Процедура дослідження

Програми

Наукова робота та викладання. Планування дослідницької

Рішення психолога здійснити дослідницький проект припускає його відповідальність за його уявлені наукові чи соціальні наслідки, включаючи вплив на осіб, групи й організації, які беруть участь чи безпосередньо зачеплені дослідженням, а також непрямий ефект, як, наприклад, вплив наукової психології на суспільну думку і на розвиток уявлень про соціальні цінності. Вибір методів дослідження часто вимагає добросовісного співвідношення наукових і позанаукових завдань, зокрема, дотримання гуманітарних, економічних і культурних інтересів досліджуваних чи економного використання матеріальних ресурсів. Для отримання наукових результатів високої якості і водночас дотримання вказаних вище інтересів належить розглядати найбільшу можливу кількість наукових методик, які можна застосувати, і з них вибрати таку, яка найбільше підходить. Якщо дослідницька програма здійснюється на засоби сторонньої організації і розподіл фондів не контрелюється дослідником, останній повинен обґрунтувати відповідність дослідження, яке проводиться, науковим, професійним та етичним принципам даного кодексу.

Психологічні дослідження залежать від участі у них людей у якості досліджуваних. Учений-психолог повинен усвідомлювати специфіку взаємодії між дослідником і досліджуваним і відповідальність, яка з цього випливає. Відповідальність особливо велика у випадку, якщо у якості досліджуваних виступають наркомани чи особи, обмежені у своїх діях, а також якщо програма дослідження спрямовано обмежує дієздатність досліджуваного, психолог зобов'язаний переконатися в тому, що достоїнство та цілісність особистості досліджуваного не постраждають. Він повинен вжити всі необхідні заходи запобігання для забезпечення безпеки та благополуччя досліджуваних і звести до мінімуму можливості непередбаченого ризику.

Участь у психологічних експериментах має бути добровільною. Досліджувані повинні бути проінформовані у зрозумілій для них формі про мету, особливості дослідження і можливий ризик, знання про це може бути важливим для прийнятгя рішення про участь. Досліджуваним повинно бути повідомлено про будь-яку форму прихованого спостереження. У тих випадках, коли вичерпна інформація суперечить проведеному дослідженню, спеціальні заходи застороги повинні бути вжиті для забезпечення благополуччя досліджуваних, зокрема повинно бути зроблене загальне роз'яснення про неможливість надання повних відомостей про програму, що проводиться, у тих випадках, коли це можливо і не завдає шкоди досліджуваним, усі роз'яснення повинні бути зроблені після закінчення експерименту. Те ж саме поширюється на приховане спостереження.

У випадку, якщо досліджуваний не в змозі сам приймати рішення про свою участь в експерименті, таке рішення повинно бути і прийняте його законними представниками.

Психологи не можуть піддавати досліджуваних впливам, які призводять до постійної шкоди чи ризику у фізичному чи психологічному відношенні. Експеримент потрібно одразу припинити, якщо з боку досліджуваного виникає несподівана стресова реакція. При виникненні будь-яких небажаних наслідків участі в експерименті психолог повинен вжити заходи щодо їх усунення.

Психологічні експерименти необхідно проводити тільки у відповідних умовах.

Досліди на тваринах є невід'ємною частиною психологічних досліджень. Основний обов'язок психолога - поважати життя людини - має застосування і тут. Необхідною умовою проведення досліджень на тваринах є не тільки ознайомлення з технікою проведення таких експериментів, але й знання про утримання та догляд за тваринами, а також інформованість про юридичну сторону справи. Психологи, які працюють з тваринами, повинні прагнути звести біль, стрес і втрати до мінімуму.

Публікація експериментальних данихРезультати психологічних досліджень мусять бути доступні для наукової спільноти. Можливість хибної інтерпретації має бути попереджена коректним, повним і недвозначним викладом. Дані про учасників експерименту повинні бути анонімними. Дискусії та критика у наукових колах слугують розвитку науки і їм не можна перешкоджати.

У випадку спільної публікації мають бути зроблені посилання на першоджерела, а порядок імен авторів має відображати їх внесок у роботу.

Викладацька діяльністьВикладач-психолог повинен навчати своїх слухачів найновішим досягненням психологічної науки в об'єктивній та зрозумілій формі. Будь-які особисті погляди мають бути зафіксовані саме як такі. При викладанні та читанні лекцій потрібно слідкувати за тим, щоб не виникло необгрунтованих очікувань.

Психодіагностичні дані, отримані відносно студентів при їх навчанні, повинні розглядатися як конфіденційні, як і відомості про клієнтів чи пацієнтів. Під час демонстрації конкретних випадків необхідно турбуватися про захист гідності та благополуччя досліджуваного, у відношенні якого повинні дотримуватися всі ті ж правила, що й у відношенні пацієнта.

Якщо персона чи студенти виступають у якості експериментаторів, наприклад, у проведенні психодіагностичних процедур, викладач повинен забезпечити, незалежно від їх власної відповідальності, відповідність дій, що відбуваються, до професійних вимог. Психологи можуть об'єднуватися для роботи з метою спільного використання обладнання, приміщення і спільного найму персоналу. При створенні спільної практики мусить бути укладений контракт у письмовій формі, який враховував би можливість змін, розподілу прибутків і витрат, а також можливість ліквідації об'єднання.

Партнери по спільній практиці повинні вказувати свої імена на бланках, в оголошеннях та інших документах, можуть указувати години роботи і номер телефону. Де це можливо, не варто вказувати спеціалізацію; дозволено не більше шести уточнень (специфічна група пацієнтів чи клієнтів; специфічні симптоми чи проблеми, які розв'язуються; специфічні методики лікування та допомоги).

Імена колег, які відійшли від справ чи померли, можуть збері-гатися наступником на вивісці не більше ніж 12 місяців, за умови згоди зацікавлених осіб. Інформація про смерть одного з партнерів повинна бути повідомлена у достойній манері.

Спільна практикаПсихологи можуть об'єднуватися для роботи з метою використання обладнання, приміщення та спільного найму персоналу. І Три створенні спільної практики повинен бути складений контракт у письмовій формі, який буде враховувати можливість змін, розподілу прибутків і витрат, а також можливість ліквідації об'єднання.

Партнери по спільній практиці повинні вказувати свої імена на бланках, оголошеннях і в інших документах, крім тих випадків, коли об'єднання виникло в результаті злиття фірм чи капіталів.

Для клінічних психологів при спільній практиці обов'язкові такі правила:

при всіх формах об'єднання повинен бути забезпечений вільний вибір методів лікування;

право на ліквідацію об'єднання, якщо зачеплені інтереси третіх осіб, належить учасникам-психологам;

відомості про лікування і записи можуть бути надані в розпорядження партнерів психолога, який здійснює лікування, тільки з письмової згоди пацієнта;

перед початком лікування пацієнт повинен бути проінформований про те, що партнери, які не беруть участь у терапії, не несуть відповідальності за її результат.

У випадку, якщо клінічний психолог виступає як роботодавець і го відношенню до своїх колег, передача їм функцій щодо лікування пацієнта можлива тільки зі згоди клієнта

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бланки, форми і штампи	\|	Безкоштовні послуги та подарунки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.