Загальні принципи

Вступ

Етичні стандарти психолога

Усі етичні стандарти у роботі психолога грунтуються на ЄТИЧ- них принципах психолога та спрямовані на дотримання прав і свобод людини, досягнення гуманітарних і соціальних цілей (благополуччя, здоров'я, високої якості життя, повного розвитку індивідів чи груп у різних формаціях чи соціальному житті і т.ін.).

В Україні поки що немає окремо визначених етичних стандартів психолога Тому дане питання ми спробуємо розкрити, взявши за основу етичні стандарти, розроблені в Мадриді (Іспанія, 1987) [3] та СІЛА (1963) [4].

Стандарт - це норма, зразок, мірило; встановлення єдиних норм і вимог на що-небудь.

Етичні стандарти більшості психологічних асоціацій складені за такою схемою:

1. Загальні принципи(стосуються професійної діяльності самого психолога).

2. Професійна компетентність і стосунки з іншими професіями(висвітлюються положення про права та обов'язки психолога, його статус, використання тих чи інших методик, взаємодію з іншими спеціалістами-психологами та непсихологами).

3. Втручання(описуються принципи та правила взаємодії типу «психолог-клієнт», «психолог-досліджуваний»).

4. Дослідницькі роботи та освіта(розкриваються норми проведення експериментальних досліджень, викладання психології та просвітницьку діяльність психологів).

Етичні стандарти психолога (Мадрид, Іспанія, 1987)

На Із'їзді Офіційного товариства психологів (ОТП) у Мадриді в травні 1984 року Керуюча рада ОТП прийняла на себе зобов'язання щодо створення етичного кодексу для професійних психологів, виходячи з попереднього проекту, який було подано з'їзду професором А.Ф.Бардажи. На робочій нараді в січні 1987р., у якій узяли участь представники багатьох психологічних асоціацій і навчальних закладів, до проекту були внесені різні зміни й доповнення, після чого він широко обговорювався науковою громадськістю. Остаточний варіант був розповсюджений серед усіх членів ОТП і рекомендований Офіційній колегії психологів Каталонії.

Пункт 1. Ці етичні стандарти призначені для використання в якості керівництва у професійній діяльності психолога у всіх її формах. ОТП відповідає за них та у відповідності з ними буде оцінювати роботу всіх своїх членів.

Пункт 2. Діяльність психологів визначається насамперед принципами взаємної терпимості й законності, демократичним шляхом установленими в іспанській державі.

Пункт 3. У своїй професійній діяльності психологи повинні враховувати імпліцитні⁶¹ та експліцитні⁶² правила, що діють у тому соціальному оточенні, де вони працюють, розглядаючи їх як елементи існуючої ситуації й оцінюючи наслідки дотримання або відхилення від них для професійної діяльності психологів.

Пункт 4. Психологи можуть відкинути будь-який вид обмежень або перешкод своєї професійної незалежності й законному здійсненню своїх професійних функцій відповідно до прав і обов'язків, які встановлюються цим кодексом.

Пункт 5. Діяльність психолога спрямована на досягнення таких гуманітарних і соціальних цілей, як благополуччя, здоров'я, висока якість життя, повний розвиток індивідів і груп у різних формаціях індивідуального та соціального життя. Оскільки психолог є не єдиним професіоналом, чия діяльність спрямована на досягнення цих цілей, обмін і співпраця з представниками інших професій бажані й у деяких випадках необхідні, без яких-небудь упереджень по відношенню до компетенції та знання будь-кого з них.

Пункт 6. Психологія як професія керується принципами, загальними для всіх професійних етик: повага до особистості, захист прав людини, почуття відповідальності, чесність і щирість по відношенню до клієнта, обачливість у застосуванні інструментів і процедур, професійна компетентність, твердість у досягненні мети, втручання та його наукова основа.

Пункт 7. Психологи не повинні брати участь чи сприяти розробленню методів, спрямованих проти свободи індивіда та його фізичної чи психологічної недоторканності. Безпосередня розробка чи сприяння у здійсненні спроб чи знущань, окрім того, що є злочином, ще й найбільш важким порушенням професійної етики психологів.

Вони не повинні в жодній якості, ні як дослідники, ні як помічники чи співучасники, приймати участь у допитах чи будь-яких інших жорстоких, негуманних чи принизливих діях, ким би не був їхній об'єкт, які б звинувачення чи підозри проти цієї особи не висувались і яка б інформація не могла бути отримана від неї таким шляхом в умовах військового конфлікту, громадянської війни, революції, терористичних актів чи будь-яких інших обставин, які могли б бути розтлумачені як виправдання таких дій.

