• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середо­вища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень орга­нізму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого се­редовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездат­ності, захворювання і навіть до смерті, як наслідок захворювання.

Хоча поділ на небезпечні та шкідливі фактори досить умовний, він ефективно використовується в охороні праці для організації розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань, профілактики трав­матизму та захворювань на виробництві.

За характером та природою впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи:

Фізичні:

- підвищена швидкість руху повітря;

- підвищена або понижена вологість;

- підвищений або понижений атмосферний тиск;

- недостатня освітленість;

- конструкції, що руйнуються;

- підвищений рівень статичної електрики та інше.

Хімічні:

- хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у твердому, га­зоподібному та рідкому стані;

- хімічні елементи, які різними шляхами проникають в організм людини;

- хімічні елементи, що виділяють такі речовини: токсичні, наркотичні, по­дразнюючі, задушливі, канцерогенні, мутагенні, сенсибілізуючі, такі що впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні:

- макроорганізми (рослини, тварини);

- мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, найпростіші).

Психофізіологічні:

- фізичні перевантаження (статичні, динамічні);

- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, емоційні та ро­зумові перевантаження).

До небезпечних речовин належать хімічні речовини, яких у виробницт­ві знаходиться понад 50 тисяч сполук. Більшість цих речовин синтезовано

людиною і не зустрічається в природі. Потенційна небезпека шкідливого впливу хімічних речовин на живі істоти є метою вивчення хіміко-біологічної науки - токсикології. Небезпечна речовина - хімічний елемент чи сполука, що спричиняє захворювання організму, є центральним поняттям токсиколо­гії. У виробництві небезпечні речовини перебувають у газоподібному, рідин­ному і твердому станах. Вони здатні потрапляти в організм через органи ди­хання, травний тракт чи шкіру. Шкідливий вплив хімічних речовин визнача­ється як властивістю самої речовини, так і особливістю організму людини.

За токсичним (небезпечним) ефектом впливу на організм людини хімі­чні речовини поділяють на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію.

Відповідно до ГОСТу 12.1.007-76 «ССБТ. Вредньїе вещества. Класси-фикация и общие требования безопасности» за ступенем впливу на організм небезпечні речовини поділені на чотири класи небезпеки: надзвичайно не­безпечні; високонебезпечні; помірнонебезпечні; малонебезпечні.

Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, не­явними або ж такими, які важко висвітити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, так само як і джерел небезпеки, які породжують їх.

Сучасне життєве середовище, як побутове так і виробниче, містить ба­гато джерел небезпеки. Це і електрична мережа та електроапаратура, система водо- та газопостачання, медикаменти, отруйні та пожежонебезпечні речови­ни, балкони, зброя, тощо.

Небезпека, як правило, проявляється у визначеній просторовій області, яка отримала назву небезпечна зона.

Варіанти взаємного розташування зони перебування людини (2), не­безпечної зони (1) та засобів захисту (3) наведено на мал. 5:

Мал. 5. Варіанти взаємного розташування безпечних та небезпечних зон для людини: І варіант - людина знаходиться у небезпечній зоні і немає засобів захисту або не використовує їх; II варіант - людина короткочасно знаходиться у небезпечній зоні (спостереження, огляд, невеликий ремонт тощо); III варіант - людина у небезпечній зоні користується засобами захис­ту; IV варіант - людина знаходиться у повній безпечній зоні, наприклад дис­танційне керування технологічним процесом.

Отже найбільш небезпечна ситуація для людини виникає за таких умов:

- небезпека реально існує;

- людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

- людина не має достатніх засобів захисту, не використовує їх або ці засо­би не ефективні.

З метою захисту людей, тварин і рослинного світу від дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів нормують їх рівень у атмосферному пові­трі, грунту і воді. В основу нормування покладений принцип виключення можливості спричинення шкоди здоров'ю і травм людей і тварин, а також шкідливого впливу на склад грунту, повітря й води.

Гранично допустимий рівень (ГДР) небезпечного (шкідливого) фактора - це такий рівень, який протягом усього трудового стажу не призводить до травм, захворювання або відхилень у стані здоров'я в процесі роботи, або у віддалені терміни життя сучасного і наступних поколінь.

З метою виключення впливу зазначених шкідливих факторів на орга­нізм, крім прийнятих заходів обережності, скорочують тривалість роботи у вказаних умовах, застосовують засоби захисту, збільшують тривалість відпу­стки, запроваджують профілактичне харчування, стежать за забезпеченням режиму праці відповідно вимогам стандартів безпеки праці.

Накопичення стійких хімічних речовин в продуктах харчування найча­стіше пов'язано з порушенням правил і регламенту їх використання, підви­щеною дозою препарату відносно рекомендованих, недотримання термінів останнього обробітку рослин перед збиранням врожаю (час чекання) та інше.

Чим більша стійкість і токсичність пестицидів, тим серйозніший їх не­гативний вплив на живу природу і людину, їхня стійкість до чинників навко­лишнього середовища (сонячного світла, кисню, мікробіологічного трощен­ня, тощо) можливість отрутохімікатів зберігатися тривалий час більшою мі­рою визначає їх небезпеку.

Один із механізмів негативних впливів - передача і концентрування стабільних пестицидів за біологічними ланцюгами. Стійкі до певних пести­цидів флора і фауна можуть накопичувати їх без трощення. Внаслідок цього концентрація токсиканту в організмі може багаторазово перевищити почат­кову концентрацію її в навколишньому середовищі. Цей процес біологічного концентрування має серйозне екологічне значення в харчових ланцюгах, по­в'язаних з водним середовищем. Зловживання пестицидами вже найближчим часом здатне спровокувати вибух ракових захворювань і мутацій. Ці генети­чні зміни незворотні. Пестициди негативно впливають на нервову і серцево-судинну системи.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
6. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
7. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
8. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
9. Автоматизація виробничих процесів
10. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
11. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів
12. Аналіз часткової рівноваги Крива виробничих можливостей

Переглядів: 7604