Відділ діатомові водорості – Bacillariophyta.

Порядок Фукусові - Fucales

Представники порядку мають складну тканинну будову, переважно оогамний (як виняток - гетерогамний) статевий процес, диплофазний життєвий цикл без зміни поколінь. У фукальних статеві органи утворюються в особливих порожнинах кори та проміжної тканини, що отримали назву скафідіїв або концептакулів. Нестатевого розмноження у представників порядку немає. Фукальні водорості поширені як у холодних, так і в теплих морях, і звичайно є домінантами фітоценозів літоралі.

Характерні представники порядку - роди Fucus, Sargassum, Cystoseira.

Рід фукус - Fucus (рис. 2). У холодних північних морях (на-приклад, Білому, Баренцевому, Охотському) дно, що оголюється під час відпливів, часто вкрите суцільним килимом таломів Fucus. Його таломи великі (30-70 см заввишки), складаються з дископодібної прикріплювальної підошви, циліндричного стебельця та дихотомічне розгалужених пластин, що розширюються до верхівки. Поблизу верхівки у більшості видів роду є добре помітні здуття, виповнені повітрям - повітряні міхури.

Завдяки їм водорість перебуває у воді у вертикальному положенні.

Статеві органи розвиваються на особливих плодючих гілочках - рецептакулах. Ці гілочки, порівняно зі стерильною частиною пластин, потовщені.

Скафідії виповнені слизом, їх внутрішня поверхня вкрита шаром вистилаючих клітин, що дають початок коротким стерильним ниткам та ініціальним репродуктивним клітинам, з яких утворюються антеридії та оогонії. Скафідії у фукуса двостатеві або роздільностатеві.

Оогонії еліпсоїдні, мають коротку одноклітинну ніжку та вісім яйцеклітин. Антеридії утворюються з верхівкових клітин коротких, рясно розгалужених антеридіальних ниток, що являють собою видозмінені парафізи. У кожному антеридії утворюється 64 дводжгутикових сперматозоїди

Перед заплідненням антеридії та оогонії через отвір скафідія звичайно виштовхуються слизом у зовнішнє середовище. Далі оболонки антеридіїв та оогоніїв розпливаються, звільняючи гамети. Яйцеклітини виділяють феромон фукосератин, завдяки якому навколо кожної яйцеклітини швидко концентрується велика кількість сперматозоїдів. Після запліднення зигота без періоду спокою починає проростати у новий талом.

Рід цистозейра – Cystoseira.

Рід саргас – Sargassum.

Екологія.

Бурі водорості виключно морські рослини, лише представники трьох родів живуть в прісних водоймах. Бурі водорості можна зустріти в усіх морях та океанах, навіть в прибережних водах Антарктиди та Канадського архіпелагу. Найбільш поширені в морях помірних і біляполярних зон.

По вертикалі займають різні горизонти: від літоральної зони, де в період відпливу годинами знаходяться без води, до глибини 40 –100м., іноді 200м.

Серед бурих водоростей є представники з багаторічним і однорічним таломом. У бурих водоростей спостерігається сезонність: у тропіках зимою, а у приполярних поясах літом. Бурі водорості завжди прикріплені до підводних каменів, скель і утворюють густі зарослі вздовж узбережжя.

Значення бурих водоростей:

ü Нагромадження великої органічної маси, збагачують воду на кисень.

ü Зарослі бурих водоростей є місцем життя (живлення, розмноження) для багатьох водних організмів. Наприклад: дають притулок для мальків риб

ü Нагромаджують речовини цінні для господарської діяльності людини: йод, солі калію, альгіни, вітаміни, амінокислоти. З 1 кілограма золи бурих водоростей отримують 5 – 20 грамів чистого йоду.

ü Бурі водорості використовують як добриво, як корм для тварин, як продукт харчування (ряд видів ламінарій).

Тема 5. Діатомові водорості (Bacillariophyta. Diatomeae)

Евкаріотичні фото-, автотрофні тубулокристати, в яких клітини вкриті кремнеземовим панциром.

