• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття про колектив, його ознаки та види.

Завдання роботи.

Шляхи формування колективу.

Поняття про колектив, його ознаки та види.

План.

Висновок

Знання вчителем різних форм виховання та їх вміла організація є однією з умов забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Лекція № 10.

Тема. Робота з учнівським колективом. Поняття про колектив, його види, структуру, стадії розвитку, шляхи формування колективу

2. Структура, стадії розвитку колективу.

Визначити поняття “колектив”, “дитячий колектив”.

1. Виявити значення знання сутності роботи з учнівським колективом для класного керівника.

2. Формувати мотивацію до свідомого оволодіння методами, прийомами та формами виховної роботи з учнівським колективом.

3. Схарактеризувати види, структуру, стадії розвитку колективу.

4. З’ясувати шляхи формування учнівського колективу.

5. Визначити особливості роботи з негативно спрямованими мікрогрупами учнів.

6. Вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати міжпредметні зв’язки, порівнювати.

Основні поняття. Колектив, учнівський колектив, види колективу, структура колективу, стадії розвитку колективу, згуртованість, шляхи формування колективу.

Список літератури.

Волкова Н.П. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2007. – С.182–196.

Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / С.Г. Карпенчук. – К. : Вища шк., 1997. – 304 с.

Пермяков О.А., Морозов В.В. Педагогіка: Навч. посіб. / О.А. Пермяков, В.В. Морозов. – К.: Знання, 2006. – С.113–117.

Пономарьова Г.Ф. Словник-довідник з курсу педагогіки / Г.Ф. Пономарьова. – Х., 2004. – С.42–44.

Сухомлинский В.А. Сто советов учителю. К.: Рад. шк., 1984. – С..212–221.

Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К. : Академія, 2001. – С.347–364.

Оцінюючи роль колективу у вихованні особистості, значення колективізму як риси особистості, слід мати на увазі, що «ніякі благородні цілі ніколи не були досягнуті без об'єднання людей на певних засадах (безперечно, це не стосується творчості, морального вибору тощо). Отже, ми не можемо відкидати все краще, що стосувалося колек­тивістського виховання: вироблення навичок взаємодії і взаємодопомоги, свідомої дисципліни як поваги до інших, до суспільства, вміння рахуватися з нормами життя. Без цього неможливо виховати свідомого громадянина, повно­цінного члена суспільства».

Колектив — організована форма об'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності.

Дитячий колектив — об'єднання дітей, згуртованих спільною ко­рисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською ро­ботою).

Характерні ознаки колективу

· суспільно значуща мета,

· щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення,

· наявність органів самоврядування тощо.

Особливості класного колективу: вікові межі, специфічна діяльність (навчання), відсутність життєвого досвіду, потреба в педагогічному керівництві.

Види шкільних колективів:

а) навчальні — класний (первинний або контактний), загальношкільний, предметних гуртків;

б) самодіяльні організації — колективи художньої самодіяльності (хор, ансамблі, гуртки); в) товариства — спортивне, книголюбів та ін.;

г) об'єднан­ня за інтересами;

ґ) тимчасові об'єднання для виконання певних видів роботи. Усі типи колективів пов'язані між собою загальною метою навчально-виховної діяльності школи, забезпечують залучення учнів до різноманітної діяльності.

Найважливіший за характером діяльності — колектив класу. У ньому виникають найтриваліші стосунки між його членами та між педагогами і колективом. Кожен колектив має органи самоврядування, які разом станов­лять систему учнівського самоврядування школи.

Між структурними одиницями загальношкільного колективу існують певні зв'язки і взаємозалежності. Особ­ливо важливі для виховної роботи зв'язки між первинни­ми колективами (класами), загальношкільного колективу з учнівськими колективами інших шкіл, дитячими та юнацькими організаціями. Вони сприяють розвиткові ши­роких соціальних контактів, інтересу до життя та діяль­ності інших колективів, запозиченню досвіду.

2. Структура, стадії розвитку колективу.

Згуртованість — ступінь єдності колективу, зумовле­ний спільністю цілей, ціннісних орієнтацій, взаємоза­лежністю членів групи у процесі спільної діяльності, взаємною симпатією, привабливістю самої групи для кожного з її членів.

Лідер — член групи, який має найвищий соціальний статус, за яким іншими членами групи визнається пра­во приймати рішення в значущих для них ситуаціях. Лідер може бути: формальним — офіційно призначеним, юридично затвердженим; неформальним — реально прийнятим колективом (соціумом).

Стадії розвитку колективу (А. Макаренко)

На першій стадії (після організаційного оформлення колективу) важливо сформулювати вихованцям систему педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом, з певними елементами навіювання. Здійснюють також інтенсивний вплив на учнів, формують ядро акти­ву з учнів, які добре вчаться, виконують вимоги шкільного режиму і правила для учнів, вимогливі до себе й до інших, мають організаторські здібності. Цю стадію розвитку колективу не слід затягувати. Якщо учні довго залежать лише від педагогічного колективу, вони звикають до цього і згодом їх важко змусити підкорятися органам уч­нівського самоврядування.

На другій стадії вимоги педагога підтримує частина вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і до самих себе. Ця стадія починається створенням органів самоврядування. В колективі триває процес вивчення один одного, пошуки товаришів і друзів. Оскільки ядро активу ще не має досвіду роботи, педагоги висувають до учнів категорич­ні вимоги, спираючись на ядро активу. Невиконання учнем вимог шкільного режиму відтепер слід розглядати як свідому протидію і вживати певних заходів впливу.

Особливу увагу приділяють засвоєнню органами самоврядування своїх прав і обов'язків, методів роботи. Розширюється актив. Іноді на цій стадії може утворитися і неофіційна група, яка протиставляє себе активу. Проте наявність органів самоврядування допомагає вчителеві справлятися з нею.

На третій стадії вимоги висуває колектив. Цього досягають, згуртувавши вихованців у єдиній діяльності. Педагог працює з активом, допомагає йому завоювати авторитет серед учнів, контролює його діяльність, прагнучи залучити до нього найбільше учнів з метою посилення його виховних можливостей. Вимоги педагогів і акти­ву учнів стають лінією поведінки всього учнівського колективу.

На четвертій стадії кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе. Створюють умови для нових, складніших вимог, які висуваються в процесі розвитку колективу, розширюються права та обов'язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.

Ознаки розвитку учнівського колективу

· мобільність при виконанні колективних справ і доручень,

· прагнення до вирішення складніших завдань,

· активна участь кожного в їх розв'язанні;

· товариські взаємини, уважність один до одного, готовність допомогти слабшо­му,

· поважання гідності однокласників, здатність до поро­зуміння без сварок і образ;

· бажання дітей бути разом, за­доволення від спілкування, життєрадісність, бадьорість, зібраність, відсутність нашіптування, почуття гумору, вміння належним чином вирішувати конфліктні ситуації,

· готовність долати труднощі, виконувати відповідальні до­ручення; відповідальність за колективну справу;

· самостій­не висунення суспільно значущих цілей і досягнення їх на основі самоврядування.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
8. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
10. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
11. Аналіз однієї ознаки
12. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.

Переглядів: 18370