Виробничий шум, вібрація, їх вплив на людину. Захист від шуму та вібрації.

Виробничі випромінювання.

Більшість виробничих процесів в будівництві супроводжується дією на працюючих шуму, що виникає при роботі машин, енергетичних установок.

Шум - сукупність звуків різної інтенсивності і частоти. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їх сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати потрібні звукові сигнали, відпочивати. Нині добре відомо, що шуми шкідливо та негативно впливають на здоров'я людей, знижують їх працездатність, спричиняють захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія), підвищують кров'яний тиск, кори головного мозку, погіршення пам'яті, що погіршує сприйняття звукових та світлових сигналів небезпеки, тому є шкідливим фактором і обумовлює зростання травматизму. Шум - це одна з форм фізичного (хвильового) забруднення природного середовища, адаптація до якого організмів практично неможлива. Тому він належить до серйозних забруднювачів, які мають контролюватися та обмежуватися згідно зі спеціальними

законами. Шум підвищує втомленість робітника, знижує його працездатність і увагу до небезпеки. Шум як стрес-чинник є загально біологічним подразником, негативно впливає на всі органи і системи організму. В разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ураженням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем. Вплив шуму на організм умовно поділяють на специфічний, що спричиняє зміни в органі слуху, і неспецифічний - з боку інших органів і систем. Шум є однією з найбільш частих причин зниження слуху.

Боротьбі з шумом надають великого значення, створюючи шумовлов-люючі екрани, поглинаючі фільтри, безшумні механізми, змінюючи технології виробництв і динаміку транспортних потоків.

Звукові хвилі - коливальні зміни тиску повітря (розрідження - ущільнення), які вимірюють такими параметрами, як інтенсивність, гучність, спектр, часові інтервали. Інтенсивність визначається зміною рівня тиску в навколишньому повітряному середовищі (це - енергетична характеристика), а гучність залежить від частоти коливань. Звуковий діапазон частоти, який сприймає вухо людини, становить від 16 до 2-10⁴ Гц. Звукові хвилі частотою нижче 16...20 Гц називають інфразвуковими, вище 2-10⁴ Гц (20 кГц) ультразвуковими.

Спектр - це складові звуку, прості гармоніки коливання, що мають певну частоту, фазу і амплітуду. Рівень звукового тиску виражає сумарний тиск складних звуків, а октавні слухові рівні визначають частку різних частотних смуг спектра. Часові параметри звукових хвиль є сумою коротких імпульсів, які характеризуються часом появи й амплітудою, що залежить від джерела звуку. Виділяють імпульсні та безперервні звуки.

Звуковий тиск (Р) - відхилення результуючого тиску звукової хвилі від атмосферного тиску, його вимірюють в Па. Мінімальний звуковий (шумовий тиск) називають порогом чутливості: Р_m_і_n=2*10^-5 Па. Звуковий тиск, що спричиняє біль називають больовим порогом: Р_ma_х=2*10² Па.

Інтенсивність звуку (сила звуку) - кількість звукової енергії, що проходить за одиницю часу через одиницю площі, перпендикулярної до напрямку поширення звуку:

(9)

де V - миттєва швидкість коливань, м/с;

с - швидкість звуку, м/с (в повітрі при 0°С с=332 м/с)

ρ - щільність середовища, кг/м³

Величина звукового тиску від порогу чутливості до больового порогу може змінюватися у 10⁷ разів, а інтенсивність звуку - у 10¹⁸ разів. Тому використовують логарифмічні одиниці:

(10)

На виробництві люди не повинні підлягати дії шуму, що перевищує гранично допустимі величини, ці значення регламентуються ГОСТом 12.1.003 - 76 «Система стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги безпеки». Як допустимі норми встановлено такі рівні шуму, які, діючи упродовж тривалого часу, не спричиняють зниження гостроти сприймання звуку й забезпечують задовільну розбірливість мови на відстані 1,5 м від того, хто говорить. Допустимі межі сили звуку в різних умовах становлять 45...85 дБ, больовий поріг 140 дБ. У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової систем, 90 дБ - порушується слух, 120 дБ - з'являється фізичний біль, який стає нестерпним.

