнства та ісламу. Гніт, що поширився у заселених західних районах, породжував численних утікачів, які надавали перевагу небезпекам пограничного життя перед кріпацтвом. Унаслідок цього з'являється новий стан — козацтво, що селилося на порубіжних землях. Спочатку козаки ставили собі за мету відбивати напади татар, сприяючи в такий спосіб освоєнню окраїн. Але в міру того як козаки вдосконалювали свою військову майстерність та організацію, здобуваючи щораз переконливіші перемоги над татарами та їхніми сюзеренами — оттоманськими турками, українське суспільство стало дивитися на них не лише як на борців проти мусульманської загрози, а й як на оборонців від національно-релігійного та суспільно-економічного гноблення польської шляхти. Поступово виходячи на провідне місце в українському суспільстві, козаки стали брати дедалі активнішу участь у розв'язанні цих ключових питань українського життя, на кілька наступних століть забезпечивши українське суспільство тим проводом, який воно втратило внаслідок полонізації української знаті.

 


Читайте також:

  1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  2. Аграрна політика
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Активна і пасивна державна політика.
  5. Активна політика зайнятості
  6. Антиінфляційна державна політика
  7. Антиінфляційна політика держави
  8. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
  9. Антимонопольна політика держави.
  10. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
  11. Асортиментна політика
  12. Асортиментна політика.




Переглядів: 438

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Податкова політика Великого князівства Литовського | Характер та склад доходів січового скарбу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.047 сек.