Пункт 8. Усі психологи повинні, як мінімум, інформувати свої професійні об'єднання про порушення прав людини, знущання, жорстокість, негуманні чи принизливі умови ув'язнення, хто б не був їхньою жертвою, і про будь-який такий випадок, який став відомий у їхній професійній практиці.

Пункт 9. Психологи повинні поважати релігійні та моральні переконання своїх клієнтів і враховувати їх при опитуванні, яке необхідне при професійному втручанні.

Пункт 10. При наданні допомоги психологи не повинні здійснювати дискримінацію за ознакою походження, віку, расової чи соціальної приналежності, статі, віросповідання, ідеології, національності чи будь-яких інших відмінностей.

Пункт II. Психологи не повинні використовувати владу чи зверхність по відношенню до клієнта, які дає їх професія, для одержання прибутку чи отримання привілеїв як для себе, так і для третіх осіб.

Пункт 12. Особливо у письмових документах психологи повинні бути надзвичайно обережні, стримані та критичні по відношенню до своїх концепцій і висновків, враховуючи можливість їх сприйняття як таких, що принижують чи дискримінують, наприклад, нормальний - анормальний, адаптований - неадаптований, інтелігентний -розумово відсталий.

Пункт 13. Психологи не повинні використовувати маніпу-лятивні процедури для того, щоб добитися звернення до них певних клієнтів, а також діяти так, щоб виявитися монополістом у своїй галузі. Психологи, які працюють у громадських організаціях, не повинні використовувати цю перевагу для збільшення власної приватної практики.

Пункт 14. Психолог не повинен допускати використання свого імені чи підпису особами, які не мають відповідної кваліфікації, підготовки для незаконного застосування психологічних методів. Пси-

хологи повинні повідомляти про всі випадки посягань на чужі права, які стали їм відомі. Некорисні й такі, що грунтуються на обмані дії, не повинні прикриватися кваліфікацією психолога.

Пункт 15. У випадку, коли особисті інтереси клієнта вступають у протиріччя з інтересами установи, психолог повинен намагатися виконувати свої функції максимально неупереджено. Звернення за допомогою до даної установи припускає врахування інтересів клієнта, повагу й увагу до нього з боку психолога, який у відповідних обставинах може виступати як його захисник по відношенню до адміністрації установи.

Про професійну компетентність і стосунки з іншими професіоналамиПункт 16. Права й обов'язки професійного психолога ґрунтуються на принципі професійної незалежності й автономії незалежно від службового положення в певній організації і від професіоналів більш високого рангу та адміністрації.

Пункт 17. Професійний статус психолога базується на його здібностях і кваліфікації, необхідних для виконання своїх обов'язків. Психолог повинен бути професійно підготовленим і мати спеціалізацію в застосуванні методів, інструментарію та процедур, які можуть застосовуватися в даній галузі. Частиною його роботи є постійна підтримка на сучасному рівні своїх професійних знань і вмінь.

Пункт 18. Психолог не повинен застосовувати методи та процедури, які не пройшли достатньої апробації в межах сучасних наукових знань, без упередження по відношенню до існуючого різноманіття теорій і шкіл. У випадку випробування психологічних методик, які ще не отримали наукової оцінки, клієнти повинні бути повністю проінформовані про це заздалегідь.

Пункт 19. Усі психологічні дані, як результати обстеження, так і відомості про втручання та лікування, повинні бути доступні тільки для професійних психологів, в чиї обов'язки входить їх не-розголошення серед некомпетентних осіб. Психологи повинні вживати заходи для відповідного зберігання документації.

Пункт 20. Коли інтереси психологічного обстеження чи втручання вимагають тісного співробітництва з професіоналами з інших галузей, психологи повинні забезпечувати відповідну взаємодію так, щоб вона була спрямована на благо психолога і його клієнта.

Пункт 21. Психологічні методи не повинні змішуватися - як у застосуванні, так і в їх представленні громадськості - з методами, які є чужими основам психології.

Пункт 22. Не відмовляючись від наукової критики там, де вона необхідна, психологи не повинні дискредитувати колег чи представників інших професій, які використовують ті чи інші наукові методи, та повинні проявляти повагу до тих шкіл і напрямків, які науково і професійно компетентні.

Пункт 23. Робота психолога базується на праві та обов'язку проявляти повагу (і користуватися такими) до інших професіоналів, особливо в галузях, які близько дотикаються у своїй діяльності до психології.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етичні принципи у роботі психолога	\|	Про втручання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.