Умовні одиниці характеристики сили (інтенсивності) звуку - децибели - показують, на скільки звук (шум) у логарифмічних відносних величинах вищий за поріг слухового сприйняття людини. Для вимірювання інтенсивності шумів розроблено спеціальні прилади - шумоміри.

Під час впливу шумів на організми одночасно діють фізіологічні та психологічні чинники. Серед фізіологічних основну роль відіграють реакції слухового аналізатора.

Збільшення будь-якої частоти вдвічі завжди сприймається нами як підвищення тону на певну величину (октаву). Звичайна розмова ведеться в ме-жах частот 250...10-10 Гц, що за інтенсивністю звуку - приблизно ЗО...60 дБ.

Рекомендовані діапазони шумів всередині приміщень різного призначення такі: для сну, відпочинку - 30...45 дБ; для розумової праці - 45...55 дБ; для лабораторних досліджень, роботи з ЕОМ, тощо - 50...65 дБ; для виробничих цехів, гаражів, магазинів - 56...70 дБ.

Джерелами шумів є всі види транспорту, промислові об'єкти, гучномо-вні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи.

Шуми поділяють на сталі, переривчасті, змінні, фонові та імпульсивні (тривалістю менше секунди). За частотно-амплітудними параметрами розрізняють широкочастотні, тональні, низькочастотні (менше 350 Гц), середньо-частотні (350...1000) і високочастотні (більш 1000 Гц) шуми. Чим вища тональність звуків (шуму), тим шкідливіші вони для органів слуху. Тому для шумів різних частот існують різні граничнодопустимі норми. Так, низькочастотні шуми навіть до 100 дБ особливої шкоди слуху не завдають, а високочастотні є небезпечними вже при рівнях, більших 75...80 дБ.

Наведемо кілька прикладів інтенсивності шумів. Так, шелест листя та тихий шепіт на відстані 1 м мають силу звуку 10... 15 дБ, цокання годинника -близько 30, шум води з-під крана - 40...45, друкарської машинки - 50, вагона метро, як і вантажної машини - 90...95 (на відстані 7 м), телевізора - 80...95, літака - 105, вертольота - 110, відбійного молотка - 120 дБ (на відстані 1 м). Розглянемо вплив шумів на організм людини. Тривалий шум через провідні шляхи слухового аналізатора впливає на різні відділи головного мозку, порушуючи при цьому процеси вищої нервової діяльності людини. Людина по-

чинає скаржитись на головний біль, швидку стомлюваність, подразливість, порушення сну, загальне нездужання, зниження працездатності, тощо.

У працівників з малим стажем роботи зміни з боку нервової системи відбуваються раніше ніж у слуховому аналізаторі. З'являється головний біль, апатія, підвищується стомлюваність, подразливість. У робітників зі стажем роботи 10 років і більше зміни зростають і подекуди змінюється психомоторна працездатність, емоційна сфера і розумова діяльність робітника. Спостерігається сповільнення швидкості психічних реакцій, ослаблення пам'яті, знижується темп розумової праці, її якість і продуктивність. Порушується концентрація уваги, точність і координація рухів, порушується обмін речовин.

Характерною є зміна функціонального стану серцево-судинної системи. Ступінь виразності дії шуму і порушень залежить від його інтенсивності, тривалості, спектра, а також індивідуальних особливостей людини і деяких супутніх чинників виробничого середовища. У шумних цехах у півтора-два рази вищий рівень захворюваності, що супроводжується тимчасовою втратою працездатності. Інтенсивні шуми знижують продуктивність праці у таких цехах на 50...60%, значно збільшується кількість браку. Дослідження свідчать, що в осіб, які мають «шумні» професії, шлункові захворювання (гастрити тощо) трапляються в чотири рази частіше, ніж у інших. Серед них набагато більше глухих. Від тривалого сильного шуму продуктивність розумової праці знижується на 60%, фізичної - на 30%.

