Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



КАТЕГОРІЯ ВІДМІНКА

Категорія відмінка іменника суто граматична. Відмінкові форми виступають засобами зв'язку іменників з іншими словами. У сучасній українській мові сім відмінків: Називний — хто? що? Родовий — кого? чого? Давальний — кому? чому? Знахідний — кого? що? Орудний — ким? чим? Місцевий — на кому? на чому? Кличний — хто? що? Кожний відмінок становить єдність форми і значення. Під значенням відмінків розуміється такий конструктивний елемент, який унаслідок взаємовідношень між явищами об'єктивної дійсності виявляє узагальнені синтаксичні функції в поєднанні зі значеннями словосполучень.

Називний і кличний відмінки — прямі . Інші — непрямі , що вживаються з прийменниками або без них. Термін прямий пояснює незалежність вживання іменника від його зв'язку з іншими словами, непрямі — синтаксичну залежність від інших слів. Називний відмінок виступає підметом, який може бути найчастіше суб'єктом у реченні: «А Рось кипіла в кам'яному ложі» (Л. Костенко). У пасивних конструкціях уживається як об'єкт (Туманрозгонився вітрами по долині), може виступати як іменна частина складеного присудка (Слава — зрадлива річ) або як головний член називного речення («Заслання, самота, солдатчина...» — Л. Костенко).

Родовий відмінок означає належність особі чи предметові (батько Миколи, вечір Шевченка, властивість цементу); об'єктні відношення — об'єкт дії (не дістав паперу); частину від цілого або його неповноту (налити води, купити цукру, привезти піску, центнер пшениці, цех заводу); обставинні значення — дат (1990 року), просторові відношення (наблизились до ставу), часові (протягом тижня), причинові (крикнув з переляку).

Давальний відмінок означає особу або предмет, для яких або в зв'язку з якими відбувається дія (служіння народові, привіт другові), належність (пам'ятник Іванові Франку), суб'єкт дії в безособовому реченні («Кому-кому, а Собаці тільки цього й треба було! Швиденько напився з калюжі води і рвонув!» — М. Вінграновський).

Знахідний відмінок має насамперед об'єктне значення: передплатити пресу, вимкнути світло, купити дозиметр. Це прямий додаток при перехідних дієсловах. Він уживається завжди без прийменника. Прийменникові конструкції означають простір як напрямок руху (в'їхати в ліс, стріляти в небо), об'єкт (дбати про дітей, кинути об землю).

В орудного відмінка строкаті семантичні відношення: об'єктні (копати лопатою, міряти метром, ділитися успіхом), обставинні (їхати дорогою, плисти морем, наступати лавиною, повернутися перед обідом), можуть означати співучасника діяча (батько з дочкою, комбайн з трактором, мати з немовлям), виступати іменною частиною складеного присудка (стати парубком, зробитися хмаркою, бути моряком), бути суб'єктом в односкладних реченнях (гуртожиток заселено студентами).

Місцевий відмінок завжди вживається з прийменником: лежати на траві, прийти о сьомій годині, блукати в лісі, людина при достатках, купатися в ( у ) річці. Найважливіші значення місцевого відмінка обставинні (ходити по березі, говорити по щирості) та об'єктні (кохатися в мистецтві, переконати у правильності доведення, грати на почуттях, одержати по книжці). Рідше вживаються означальні відношення: баба по матері, товариство по духу, однодумці по боротьбі.

Кличний відмінок виражає звертання до особи чи істоти взагалі: мамо, брате, Микито, Цанїіле, Маріє, Галю, Олено, кицю, конику, лисичко, вовче, Галино Гордіївно, Сергію Дмитровичу. Крім того, в художній літературі та публіцистиці й особливо у фольклорі це можуть бути іменники з предметним та абстрактним значенням: «— Прощай, мій товаришу, мій вірний старий друже! — тихо промовля він до ясена, мов до живої людини» (С. Колесник); «Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе. Щоб стати навіки соняшником» (І. Драч).

Лекція № 5

Продовження

Категорія числа і відмінка іменника

План

1. Залишки форм двоїни /у значенні множини/ в сучасній українській мові.

2. Роль наголосу у вираженні категорії числа іменників.

3. Категорія відмінка. Відмінкова система сучасної української літературної мови. Основні значення відмінків.

4. Кличний відмінок у парадигмі іменника.


Читайте також:

  1. А категорія
  2. А. КАТЕГОРІЯ СУБСТАНЦІЇ.
  3. Безпека життєдіяльності як категорія
  4. Бюджет як економічна і правова категорія
  5. Бюджет як економічна категорія
  6. Бюджет як економічна категорія
  7. Бюджет як економічна категорія та його складові
  8. Бюджет як економічна категорія.
  9. ВВП за категоріями використання
  10. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями розподільчого характеру
  11. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями розподільчого характеру.
  12. Взаємозв’язок фінансів з іншими категоріями




Переглядів: 1927

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження | Залишки форм двоїни /у значенні множини/ в сучасній українській мові

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.212 сек.