Порядок Мелозиральні - Melosirales

ІІІ

ІІ

Розмноження та життєві цикли. Представники відділу розмножуються вегетативним поділом клітин надвоє та статтєвим шляхом.

Всі діатомеї мають єдиний тип життєвого циклу - диплофазний цикл з гаметичною редукцією, без зміни поколінь та зі специфічною ростовою стадією - ауксоспорою.

Вегетативний поділ надвоє є основним типом розмноження і притаманний всім видам діатомових. Перед поділом клітина набрякає. Внаслідок цього починається розсування епітети і гіпотеки. Далі діляться хлоропласти, відбувається мітоз. Після мітозу кожна дочірня клітина отримує одну половину материнського панцира і далі будує другу половину. Материнська половина завжди стає епітекою дочірньої клітини.

Таким чином, внаслідок вегетативного поділу надвоє, клітина, що отримала у спадок материнську епітету, зберігає розміри материнської клітини. У другої клітини половина панцира, яка у материнської клітини була гіпотекою, стає епітекою. Оскільки кремнезем не здатний розтягуватися, то в принципі розміри клітин у популяції мали б швидко зменшуватись. Проте в дійсності такого не відбувається, оскільки у діатомових водоростей існують певні механізми підтримання сталих розмірів. Серед них до провідних належать механізми відтворення оптимальних розмірів через стадію ауксоспори, переважно внаслідок статевого процесу.

Ауксоспора (або спора, що росте) - це особлива клітина, яка здатна до росту. Клітина, що перетворюється на ауксоспору, скидає панцир і починає швидко збільшуватись у розмірах. Після закінчення пронесу росту протопласт ауксоспори утворює епітеку та гіпотеку, формуючи так звану ініціальну клітину, розміри якої зазвичай наближуються до максимально важливих для даного виду. Ауксоспори найчастіше виникають після статевого процесу - із зиготи, що проростає.

При статевому процесі дві клітини вкриваються спільним слизом, протопласти збільшуються у розмірах і розсувають половинки панцирів. Подальший розвиток у різних видів відбувається різними шляхами, зумовлюючи прояв певного типу статевого процесу. Проте спільним у всіх випадках є те, що ядра кожної з клітин від одного до кількох разів діляться, причому один з поділів обов'язково є редукційним.

Статевий процес різноманітний. В одних копулюють гамети різного розміру (ізогамна копуляція); у інших гетерогамна копуляція. У пенатних гамети утворюються від двох організмів. Це відбувається таким чином: дві клітини наближаються одна до одної і вкриваються слизистою поволокою. Ядра клітин діляться редукційно. З 4-х ядер, які при цьому утворюються, у одних видів відмирають два, у інших – 3. У першому випадку вміст клітини ділиться і утворюються 2 клітини, які відіграють роль гамет. Гамети джгутиків не утворюють, але здатні до амебоїдного руху. Через щілини і пори панциря вони виходять назовні, зливаються попарно (гамети, що зливаються від різних клітин) і утворюють зиготу. В другому випадку клітини скидають панцир, а весь протопласт стає гаметою. Після попарного злиття утворюються зигота, яка збільшується і перетворюється на ауксоспору. Є також автогамне утворення зиготи, коли копулюють ядра або гамети, що походять від однієї материнської клітини.

У водоростей з актиноморфними стулками найчастіше зустрічається оогамний статевий процес. У водоростей із зигоморфними стулками найпоширенішими типами статевого процесу є ізо- та гетерогамія. Особливим способом статевого процесу в діатомей є автогамія. У такому процесі бере участь лише одна клітина. Стадії спокою представлені двостулковими кремнеземовими цистами.

У центричних (морських планктонних діатомей) спостерігається утворення мікроспор (8-16, у деяких до 100) мають 1 або 2 джгутики. Утворюються внаслідок редукційного поділу. Ведуть себе як ізогамети.

В окремих видів мелозири статевий процес нагадує оогамію: чоловічі статеві клітини дрібні з джгутиками і жіночі гамети (яйцеклітини). Їх злиття веде до утворення ауксоспори. Утворюється зигота, що швидко збільшується, тобто перетворюється в ауксоспору, що дає початок новій особині. Після припинення росту клітина відтворює панцир.

Система відділу. Поділ на класи проводиться, в першу чергу, за типом симетрії стулок (актиноморфні чи зигоморфні) та наявністю шва. З цим комплексом ознак корелює чимало інших ознак, пов'язаних з будовою протопласта та особливостями статевого процесу. Відділ поділяють на три класи – Coscinodiscophyceae, Fragilariophyceae та Bacillariophyceae.

Клас Косцинодискофіцієві або Центричні – Coscinodiscophyceae (Centrophyceae)

Об'єднує водорості з актиноморфними стулками, які завжди позбавлені шва. У більшості випадків стулки косцинодискофіцієвих круглі, радіально-симетричні, через що представників класу часто називають центричними діатомеями. Лише у центричних діатомей виявлено оогамні статеві процеси та рухливі сперматозоїди. Представники цього класу мешкають переважно у планктоні морів та прісних водойм. У класі виділяють 22 порядки, серед яких у прісних водоймах найпоширенішими є представники Melosirales.

Об'єднує водорості з актиноморфними стулками, в яких немає виростів із підпорками - фултопортул, ареоли закриті кремнеземовою платівкою з зовнішнього боку і переважно не утворюють чітких правильних штрихів. Типовий представник порядку – Melosira.

Рід мелозіра - Melosira (рис. 1). Водорість надзвичайно характерна для планктонних угруповань прісних водойм. Колонії мають вигляд нерозгалужених ниток, які складаються з циліндричних клітин, з'єднаних між собою за допомогою слизових валиків, шипів або зубців. Стулки панцира завжди круглі, вкриті дрібними ареолами, які часто утворюють радіальні ряди.

У Melosira досить детально досліджено статевий процес, який представлений оогамію.

Види роду мелозіра широко представлені в планктоні ставків, озер, річок, заплавних водойм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відділ діатомові водорості – Bacillariophyta.	\|	Порядок Бациляріальні - Bacillariales

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.