Правильність визначення валових доходів (витрат) від операцій з розрахунками в іноземній валюті

Інвентаризація ТМЦ та облік інвентаризаційних різниць

Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, якщо її проведення є обов'язковим відповідно до законодавства. Так, в обов'язковому порядку інвентаризація проводиться:

- перед складанням річної фінансової звітності;

- при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації
майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в
акціонерне товариство;

- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-
передачі справ);

- у випадку встановлення фактів крадіжки чи зловживань, псування
цінностей, а також за розпорядженням судово-слідчих органів;

- у випадку пожежі, стихійного лиха чи техногенної аварії;

- ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених
законодавством.

У ході інвентаризації здійснюється звіряння фактичної наявності товарів, з даними бухгалтерського обліку.

У податковому обліку вартість надлишків товарів, виявлених у результаті інвентаризації, включається до складу валових доходів на підставі пп.4.1.6 Закону про прибуток, як безоплатно надані матеріальні активи. Також сума виявлених інвентаризаційних різниць враховується при перерахунку за п.5.9 Закону про прибуток, а саме сума надлишків додається, а сума нестачі віднімається від суми, відображеної у графі «Залишок на початок періоду» Відомостей про балансову вартість товарних запасів. Тим самим уточнюються валові витрати звітного періоду, і не відбувається їхнього завищення (заниження). У свою чергу виключення суми нестачі з валових витрат дасть можливість підприємству не включати суму відшкодування, отриманого від винної особи, у податковому обліку до складу валових доходів.

Якщо винуватець нестачі не встановлений або у відшкодуванні збитку підприємству відмовлено судом слід зробити коригування щодо сум ПДВ, що припадають на суму нестачі та віднесені при придбанні товарів до податкового кредиту.

Втрати товарів у межах норм природного убутку підлягають включенню до складу валових витрат на підставі пп.5.2.1 Закону при прибуток, як витрати, пов'язані з веденням господарської діяльності. Крім того, здійснювати

коригування податкового кредиту щодо ПДВ, що припадає на величину втрат товарів у межах природного убутку, не слід.

У бухгалтерському обліку курсові різниці розраховуються відповідно до ПБО 21 «Вплив змін валютних курсів», згідно п.5 якого операції в іноземній валюті в момент первісного визнання відбиваються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті з застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції.

Сума авансу (передоплати) в іноземній валюті, надана іншим особам за рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів і т.п.), перераховується при їхньому оприбуткуванні у валюту звітності з застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.

Отримані і зараховані на баланс у результаті операцій з валютою активи, у тому числі і неоплачені чи оплачені частково, враховуються за валютним курсом на дату здійснення операції (п.7 ПБО 21). Вартість зарахованих на баланс активів, отриманих у валюті, при подальшій зміні валютного курсу не перераховується.

У податковому обліку оподатковування операцій за розрахунками в іноземній валюті здійснюється згідно п.7.3 ст.З Закону про прибуток у наступному порядку:

- витрати, понесені (нараховані) платником податків в іноземній валюті
протягом звітного періоду в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких включається у валові витрати, перераховуються за офіційним валютним
курсом НБУ, що діяв на дату здійснення операції, і не підлягають перерахуванню
в зв'язку зі зміною обмінного курсу гривни протягом звітного періоду;

- будь-яка заборгованість, основна сума якої (без відсотків і комісійних
винагород) виражена в іноземній валюті, відбивається шляхом перерахування в
гривни за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на дату її виникнення, і не

підлягає перерахуванню в зв'язку зі зміною обмінного курсу гривни протягом звітного періоду;

- сума заборгованості, що погашається протягом звітного періоду,
визначається шляхом перерахування її суми в гривни за офіційним валютним
курсом НБУ, що діяв на дату її погашення;

- кошти, виражені в іноземній валюті, чи заборгованість в іноземній
валюті, що числяться в обліку платника податків на кінець звітного періоду,
перераховуються в гривни за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на
останній робітник день звітного періоду.

Таким чином, дебіторська заборгованість в іноземній валюті, що числиться на рахунку підприємства, підлягає перерахунку на кінець кварталу. Позитивна різниця між результатом такого перерахунку і балансовою вартістю заборгованості включається у валовий доход, а негативна різниця - у валові витрати платника податків.

Відповідно, при перерахуванні кредиторської заборгованості позитивна курсова різниця включається у валові витрати, а негативна різниця - у валовий доход платника податків.

Якщо здійснюється перерахунок іноземної валюти, що знаходиться на обліку, то з метою оподатковування варто брати різницю між результатом перерахунку і балансовою вартістю іноземної валюти. Позитивна різниця між результатом такого перерахунку і балансовою вартістю заборгованості включається у валовий доход, а негативна різниця - у валові витрати платника податків.

Пунктом 7.3.4 Закону про прибуток установлено, що у випадку покупки іноземної валюти за гривни, валові витрати чи валові доходи платника податків не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податків у зв'язку з такою покупкою (без обліку комісійних чи вартості послуг осіб, що здійснюють обмінні операції за дорученням платника податків), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обґрунтування граничних валових витрат	\|	Перевірка обліку основних засобів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.