• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Засоби та заходи захисту від виробничого пилу, організація по­ вітрообміну в приміщеннях.

Вплив виробничого пилу на працездатність людини.

Шкідлива речовина (ШР), по ГОСТ 12.1.007 - 76, це речовина, яка при контакті з організмом людини в наслідок порушення норм безпеки може ви­кликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я.

Повітря робочої зони в умовах будівництва забруднюється найчастіше всього такими ШР як пил та газ. Частинки пилу можуть бути органічного (рослинний пил), неорганічного (мінеральний, металевий пил) і змішаного походження. Пил здійснює негативний вплив на дихальні шляхи, легені, очі та шкіру людини. Пил може причинити організму людини фіброгенну, по­дразнюючу і токсичну дію.

Фіброгенна дія - розростання сполучної тканини в легенях, яке пору­шує нормальну будову та функції легень (азбест).

Подразнююча дія - на верхні дихальні шляхи, слизисту оболонку очей, шкіру (пил скловолокна, вапно, миш'як).

Токсична дія - коли частинки токсичної речовини попадають через ле­гені в організм, вони причиняють характерні для них токсичні дії в залежнос­ті від фізичних та хімічних якостей (свинець, хром). Вражаюча дія пилу за­лежить від розмірів її частинок та їх хімічних якостей. В повітрі виробничих приміщень 80% - це частинки пилу розміром до 5 мікрон, чим менше розмір частинок, тем глибше вони проникають в дихальні шляхи та представляють велику небезпеку. Шкідливість пилу зумовлена її здібністю викликати про­фесійні захворювання легень, в першу чергу пневмоконіози: силікоз, азбес-тоз, цементоз, бронхіти, пневмонію, астму, і таким чином негативно впливає на працездатність людини.

Деякі види пилу при певній концентрації в повітрі можуть запалювати­ся і вибухати. Так нижня границя запалення для мучного пилу - 30,2 г/м ; пилу торфу, сіна - 20,2г/м ; вугільного пилу - 114,0 г/м .

Загальні заходи по безпеці праці при роботі з шкідливими речовинами (пил, газ):

- встановлення ГДР (ГДК);

- заміну ШР на менш шкідливі, сухих способів обробки - мокрими;

- випуск кінцевої продукції без пилу;

- вибір технологічного обладнання, що не виділяє ШР;

- застосування засобів індивідуального захисту (313);

- проведення медичних оглядів осіб, що мають контакт з ПІР;

- застосування вентиляції;

- контроль наявності ШР в повітрі робочої зони.

Відповідно ГОСТ 12.1.007 - 76 контроль ШР 1 класу небезпеки пови­нен здійснюватися безперервно за допомогою самописних приладів, які ви­дають сигнал перевищення ГДК. Контроль ШР 2, 3, 4 класів небезпеки мож­на визначати періодично.

Для визначення концентрації пилу використовують прилад - електро-аспіратор. Дія приладу основана на принципі отримання перевищення ваги паперового фільтру при пропусканні через нього певного об'єму дослідного повітря. Концентрація пилу в повітрі робочої зони визначається по формулі:

(5)

де Q - вагова концентрація пилу, мг/м³ ;

m₁ - маса паперового фільтру до відбору проби, мг;

m₂ - маса паперового фільтру після відбору проби, мг;

V₀ - об'єм повітря (м³) протягнутого через фільтр і приведеного до норма­льних умов (t=20°C, P=760 мм рт. ст):

(6)

де P_t - заміряний під час взяття проби атмосферний тиск, мм рт. ст.;

V_t - об'єм повітря, який пройшов через фільтр при заміряних температурі (t°C) і тискy (P_t) м³:

(7)

V - швидкість руху повітря через паперовий фільтр, л/хв; Т - тривалість відбору проби повітря, хв.

Пристрої для вилучення із приміщень надлишків тепла, вологи, пилу, шкідливих парів і газів з метою створення оптимального клімату складають систему вентиляції, яка забезпечує необхідний повітрообмін.

Повітрообмін - це часткова або повна заміна забрудненого повітря в приміщенні свіжим і чистим зовнішнім (м /год). Залежно від призначення виробничих приміщень влаштовують природну або механічну припливну, витяжну або комбіновану вентиляцію.

Для приміщень з видаленнями пилу, газів повітрообмін розраховують за формулою:

,[м³/рік] (8)

де G - кількість виділень шкідливих речовин, мг/рік;

q₁ - допустимий вміст шкідливих речовин в повітрі приміщення, мг/м³;

q₀ - вміст шкідливих речовин, що надходить у приміщення з чистим пові­трям, мг/м³;

Наприклад: q_і = 1 мг/м³ - хлор; q^j = 5 мг/м³ - корундовий пил; q_j = 6 мг/м³ -пил цементу, глини і їх сумішей; q_і = 20 мг/м³ - аміак; q_j = 200 мг/м³ - ацетон.

Якщо вичерпані можливості створити нормальні умови праці за допо­могою санітарно-гігієнічних або технічних заходів, використовують засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД). По принципу дії ЗІЗОД поділяють на дві групи: фільтруючі та ізолюючі. Фільтруючі ЗІЗОД застосо­вують в тому випадку, коли в повітрі не менш 18% кисню та відома і обме­жена кількість ШР. В інших випадках - ізолюючі ЗІЗОД. До фільтруючих ЗІ­ЗОД відносять респіратори та фільтруючі протигази. До ізолюючих ЗІЗОД відносяться шлангові протигази та автономні дихальні апарати (по типу ак­валанга).

Промисловість випускає протипилові респіратори двох типів: фільтру­ючі маски («Лепесток», У - 2К, «Кама», «Сніжок») і патронні («Астра - 2», Ф - 62Ш) та інші. Протигазові респіратори складаються із гумової напівмас-ки з двома змінними фільтруючими патронами, з двома клапанами вдиху и одним видихом (РПГ - 67 типів А, В, Г, КД). Фільтруючі протигази: шолом-маска (0, 1, 2, 3, 4 розмірів), фільтруюча коробка (у промислового протигазу марок А, В, Г, КД, Е, CO, M, БКФ), гофрірована трубка і сумка. При наявнос­ті в повітрі кисню менше 16% (в цистернах, каналізаційних спорудах) і при концентраціях ШР в повітрі більш 0,5% по об'єму, використання фільтрую­чих протигазів заборонено. Необхідно застосовувати ізолюючі шлангові про­тигази, які складаються із шолом-маски і гофрірованого шланга 10м (ПІП -1), або20м(ПШ-2).

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. II. Організація і проведення спортивних походів
3. II. Організація перевезень
4. II. Організація перевезень
5. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
6. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
7. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
8. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
9. V Засоби навчання
10. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
11. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
12. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.

Переглядів: 3637