Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Виробничий шум, вібрація, їх вплив на людину. Захист від шу­му та вібрації.

Виробничі випромінювання.

Більшість виробничих процесів в будівництві супроводжується дією на працюючих шуму, що виникає при роботі машин, енергетичних установок.

Шум - сукупність звуків різної інтенсивності і частоти. Під шумом ро­зуміють усі неприємні та небажані звуки чи їх сукупність, які заважають но­рмально працювати, сприймати потрібні звукові сигнали, відпочивати. Нині добре відомо, що шуми шкідливо та негативно впливають на здоров'я людей, знижують їх працездатність, спричиняють захворювання органів слуху (глу­хоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія), підви­щують кров'яний тиск, кори головного мозку, погіршення пам'яті, що погір­шує сприйняття звукових та світлових сигналів небезпеки, тому є шкідливим фактором і обумовлює зростання травматизму. Шум - це одна з форм фізич­ного (хвильового) забруднення природного середовища, адаптація до якого організмів практично неможлива. Тому він належить до серйозних забруд­нювачів, які мають контролюватися та обмежуватися згідно зі спеціальними


законами. Шум підвищує втомленість робітника, знижує його працездатність і увагу до небезпеки. Шум як стрес-чинник є загально біологічним подразни­ком, негативно впливає на всі органи і системи організму. В разі тривалого систематичного впливу шуму може виникнути патологія з переважним ура­женням слуху, центральної нервової і серцево-судинної систем. Вплив шуму на організм умовно поділяють на специфічний, що спричиняє зміни в органі слуху, і неспецифічний - з боку інших органів і систем. Шум є однією з най­більш частих причин зниження слуху.

Боротьбі з шумом надають великого значення, створюючи шумовлов-люючі екрани, поглинаючі фільтри, безшумні механізми, змінюючи техноло­гії виробництв і динаміку транспортних потоків.

Звукові хвилі - коливальні зміни тиску повітря (розрідження - ущіль­нення), які вимірюють такими параметрами, як інтенсивність, гучність, спектр, часові інтервали. Інтенсивність визначається зміною рівня тиску в навколишньому повітряному середовищі (це - енергетична характеристика), а гучність залежить від частоти коливань. Звуковий діапазон частоти, який сприймає вухо людини, становить від 16 до 2-104 Гц. Звукові хвилі частотою нижче 16...20 Гц називають інфразвуковими, вище 2-104 Гц (20 кГц) ультра­звуковими.

Спектр - це складові звуку, прості гармоніки коливання, що мають пе­вну частоту, фазу і амплітуду. Рівень звукового тиску виражає сумарний тиск складних звуків, а октавні слухові рівні визначають частку різних частотних смуг спектра. Часові параметри звукових хвиль є сумою коротких імпульсів, які характеризуються часом появи й амплітудою, що залежить від джерела звуку. Виділяють імпульсні та безперервні звуки.

Звуковий тиск (Р) - відхилення результуючого тиску звукової хвилі від атмосферного тиску, його вимірюють в Па. Мінімальний звуковий (шумовий тиск) називають порогом чутливості: Рmіn=2*10-5 Па. Звуковий тиск, що спричиняє біль називають больовим порогом: Рmaх=2*102 Па.

Інтенсивність звуку (сила звуку) - кількість звукової енергії, що прохо­дить за одиницю часу через одиницю площі, перпендикулярної до напрямку поширення звуку:

(9)

де V - миттєва швидкість коливань, м/с;

с - швидкість звуку, м/с (в повітрі при 0°С с=332 м/с)

ρ - щільність середовища, кг/м3

Величина звукового тиску від порогу чутливості до больового порогу може змінюватися у 107 разів, а інтенсивність звуку - у 1018 разів. Тому вико­ристовують логарифмічні одиниці:

 

(10)

 


На виробництві люди не повинні підлягати дії шуму, що перевищує гранично допустимі величини, ці значення регламентуються ГОСТом 12.1.003 - 76 «Система стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги без­пеки». Як допустимі норми встановлено такі рівні шуму, які, діючи упродовж тривалого часу, не спричиняють зниження гостроти сприймання звуку й за­безпечують задовільну розбірливість мови на відстані 1,5 м від того, хто го­ворить. Допустимі межі сили звуку в різних умовах становлять 45...85 дБ, бо­льовий поріг 140 дБ. У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової систем, 90 дБ - порушується слух, 120 дБ - з'явля­ється фізичний біль, який стає нестерпним.