Захист від шуму:

- Архітектурно-планувальні методи: раціональне розміщення споруд, зон і режимів руху транспортних засобів, улаштування захисних смуг із дерев та кущів;

- Організаційно-технічні методи: удосконалення конструкції машин, застосування малошумних машин, дотримання режимів праці і відпочинку;

- Застосування акустичних засобів: звукоізоляція машин (кожухи, екрани, перегородки), звукопоглинання, глушники шуму;

- Використання засобів індивідуального захисту: протишумові навушники, вкладиші, шоломи, костюми.

Вібрація це процес поширення механічних коливань у твердому тілі, у тому числі у тілі людини. Вібрації це тремтіння або струси всього тіла чи окремих його частин під час різних робіт (бетоноукладання, пневмоелектро-подрібнення порід чи шляхового покриття, роботи на тракторах та самохідних сільськогосподарських машинах, тощо). Розрізняють загальну та локальну вібрації.

Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю - від сильної втоми і не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу, тощо.

Особливості впливу виробничої вібрації, характер, глибина і спрямованість фізіологічних змін різних систем організму залежать від рівня, частотного складу коливань і фізіологічних властивостей тіла людини. Локальна вібрація малої інтенсивності може сприятливо впливати на окремі тканини й організм у цілому, поновлюючи трофічні зміни, поліпшуючи кровообіг у тканинах (вібромасаж) і прискорюючи загоєння ран тощо. За збільшення інтенсивності коливань і тривалості дії вібрації в організмі можуть виникати стійкі патологічні зміни, що призводять у деяких випадках до розвитку професійного захворювання - вібраційної хвороби, яка є однією з основних форм хронічних професійних захворювань, найбільш розповсюджена серед висококваліфікованих робітників з великим стажем роботи.

Згідно з ГОСТами, СН встановлено допустимі норми вібраційних навантажень у октавних смугах від 2 до 2000 Гц для коливальних швидкостей від 0,45...1,12 до 4 см/с. Рівень коливань швидкості при зазначених параметрах змінюється від 99 до 120 дБ.

Вібрація може викликати слідуючі хвороби: головна біль, зниження гостроти зору, збудження, підвищення тиску, деформація та зниження рухливості суглобів, м'язова слабкість. Найбільш потенційно небезпечною щодо патології є вібрація з частотою 16...250 Гц. У суб'єктивному сприйнятті вібрації важливе значення надають біомеханічним властивостям тіла людини. Слід враховувати фізичну дію на шкірні рецептори у місці контакту (мікро-травматизація тканин), розповсюдження коливань у тканинах, характер м'язової діяльності, реакцію органів і тканин на вібрацію, яка залежить від типу і кількості подразнюючих рецепторів, а також подразнення механорецепто-рів, що спричиняють нервово-рефлекторні і суб'єктивні реакції. За збільшення частоти коливань відбувається ослаблення передачі вібрації тілу людини. Однак при дії резонансних для організму частот (2...9 Гц) спостерігається не ослаблення, а збільшення віброшвидкості. Крім того, вібрація справляє мік-ротравмуючу дію на периферичну нервову систему, зумовлює порушення трофіки м'язової і кісткової тканини. Високочастотна вібрація спричиняє складні реакції в рецепторах майже всіх тканин і периферичних нервів. Вібраційна хвороба довгий час може не виявлятися, повільно прогресувати. Хворі упродовж цього періоду зберігають працездатність.

Захист від вібрації: зниження вібрації у джерелі збудження; відсторонення від режиму резонансу; вібродемпфірування; пружні основи й опори, динамічне гасіння вібрації (установка агрегатів на фундаменти, застосування пружин під сидіннями водіїв); віброізоляція; віброгасні рукавиці, віброзахис-ті прокладки або пластини, взуття, килимки.

Профілактичні заходи: до праці з віброінструментом допускаються робітники не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці, через кожну годину праці - перерва 10...15 хв., тривалість праці - 2/3 робочої зміни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Засоби та заходи захисту від виробничого пилу, організація по вітрообміну в приміщеннях.	\|	Іонізуюче випромінювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.

Виробничий шум, вібрація, їх вплив на людину. Захист від шу­му та вібрації.

Виробничий шум, вібрація, їх вплив на людину. Захист від шуму та вібрації.