• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві

Відповідно до Земельного кодексу України суб'єктом земельних правовідносин є громадянин, який займається веденням селянського (фермерського) господарства. З урахуванням цього земельні ділянки можуть передаватись у приватну власність або надаватись у користування постійне чи строкове, в тому числі й па умовах оренди. Правом на одержання земельної ділянки у власність наділені лише громадяни України. Іноземні громадяни та особи без громадянства його не мають.

Передача земельних ділянок у приватну власність та надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, здійсню­ються сільськими, селищними, міськими і районними радами. Орендодавцями можуть бути також власники землі (колективні сільськогосподарські підприємства і громадяни). Передаються у приватну власність або надаються в користування ділянки із земель запасу, а також земель, вилучених у встановленому по­рядку. Така акція щодо земельних ділянок, які перебувають у приватній власності або користуванні, проводиться лише після їх вилучення (викупу).

Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1991р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" місцевим радам доручено виріши­ти питання про вилучення із земель колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств і організацій, диференційовано 7-10 відсотків сільськогосподарських угідь і про передачу їх до складу земель запасу, а також забезпечити на­дання ділянок із запасу громадянам, які бажають організувати селянське (фермерське) господарство.

Заяви громадян про передачу їм земельних ділянок у власність або користування відповідна рада розглядає в місячний строк. При позитивному вирішенні питання вона замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки се­лянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації розроблення проекту їх відведення.

У разі відмови ради це питання вирішується вищестоящою радою, а якщо й вона відмовить, - судом.

Певні особливості мають місце і при відведенні земельних ділянок членам колективних сільськогосподарських підприємств, які виявили бажання вийти зі складу останніх і зайнятись веденням селянського (фермерського) господарства За рішенням відповідної ради таким особам передаються у власність або надаються в користування ділянки із земель за­пасу, а в разі їх відсутності - з придатних для сільськогосподарського виробництва земель зазначених підприємств, але без порушення цілісності інших господарств. Розмір земельної ділянки в таких випадках визначається на рівні частки члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватись у приватну власність або надаватись у користування такі земельні ділянки, розмір яких перевищує 50 га сільськогосподарських угідь і 100 га всіх земель. Конкретні розміри ділянок у межах цих норм визначають сільські, селищні, міські, районні ради. При цьому враховуються регіональні особливості та можливості обробітку виділених земель переважно членам селянського (фермерського) господарства. Для виробничих цілей громадяни мають право додатково орендувати зе­мельні ділянки, розмір яких може обмежуватись договором оренди або рішенням відповідної ради. З метою збереження цілісності селянського (фермерського) господарства встановлено, що земельні ділянки громадян, які ведуть таке господарство, поділові не підлягають.

Відповідно до вимог Земельного кодексу України власники земельних ділянок, переданих їм радами, не можуть протягом шести років від часу набуття права власності продавати або іншим способом відчужувати їх. Проте вони можуть успадковуватись або передаватись радам на тих же умовах, на яких були одержані. За наявності поважних причин суд може скоротити зазначений строк за заявою власника.

Громадяни, у власності яких є земельні ділянки, мають право надавати в оренду останні без зміни їх цільового призначення на строк до трьох років, а в разі тимчасової непрацездатності, призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу до навчального закладу ~ на строк до п'яти років. У разі успадкування земельних ділянок неповнолітніми допускається їх надання в оренду під контролем місцевих рад на строк до досягнення спадкоємцями повноліття.

Громадянин, який веде селянське (фермерське) господар­ство на земельній ділянці, наданій йому в постійне користування, може в разі втрати працездатності або досягнення пенсій­ного віку за рішенням відповідної ради надати її в тимчасове користування одному з членів своєї сім'ї, який спільно з ним веде господарство. За відсутності таких осіб він може передати земельну ділянку в тимчасове користування іншим членам сім'ї, які не ведуть разом з ним господарства, але бажають його вести, мають необхідну кваліфікацію і досвід роботи, а також іншим особам, які беруть участь у веденні цього господарства. У разі тимчасової втрати працездатності або наявності інших поважних причин громадянин може надати земельну ділянку зазначеним вище особам у тимчасове користування на підставі договору.

Використання землі в Україні є платним. Власники земель­них ділянок, в тому числі й фермери та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, розмір якої визначається з урахуванням якості та місцезнаходження цих ділянок на підставі кадастрової оцінки земель.

Порядок оподаткування і середні ставки земельного податку та граничні розміри орендної плати за землю встановлені Законом "Про плату за землю". В ньому зафіксовані ставки земельного податку з 1 га ріллі та багаторічних насаджень і ставки податку з 1 га сіножатей і пасовищ по областях у національній валюті України. Відповідно до цього Закону (ст.11) новостворювані селянські (фермерські) господарства звільнюються від плати за земельні ділянки протягом трьох років від часу їх передачі у власність або надання в користування.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за взаємною домовленістю сторін у договорі оренди. У разі оренди земель сільськогосподарського призначення розмір цієї плати не може перевищувати розміру земель­ного податку, що збирається за такі самі землі.

Читайте також:

1. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
2. Адміністративні правовідносини
3. Банківські правовідносини
4. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
5. Бюджетні правовідносини: об’єкти, суб’єкти, норми бюджетного права
6. Виникнення та посвідчення прав на земельну ділянку. Документи, що посвідчують права на земельні ділянки.
7. Горизонтальні банківські правовідносини виникають між комерційними банками та їхніми клієнтами з приводу банківського обслуговування.
8. Господарські правовідносини та господарське законодавство і право.
9. Господарські правовідносини, їх види та ознаки
10. Господарські правовідносини, їх ознаки і види
11. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
12. Державне регулювання відносин у сільському господарстві зарубіжних країн

Переглядів: 933