Умовні одиниці характеристики сили (інтенсивності) звуку - децибели - показують, на скільки звук (шум) у логарифмічних відносних величинах вищий за поріг слухового сприйняття людини. Для вимірювання інтенсивно­сті шумів розроблено спеціальні прилади - шумоміри.

Під час впливу шумів на організми одночасно діють фізіологічні та психологічні чинники. Серед фізіологічних основну роль відіграють реакції слухового аналізатора.

Збільшення будь-якої частоти вдвічі завжди сприймається нами як під­вищення тону на певну величину (октаву). Звичайна розмова ведеться в ме-жах частот 250...10-10 Гц, що за інтенсивністю звуку - приблизно ЗО...60 дБ.

Рекомендовані діапазони шумів всередині приміщень різного призна­чення такі: для сну, відпочинку - 30...45 дБ; для розумової праці - 45...55 дБ; для лабораторних досліджень, роботи з ЕОМ, тощо - 50...65 дБ; для вироб­ничих цехів, гаражів, магазинів - 56...70 дБ.

Джерелами шумів є всі види транспорту, промислові об'єкти, гучномо-вні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи.

Шуми поділяють на сталі, переривчасті, змінні, фонові та імпульсивні (тривалістю менше секунди). За частотно-амплітудними параметрами розріз­няють широкочастотні, тональні, низькочастотні (менше 350 Гц), середньо-частотні (350...1000) і високочастотні (більш 1000 Гц) шуми. Чим вища тона­льність звуків (шуму), тим шкідливіші вони для органів слуху. Тому для шу­мів різних частот існують різні граничнодопустимі норми. Так, низькочасто­тні шуми навіть до 100 дБ особливої шкоди слуху не завдають, а високочас­тотні є небезпечними вже при рівнях, більших 75...80 дБ.

Наведемо кілька прикладів інтенсивності шумів. Так, шелест листя та тихий шепіт на відстані 1 м мають силу звуку 10... 15 дБ, цокання годинника -близько 30, шум води з-під крана - 40...45, друкарської машинки - 50, вагона метро, як і вантажної машини - 90...95 (на відстані 7 м), телевізора - 80...95, літака - 105, вертольота - 110, відбійного молотка - 120 дБ (на відстані 1 м). Розглянемо вплив шумів на організм людини. Тривалий шум через провідні шляхи слухового аналізатора впливає на різні відділи головного мозку, по­рушуючи при цьому процеси вищої нервової діяльності людини. Людина по-


чинає скаржитись на головний біль, швидку стомлюваність, подразливість, порушення сну, загальне нездужання, зниження працездатності, тощо.

У працівників з малим стажем роботи зміни з боку нервової системи відбуваються раніше ніж у слуховому аналізаторі. З'являється головний біль, апатія, підвищується стомлюваність, подразливість. У робітників зі стажем роботи 10 років і більше зміни зростають і подекуди змінюється психомото­рна працездатність, емоційна сфера і розумова діяльність робітника. Спосте­рігається сповільнення швидкості психічних реакцій, ослаблення пам'яті, знижується темп розумової праці, її якість і продуктивність. Порушується концентрація уваги, точність і координація рухів, порушується обмін речо­вин.

Характерною є зміна функціонального стану серцево-судинної систе­ми. Ступінь виразності дії шуму і порушень залежить від його інтенсивності, тривалості, спектра, а також індивідуальних особливостей людини і деяких супутніх чинників виробничого середовища. У шумних цехах у півтора-два рази вищий рівень захворюваності, що супроводжується тимчасовою втра­тою працездатності. Інтенсивні шуми знижують продуктивність праці у та­ких цехах на 50...60%, значно збільшується кількість браку. Дослідження сві­дчать, що в осіб, які мають «шумні» професії, шлункові захворювання (гаст­рити тощо) трапляються в чотири рази частіше, ніж у інших. Серед них наба­гато більше глухих. Від тривалого сильного шуму продуктивність розумової праці знижується на 60%, фізичної - на 30%.

