Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Поняття держави, її ознаки та функції

Термін «держава»зазвичай вживається в двох значеннях. В широкому значенні держава розуміється як країна, суспільство, народ, що розташовані на певній території та представлені органом вищої влади (наприклад, українська, російська держави). У вузькому розумінні держава – це організація, яка володіє вищою владою на певній території.

З формально-логічної позиції держава розглядається як об’єднання людей під загальною владою в межах окремої території.

Деякі вчені виводять поняття держави із існування права. Так, Е.Кант визначав державу як «об’єднання множини людей, які підкорюються законам».

Існують й інші напрями, які відображають дійсні риси держави, але відповідно до класичного юридичного підходу «держава – це сукупність території, населення та публічної влади».

Таким чином, для найбільш повного розуміння такого соціального явища як «Держава» нам необхідно визначити основні її ознаки:

1) особливий апарат публічної влади - відокремлення публічної влади від суспільства, її неспівпадіння з організацією всього населення. Публічна влада має свою систему державних органів і використовує її для задоволення потреб та інтересів народу. Держава виступає в якості суб’єкта міжнародних відносин від імені всього суспільства або народу.

Апарат публічної влади складається з апарату управління і апарату примусу. До першого відносяться законодавча влада та виконавча влада. До апарату примусу відносяться армія, поліція (міліція), суди, прокуратура, виправно-трудові колонії тощо.

2) наявність території держави, яка визначається її кордонами. До території держави відносяться суша, внутрішні моря, озера, ріки, зовнішні моря в межах 12-мильної зони, територіальні води, континентальний шельф, повітряний простір у межах кордонів, дипломатичні представництва, посольства, консульства, торгові, пасажирські, військові, морські та повітряні судна, літаки та космічні апарати.

3) суверенітет – властивість державної влади бути верховною та юридично незалежною від будь-якої соціальної влади, самостійно здійснювати свої функції в межах національного та міжнародного права.

Державний суверенітет має внутрішній та зовнішній аспекти. Внутрішній суверенітет проявляється:

- у розповсюдженні владної сили на все населення та громадські організації даної країни, а також на тих, хто знаходиться в межах екстериторіальності (на осіб або установи, що знаходяться за кордоном);

- у можливості відміняти та визнавати нікчемними прояви іншої суспільної влади (партійної, сімейної, виробничої тощо);

- в наявності у державної влади силової основи (збройних сил, органів охорони громадського порядку);

- в безпосередньому здійсненні владних велінь через законодавство, державне управління та правосуддя.

Зовнішній суверенітет означає незалежність державної влади на міжнародній арені і проявляється в тому, що держава, будучи суб’єктом міжнародного права, виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, безпосередньо заключає договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торгівельними представництвами, але в той же час не залежить від інших держав у вирішенні питань внутрішньої і зовнішньої політики.

Порушення суверенітету призводить до часткової або повної втрати незалежності держави.

4) виключне право на прийняття законів, які є обов’язковими для всього населення. Держава і суспільство не можуть функціонувати і розвиватись без існування системи права і законодавства. Тільки держава в особі законодавчих органів має право видавати закони, які є обов’язковими для всіх громадян і посадових осіб на всій її території і спрямовані на регулювання і охорону економічних, політичних та інших соціальних відносин.

5) право на стягування податків та зборів. Держава має свою фінансово-грошову і податкову системи, стягує податки з громадян, підприємств, установ, організацій, що знаходяться на її території. Податки спрямовуються на утримання державного апарату, бюджетних організацій і розвиток загальнонародних соціально-економічних і політичних програм.

Держава має свою національну культуру, державну мову, державні символи – Державний Герб, Державний Прапор, Державний Гімн.

Отже, держава – це особлива форма організації суспільства, що характеризується наявністю політичної публічної влади, що має ознаки суверенітету та здійснюється в діяльності державних органів, поширюється на певну територію, надає своїм рішенням загальнообов`язкового характеру завдяки правовим нормам, встановлює види і розміри податків і основним призначенням якої є регулювання суспільних відносин.

Держава – це територіальна організація політичної влади, що спирається на певну соціальну базу і спроможна виступати в якості офіційного представника суспільства і робити свої веління загальнообов’язковими.

Функції держави – основні напрямки внутрішньої та зовнішньої діяльності держави, в яких проявляється її сутність та соціальне призначення. Існує декілька класифікацій функцій держави:

- залежно від поділу влади – законодавчі, виконавчо-розпорядчі, судові, контрольно-наглядові;

- залежно від строків виконання – постійні, тимчасові;

- залежно від сфери суспільного життя – економічні, політичні, соціальні, гуманітарні, екологічні, ідеологічні;

- залежно від сфери впливу і здійснення - внутрішні та зовнішні.

Внутрішні функції держави – напрямки державної діяльності, пов’язані з реалізацією політичної влади всередині країни.

В економічній сфері виділяють: створення рівних умов для виробництва на основі визнання та захисту різних форм власності; забезпечення права громадян на підприємницьку діяльність, не заборонену законом; здійснення економічних реформ і подолання економічної кризи, створення власної грошово-фінансової системи тощо.

У політичній сфері: створення демократичних умов, інститутів для виявлення, врахування та координації інтересів різних соціальних груп суспільства; створення умов для існування легальної опозиції, для вільного розвитку всіх політичних партій, які діють в межах законодавства; охорона та захист конституційного ладу, законності і правопорядку, забезпечення громадської безпеки, умов для вільного розвитку всіх націй і народностей.

Також до внутрішніх функцій держави слід віднести охорону навколишнього середовища, охорону здоров’я населення, соціальний захисті забезпечення, сприяння розвитку освіти, науки, культури.

Зовнішні функції держави – напрямки державної діяльності, що виражають зовнішню політику та зачіпають інтереси інших держав, міжнародне життя. Зокрема, це розвиток міжнародних відносин; участь у створенні світової економічної системи; міжнародне культурне співробітництво; захист територіальної цілісності та недоторканості кордонів; участь у забезпеченні миру, у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку, в реалізації міжнародних екологічних та соціальних програм та ін.

Але, незважаючи на багатоманітність функцій держави, основною її функцією має бути охорона інтересів людини, захист її прав і свобод, забезпечення кожній особі гідних умов життя. Інші функції в тій чи іншій мірі мають бути підпорядковані належному здійсненню вищезазначеної.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  5. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  8. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
  9. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
  10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  11. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
  12. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .




Переглядів: 1651

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Історичні типи держави | Форми правління та форми державного устрою: поняття та види

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.