Правові основи та заходи протидії організованій злочинності

Гострота постановки питання боротьби з організованою злочинністю фактично розпорошена в боротьбі зі злочинністю в цілому і полягає у вирішенні загальних проблем.

Незважаючи на всі складнощі нинішньої ситуації, різниці ідей, розбіжності позицій боротьби з організованою злочинністю, необхідно досягти будь-якої єдності протиставлення їй. Удосконалення законодавства завжди повинне базуватися на позитивному розв'язанні протиріч між новими об'єктивними процесами розвитку суспільства і юридичною формою, що відставала від їх відображення. Законодавець зобов'язаний захищати інтереси особистості, суспільства і держави.

Законотворчий процес, в якому ігноруються негативні процеси суспільного розвитку, останні досягнення науки права, рекомендації наукових форумів, рівень суспільної свідомості й суспільної думки, врахування історичних традицій, дотримання наступності, ресурсні можливості забезпечення чинності закону тощо набувають риси спонтанності, некерованості або, навпаки, стає підданим кон'юнктурним інтересам конкретних осіб і спільнот. Якщо законотворчий процес відслідковується злочинними угрупованнями і злочинними співтовариствами, стає зрозуміло, що боротьба зі злочинністю починається з боротьби за об'єктивно зумовлений і науково обґрунтований закон.

В Україні, як самостійній державі, прийнято ряд правових актів про боротьбу з організованою злочинністю. Проблема організованої злочинності розглядалася на засіданнях Верховної Ради, однак наближення до її вирішення ще далеке.

Це проблема, що надзвичайно хвилює людей. Вона посідає друге (третє) місце після питань про економічне становище і політичний стан у суспільстві. Організована злочинність розвиває і поглиблює свою ідеологію, використовує останні досягнення науки і техніки, виходить за межі державних і митних кордонів.

На сьогоднішній день законодавство про боротьбу з організованою злочинністю базується на Конституції України, Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси України, Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», закони України "Про оперативно-розшукову діяльність" , "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про прокуратуру", інші закони, міжнародно-правові угоди, учасником яких є Україна.

Підзаконні акти, що регулюють відносини в сфері боротьби з організованою злочинністю, не можуть встановлювати повноваження державних органів чи обов'язки фізичних та юридичних осіб, які не випливають з законів України.

Головні напрями загальнодержавної політики та організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю визначені Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року із поправками і доповненнями. Нагадаємо, що під організованою злочинністю в цьому Законі розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань. Міжнародне співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю ґрунтується на нормах міжнародного права і чинного законодавства України, міждержавних і міжурядових договорах, двосторонніх відомчих угодах.

Метою боротьби з організованою злочинністю є: встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація; усунення причин і умов існування організованої злочинності.

Основними завданнями Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» є:

- створення загальних правових і організаційних засад у сфері боротьби з організованою злочинністю, сприяння її попередженню та ліквідації;

- визначення системи державних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та їх взаємовідносин;

- встановлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю та спеціальних заходів, що здійснюються ними;

- встановлення обов'язків інших державних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю;

- правове забезпечення фінансових, матеріально-технічних та інших умов, необхідних для боротьби з організованою злочинністю;

- забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю.

Основниминапрямами боротьби з організованою злочинністю є:

створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва у цій сфері;

- виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй;

- запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;

- запобігання виникненню організованих злочинних угруповань;

- виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення винних до відповідальності;

- забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі;

- запобігання встановленню корумпованих зв'язків з державними службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність;

- протидія використанню учасниками організованих злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації;

запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів.

Систему державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, становлять:

а) спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю державні органи;

б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій.

До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать:

б) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю.

До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать:

а) органи внутрішніх справ України і Служби безпеки України, крім спеціальних підрозділів;

б) органи прокуратури України;

в) митні органи і органи Державної прикордонної служби України;

г) органи державної податкової служби та державної контрольно-ревізійної служби;

д) органи і установи виконання покарань;

е) розвідувальний орган Міністерства оборони України;

є) Служба зовнішньої розвідки України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цілі та результати організованої злочинної діяльності.	\|	Спеціальні заходи протидії організованій злочинності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.