МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ТЕМА 13. Політична демократія1. Поняття демократії 2. Виникнення й етапи розвитку демократії 3. Основні концепції демократії 4. Демократичні принципи й норми 1. Поняття демократії. Термін походить від грецьких слів demos – народ і kratos – влада, правління. Отже, буквальний переклад слова «демократія» влада народу. У науковій літературі термін «демократія» має кілька значень: - Державний устрій, заснований на визнанні народу як джерело влади; - Форма пристрою будь-якої організації, заснованої на рівноправній участі її членів у керуванні й прийнятті рішень по більшості; - Ідеал суспільного устрою й відповідне йому світогляд. У політичних науках у центрі уваги перебуває політична демократія, пов'язана насамперед з дотриманням політичних прав і свобод. Залежно від того, як народ бере участь у керуванні суспільними й державними справами, виділяють дві головні форми демократії – пряму (основні рішення приймаються безпосередньо всіма громадянами на зборах і за допомогою референдумів) і представницьку (рішення приймаються виборними органами) демократію. Досвід сучасних демократичних суспільств дозволяє сформулювати деякі загальні риси демократії: 1. Загальнопоширена законність. 2. Гарантії цивільних, політичних і соціальних прав особистості. 3. Чесна й всеосяжна конкуренція і процес представництва. 4. Конкурентна партійна система. 2. Виникнення й етапи розвитку демократії. Сучасна наука виділяє первісну (родову) рабовласницьку, феодальну, буржуазну й соціалістичну демократію. Пряма первісна, общинна демократія втілювалася в установах родового й племінного самоврядування (збори всіх дорослих членів роду й племені, рада старійшин і т.п.). З виникненням економічної нерівності, приватної власності й експлуатації, тобто з появою антагоністичних класів і держави, виникла політична демократія. Буржуазна демократія розширила права й свободи громадян, створила передумови для розвитку робочого руху й організації людей праці. Разом з тим ідеї народовладдя, зводи особистості, рівноправності громадян в умовах панування буржуазії носили обмежений і багато в чому формальний характер. З виникненням радянської держави пов'язана поява нового історичного типу демократії. Передбачалося, що соціалістична демократія не зупиниться на формальному визнанні прав і свобод, а створить соціально-економічні гарантії їхнього здійснення на практиці, забезпечить розвиток самоврядування народу, залучення широких мас до керування державними справами. 3. Основні концепції демократії. Історично першою була колективістська модель, що встановилася в Стародавній Греції. Колективістські погляди на демократію знайшли відбиття в комуністичних утопіях Т. Мора, Ш. Фур'є й інших соціалістів-утопістів. Однак глибоку теоретичну розробку ця концепція одержала в Ж-Ж.Руссо. Другу групу концепцій демократії становлять індивідуалістичні, ліберальні концепції. Найбільш характерними рисами цієї групи є: 1) визнання особистості головним джерелом влади, 2) пріоритет прав особистості над правами держави, 3) розуміння індивідуальної волі як відсутності яких-небудь обмежень, втручання ззовні, 4) обмеження влади більшості над меншостями, 5) обмеження компетенції й сфери діяльності держави переважно охороною власного порядку, його невтручання в справи цивільного суспільства. Основною ідеєю третьої групи теорій демократії – плюралістичної концепції – є ідея групи – реального творця політики. До характерних рис цієї концепції відносяться: 1) визнання групи центральним елементом демократичної політичної системи, 2) розгляд суперництва й балансу групових інтересів як соціальної основи демократичної влади, 3) значне розширення сфери діяльності держави як арбітра групових інтересів, що суперничають. Ця концепція припускає наявність у суспільстві безлічі центрів влади, що вступають у конфлікти, угоди, компроміси, у ході яких приймаються взаємоприйняті рішення. Із плюралістичною концепцією демократії розходиться теорія елітарної демократії, основоположниками якої є Г. Моска, В. Паретто. Прихильники цієї теорії виходять із розподілу суспільства на масу й еліту. Концепція плюралістичної демократії доповнюється рядом інших концепцій, теоріями, які зосереджують увагу на самому процесі здійснення влади. Це репрезентативна (представницька) і партиціпаторна (політичної участі) концепції демократії. Позитивний зміст демократії участі можна сформулювати в наступних положеннях: подолання політичної відчуженості громадян; підвищення стабільності політичної системи й ефективності правління; ефективний контроль за політичними інститутами й посадовими особами, запобігання зловживання владою. 4. Основні принципи й норми демократії. 1. Принцип більшості. Меншість у випадку розбіжності повинне мирно поступитися більшості й підкоритися її волі. 2. Право меншостей на опозицію. Меншість має можливість для створення опозиції в суспільстві. 3. Принцип поділу влади. При наявності плюралізму державна влада в цілому й різних її галузях не можуть бути монополізовані якою-небудь однією групою, шаром, класом, організацією. 4. Загальні рівні прямі вибори при таємному голосуванні. Однією із ключових характеристик демократії є політична рівність усіх без винятку громадян перед законом з його принципом «одна людина – один голос». 5.Гласність у діяльності держави, що забезпечує відкритість роботи органів керування. Читайте також:
|
||||||||
|