ТЕМА 13. Політична демократія

1. Поняття демократії

2. Виникнення й етапи розвитку демократії

3. Основні концепції демократії

4. Демократичні принципи й норми

1. Поняття демократії. Термін походить від грецьких слів demos – народ і kratos – влада, правління. Отже, буквальний переклад слова «демократія» влада народу.

У науковій літературі термін «демократія» має кілька значень:

- Державний устрій, заснований на визнанні народу як джерело влади;

- Форма пристрою будь-якої організації, заснованої на рівноправній участі її членів у керуванні й прийнятті рішень по більшості;

- Ідеал суспільного устрою й відповідне йому світогляд.

У політичних науках у центрі уваги перебуває політична демократія, пов'язана насамперед з дотриманням політичних прав і свобод. Залежно від того, як народ бере участь у керуванні суспільними й державними справами, виділяють дві головні форми демократії – пряму (основні рішення приймаються безпосередньо всіма громадянами на зборах і за допомогою референдумів) і представницьку (рішення приймаються виборними органами) демократію.

Досвід сучасних демократичних суспільств дозволяє сформулювати деякі загальні риси демократії:

1. Загальнопоширена законність.

2. Гарантії цивільних, політичних і соціальних прав особистості.

3. Чесна й всеосяжна конкуренція і процес представництва.

4. Конкурентна партійна система.

2. Виникнення й етапи розвитку демократії. Сучасна наука виділяє первісну (родову) рабовласницьку, феодальну, буржуазну й соціалістичну демократію.

Пряма первісна, общинна демократія втілювалася в установах родового й племінного самоврядування (збори всіх дорослих членів роду й племені, рада старійшин і т.п.). З виникненням економічної нерівності, приватної власності й експлуатації, тобто з появою антагоністичних класів і держави, виникла політична демократія. Буржуазна демократія розширила права й свободи громадян, створила передумови для розвитку робочого руху й організації людей праці. Разом з тим ідеї народовладдя, зводи особистості, рівноправності громадян в умовах панування буржуазії носили обмежений і багато в чому формальний характер. З виникненням радянської держави пов'язана поява нового історичного типу демократії. Передбачалося, що соціалістична демократія не зупиниться на формальному визнанні прав і свобод, а створить соціально-економічні гарантії їхнього здійснення на практиці, забезпечить розвиток самоврядування народу, залучення широких мас до керування державними справами.

3. Основні концепції демократії. Історично першою була колективістська модель, що встановилася в Стародавній Греції. Колективістські погляди на демократію знайшли відбиття в комуністичних утопіях Т. Мора, Ш. Фур'є й інших соціалістів-утопістів. Однак глибоку теоретичну розробку ця концепція одержала в Ж-Ж.Руссо.

Другу групу концепцій демократії становлять індивідуалістичні, ліберальні концепції.

Найбільш характерними рисами цієї групи є: 1) визнання особистості головним джерелом влади, 2) пріоритет прав особистості над правами держави, 3) розуміння індивідуальної волі як відсутності яких-небудь обмежень, втручання ззовні, 4) обмеження влади більшості над меншостями, 5) обмеження компетенції й сфери діяльності держави переважно охороною власного порядку, його невтручання в справи цивільного суспільства.

Основною ідеєю третьої групи теорій демократії – плюралістичної концепції – є ідея групи – реального творця політики. До характерних рис цієї концепції відносяться: 1) визнання групи центральним елементом демократичної політичної системи, 2) розгляд суперництва й балансу групових інтересів як соціальної основи демократичної влади, 3) значне розширення сфери діяльності держави як арбітра групових інтересів, що суперничають. Ця концепція припускає наявність у суспільстві безлічі центрів влади, що вступають у конфлікти, угоди, компроміси, у ході яких приймаються взаємоприйняті рішення.

Із плюралістичною концепцією демократії розходиться теорія елітарної демократії, основоположниками якої є Г. Моска, В. Паретто. Прихильники цієї теорії виходять із розподілу суспільства на масу й еліту. Концепція плюралістичної демократії доповнюється рядом інших концепцій, теоріями, які зосереджують увагу на самому процесі здійснення влади. Це репрезентативна (представницька) і партиціпаторна (політичної участі) концепції демократії.

Позитивний зміст демократії участі можна сформулювати в наступних положеннях: подолання політичної відчуженості громадян; підвищення стабільності політичної системи й ефективності правління; ефективний контроль за політичними інститутами й посадовими особами, запобігання зловживання владою.

4. Основні принципи й норми демократії.

1. Принцип більшості. Меншість у випадку розбіжності повинне мирно поступитися більшості й підкоритися її волі.

2. Право меншостей на опозицію. Меншість має можливість для створення опозиції в суспільстві.

3. Принцип поділу влади. При наявності плюралізму державна влада в цілому й різних її галузях не можуть бути монополізовані якою-небудь однією групою, шаром, класом, організацією.

4. Загальні рівні прямі вибори при таємному голосуванні. Однією із ключових характеристик демократії є політична рівність усіх без винятку громадян перед законом з його принципом «одна людина – один голос».

5.Гласність у діяльності держави, що забезпечує відкритість роботи органів керування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сучасні політичні ідеології.	\|	ТЕМА 14. Вибори й виборчі системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.