Захист від шуму:

- Архітектурно-планувальні методи: раціональне розміщення споруд, зон і режимів руху транспортних засобів, улаштування захисних смуг із дерев та кущів;

- Організаційно-технічні методи: удосконалення конструкції машин, за­стосування малошумних машин, дотримання режимів праці і відпочинку;

- Застосування акустичних засобів: звукоізоляція машин (кожухи, екрани, перегородки), звукопоглинання, глушники шуму;

- Використання засобів індивідуального захисту: протишумові навушни­ки, вкладиші, шоломи, костюми.

Вібрація це процес поширення механічних коливань у твердому тілі, у тому числі у тілі людини. Вібрації це тремтіння або струси всього тіла чи окремих його частин під час різних робіт (бетоноукладання, пневмоелектро-подрібнення порід чи шляхового покриття, роботи на тракторах та самохід­них сільськогосподарських машинах, тощо). Розрізняють загальну та локаль­ну вібрації.

Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю - від сильної втоми і не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу, тощо.


Особливості впливу виробничої вібрації, характер, глибина і спрямова­ність фізіологічних змін різних систем організму залежать від рівня, частот­ного складу коливань і фізіологічних властивостей тіла людини. Локальна ві­брація малої інтенсивності може сприятливо впливати на окремі тканини й організм у цілому, поновлюючи трофічні зміни, поліпшуючи кровообіг у тканинах (вібромасаж) і прискорюючи загоєння ран тощо. За збільшення ін­тенсивності коливань і тривалості дії вібрації в організмі можуть виникати стійкі патологічні зміни, що призводять у деяких випадках до розвитку про­фесійного захворювання - вібраційної хвороби, яка є однією з основних форм хронічних професійних захворювань, найбільш розповсюджена серед висококваліфікованих робітників з великим стажем роботи.

Згідно з ГОСТами, СН встановлено допустимі норми вібраційних нава­нтажень у октавних смугах від 2 до 2000 Гц для коливальних швидкостей від 0,45...1,12 до 4 см/с. Рівень коливань швидкості при зазначених параметрах змінюється від 99 до 120 дБ.

Вібрація може викликати слідуючі хвороби: головна біль, зниження го­строти зору, збудження, підвищення тиску, деформація та зниження рухли­вості суглобів, м'язова слабкість. Найбільш потенційно небезпечною щодо патології є вібрація з частотою 16...250 Гц. У суб'єктивному сприйнятті віб­рації важливе значення надають біомеханічним властивостям тіла людини. Слід враховувати фізичну дію на шкірні рецептори у місці контакту (мікро-травматизація тканин), розповсюдження коливань у тканинах, характер м'я­зової діяльності, реакцію органів і тканин на вібрацію, яка залежить від типу і кількості подразнюючих рецепторів, а також подразнення механорецепто-рів, що спричиняють нервово-рефлекторні і суб'єктивні реакції. За збільшен­ня частоти коливань відбувається ослаблення передачі вібрації тілу людини. Однак при дії резонансних для організму частот (2...9 Гц) спостерігається не ослаблення, а збільшення віброшвидкості. Крім того, вібрація справляє мік-ротравмуючу дію на периферичну нервову систему, зумовлює порушення трофіки м'язової і кісткової тканини. Високочастотна вібрація спричиняє складні реакції в рецепторах майже всіх тканин і периферичних нервів. Віб­раційна хвороба довгий час може не виявлятися, повільно прогресувати. Хворі упродовж цього періоду зберігають працездатність.

Захист від вібрації: зниження вібрації у джерелі збудження; відсторо­нення від режиму резонансу; вібродемпфірування; пружні основи й опори, динамічне гасіння вібрації (установка агрегатів на фундаменти, застосування пружин під сидіннями водіїв); віброізоляція; віброгасні рукавиці, віброзахис-ті прокладки або пластини, взуття, килимки.

Профілактичні заходи: до праці з віброінструментом допускаються ро­бітники не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці, через кожну годину праці - перерва 10...15 хв., тривалість праці - 2/3 робочої зміни.



Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. III. Захист інтересів клієнта
  3. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
  6. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
  7. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  8. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  9. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  10. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  11. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  12. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав




Переглядів: 5341

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Засоби та заходи захисту від виробничого пилу, організація по­ вітрообміну в приміщеннях. | Іонізуюче випромінювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.