Нормування шуму та вібрації.

Нормування шуму здійснюється за граничним спектром шуму і за рівнем звуку, згідно ГОСТ 12.1.003 – 83*ССБТ.

При постійному шумі на робочому місці нормується рівень звукового тиску в октавних смугах з середньо геометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц при безперервній дії шуму не менш чотири години за робочу зміну. Сукупність дев'яти нормативних рівнів звукового тиску на різних середньо геометричних частотах називають граничним спектром.

Таким чином, в першому випадку гранично допустимі рівні звукового тиску L (дБ) нормуються в октавних смугах частот з середньо геометричними частотами: 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц.

В другому випадку ураховується шкала „А“, яка встановлює сприйняття людиною рівнів звукового тиску на різних частотах (низьких, середніх, високих). Орієнтовна оцінка шуму допускається по загальному рівню шуму, яка вимірюється по шкалі „А“ шумоміра. Цей загальний рівень називається „рівень звуку“ і позначається дБА.

Допустимі рівні звукового тиску (дБ) і рівні звуку (дБА) на постійних робочих місцях в приміщеннях приведені в таблиці 4.1

Табл.4.1 -Допустимі рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середнє геометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку
31,5
Крайні частоти в октавних смугах, Гц			22 – 11520
Види трудової діяльності
1. Творча діяльність, конструювання, програмування, викладання і навчання і т. п.
2.адміністративно-управлінська діяльність, вимірювальні і аналітичні роботи в лабораторіях
3. Робота, яка потребує постійного слухового контролю, робота оператора, диспетчера
4. Робота, яка потребує зосередженості, в кабінетах спостереження і дистанційного управління,
5. Виконання всіх видів робіт за виключенням п.1–4) в виробничих приміщеннях і на території підприємства

Слід зазначити, що норми встановлюють граничні значення параметрів шуму в різних виробничих приміщеннях залежно від характеру праці, а не від видів устаткування.

Гігієнічну оцінку вібрації згідно ГОСТ 12.1.012-90ССБТ частіше за все здійснюють з використанням методу частотного аналізу нормованих параметрів. При частотному аналізі нормованими параметрами є середні квадратичні значення віброшвидкості V м/с, віброприскорення a м/с², і рівня віброшвидкості L_V дБ. Для локальної вібрації показники цих параметрів дані в октавних смугах з середньо геометричними частотами 1; 2; 4; 8; 16; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000 Гц, а для загальної вібрації – в октавних смугах або 1/3 октавних смугах, а для загальної вібрації – в октавних та 1/3 октавних смугах частот з середньо геометричними частотами 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; …; 50; 63; 80 Гц.

Логарифмічні рівні віброшвидкості L_V в дБ визначають по формулі:

де: V – середнє квадратичне значення віброшвидкості, м/с;

V₀ = 5·10^-8 – прийнята за опорну віброшвидкість, м/с.

Розділ 3.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Природне та штучне освітлення.	\|	Захист від шуму та вібрації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.