Порядок укладання шлюбу

Рис. 5. Энергія взаємодії

при високій концентрації електроліту-коагуляції. Унаслідок переважання сил тяжіння колоїдні частинки можуть зближуватися при коагуляції до відстані r₂. Проте теоретичні розрахунки і експериментальні дані свідчать про те, що при великих відстанях між колоїдними частинками r₁ (порядку декількох товщини подвійного електричного шару) на потенційній кривій добре спостерігається другий неглибокий мінімум М, який незначний для звичних гідрофобних колоїдів і більш глибокий для золей, що мають крупні асиметричні частинки. Для таких золей енергія взаємодії в точці Мможе бути у декілька разів більше енергії теплового руху, що створює можливість досить стійкого взаємного тяжіння даних частинок на великих відстанях один від одного.

Таким чином, наявність крупних асиметричних частинок в золі сприяє утворенню певної структури, яка додає золю гелеподібний стан. Як видно з рис. 201, глибина максимуму М буває менше коагуляційного мінімуму F, і тому зв'язок між колоїдними частинками на відстані набагато слабкіше, ніж при коагуляції. Подібні гелеутворення структури можуть бути легко зруйновані при простому струшуванні, причому отриманий золь при стоянні знов перетворюється на гель. Ці переходи можуть бути повторені десятки разів.

Явище тиксотропії широко поширене в природі. Так, властивості деяких грунтів розм'якшуватися по впливом здійснюваної на них механічної дії пояснюється їх тиксотропністю. Такі грунти називаються пливунами. Пли-вуни, розріджуючись під дією гідростатичного і гідродинамічного тиску грунтової води, утрудняють різні будівельні і гірські роботи, заповнюючи вироблений простір.

Застосування глинистих розчинів при виробництві бурових робіт також засноване на явищі тиксотропії. Розмішування суспензій при накачуванні в свердловини робить їх текучими. Потрапляючи на стінки свердловини, суспензія твердне, що попереджає обсипання стінок свердловини і їх обвали. Крім зміцнення стінок свердловини, глинистий розчин виконує і інші корисні функції. Зокрема, при тимчасовій зупинці буріння глинистий розчин утримує в зваженому стані частинки вибурених порід, що попереджає так зване захоплення бура, яке спостерігалося б при осіданні частинок.

Тиксотропні властивості приписують таким складним фізіологічним структурам, як протоплазма і мускульна тканина. Подразнюючи голкою тіло малих лімфоцитів, Петтерфі спостерігав швидке розрідження їх протоплазми, яка знов швидко ущільнювалася. Аналогічне явище можна спостерігати при роздратуванні голкою тіла дрібних амеб. Явищем тиксотропії легко пояснюється спостереження К ю н е, який бачив, як уздовж м’язистого поперечнополосатого волокна жаби просувалася нематода з такому ж легкістю, як в звичній рідині. Річ у тому, що нематода при своєму пересуванні, механічно впливаючи на тиксотропную субстанцію мускуль-ного волокна, викликала перетворення його в золь, який після проходження через його нематоди знов знаходив структуру.

Період застуднення при тиксотропії – величина постійна для кожної даної системи і часто використовується як показник її стійкості. Причому кількісною оцінкою тиксотропії може слугувати міцність гелю, що утворився, швидкість твердіння. Для визначення швидкості твердіння різні зразки порівнюються по Фрейндліху при одній і тій же міцності гелю. Для цієї мети визначають час, необхідний для перетворення в трубках стандартних розмірів золя в гель такої консистенції, щоб він не витікав при перевертанні трубки вверх дном.

Дослідження показали, що явище тиксотропії має місце не тільки під впливом механічних чинників, але і при діях хімічного і температурного порядку. Тіксотропне застуднівання залежить від добавок електролітів, рН і температури. Аналогічно явищу коагуляції воно швидшає із зростанням концентрації електроліту. Як приклад, можна вказати на гідрозоль заліза [Fе(OН)₃], час твердіння якого збільшується приблизно в 100 разів при збільшенні рН на одиницю. Час застуднівання зменшується з підвищенням температури. Річ у тому, що при підвищенні температури відбувається збільшення броунівського руху частинок, який прискорює процес утворення структури і скорочує час її відновлення.

1) Для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік встановлюється у 18 років для чоловіків і в 18 років — для жінок. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

2) У шлюбі між собою не можуть перебувати особи:

• які є родичами по прямій лінії споріднення;

• рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків, неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька);

• двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним;

• усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Особи, які вступають у шлюбні відносини, мають право:

• бути взаємно обізнаними про стан здоров'я один одного;

• вибору прізвища (одного із подружжя, збереження свого або приєднання до свого прізвища другого з подружжя);

• вирішувати питання про місце проживання;

• вибору занять, професії;

• спільно вирішувати питання життя та виховання дітей та ін.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором особисто.

Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність через три місяці від дня її подання.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише особам, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини не створюють обов'язку вступу до шлюбу. Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати іншій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої (нареченого), прихованням нею (ним) обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).

Шлюб реєструється через один місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви.

Шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. Разом з тим, дозволяє реєстрацію шлюбу за заявою наречених в урочистій обстановці в іншому місці.

Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод.

Шлюб може бути визнаний недійсним:

1. зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;

2. зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;

3. зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною;

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду:

I. якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема тоді, колив момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства;

II. у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком, або одним із них, без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тиксотропія	\|	ПРИПИНЕННЯ ШЛЮБУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.