Відділ налічує більше 20 тис. видів. Діатомові водорості виникли порівняно недавно – біля 300 млн. років тому, у крейдяний період фанерозою, майже одночасно з квітковими рослинами. У теперішній час діатомові перебувають у стані біологічного прогресу і є домінуючою групою у морських та прісноводних біотопах. Всі діатомові водорості – це кокоїдні одноклітинні або колоніальні організми, розміри яких коливаються в діапазоні 4 – 2000 мкм при середніх значеннях 20 – 50 мкм.

Біохімічні особливості. Фотосинтетичні пігменти представлені хлорофілами α та с, β- та ε- каротинами. Із ксантофілів переважає жовтий пігмент фукоксантин, який обумовлює коричневе забарвлення пластид у менших кількостях представлені діатоксантин, діадіноксантин та неоксантин. Оснивним продуктом асиміляції є хризоламінарин, додатковими – олія та волютин. Продукти асиміляції відкладаються або безпосередньо у цитоплазмі, або у вакуолях.

Цитологічні особливості. Клітинні покриви представлені кремнеземовим панцирем, що розташовується назовні від плазма леми. Панцир у всіх діатомових водоростей утворений двома половинами: більшою – епітеко, та меншою – гіпотекою. Кожна половина панцира складається зі стулки та пояскового обідка. Поясків обідок епітети щільно насувається на поясків обідок гіпотеки, завдяки чому панцир має вигляд коробки (гіпотеки), яка накрита кришкою (епітекою). Зона перекривання пояскових обідків епітеки та гіпотеки називається пояском. Панцир має досить складну структуру, специфічну для кожного роду та виду діатомових водоростей. Форма панцира у діатомових водоростей досить різноманітна і характеризується, в першу чергу, типом симетрії стулки. Якщо через стулку можна провести багато осей симетрії, таку стулку називають радіально-симетричною, або актиноморфною. Коли ж через стулку можна провести лише одну чи дві або не можна провести жодної осі симетрії, стулку називають зигоморфною.

Стулка має гомогенні ділянки, які називають гіаліновими, систему перфорацій, через яку відбувається взаємодія протопласта із зовнішнім середовищем (ареоли, шви тощо), систему внутрішніх та зовнішніх виростів та потовщень панцира (ребра, вирости).

У водоростей із зигоморфним панциром досить часто наявний шов. У шві циркулює цитоплазма, і завдяки шву діатомові водорості здатні до активного ковзаючого руху. Шви поділяються на щілиноподібні та каналоподібні.

До внутрішнього боку панцира щільно притиснута плазмалема. Чимало видів діатомових водоростей здатні виділяти слиз. За допомогою слизу водорості утворюють слизові трубки, різноманітні слизові ніжки, з’єднуються у колонії. У водоростей, які мають шов , слиз відіграє надзвичайну роль у процесі активного ковзаючого руху клітин.

Ядро одне, розташоване в центрі клітини. Біля поверхні ядра, як правило, розташовуються два комплекса Гольджі. Мітоз у діатомових водоростей відкритий, центріолі відсутні. Хлоропласти переважно займають пристінне положення, їх кількість і форма специфічні для різних родів. Хлоропластна оболонка має чотири мембрани. Досить часто в хлоропласті є голий піреноїд. Мітохондрій зазвичай кілька. Вони розміщуються у периферичній частині клітин і мають лише трубчасті кристи.

Вакуолярний апарат включає чотири типи вакуолей: з клітинним соком, волютином, хризоламінарином, олією.

Монадні стадії представлені виключно голими одноджгутиковими сперматозоїдами і відомі лише у кількох родів діатомових водоростей.

Типи морфологічних структур тіла. Діатомові водорості мають виключно кокоїдний тип морфологічної структури тіла, хоча в деяких випадках ниткоподібні колонії діатомей можуть бути помилково ідентифіковані як нитчасті форми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок Ламінаріальні - Laminariales	\|	Порядок Мелозиральні - Melosirales

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.