• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості організації фінансів міжнародних корпорацій

Однією з важливих властивостей міжнародної корпорації є її глобальна орієнтація. Такі компанії приймають інвестиційні і фінансові рішення у глобальних масштабах. Це стосується не тільки виробництва товарів і послуг, а й фінансування. Компанії шукають дешеві фінансові ресурси по всьому світу та спрямовують їх у райони, де вони можуть приносити найбільші доходи.

Глобальне фінансування означає, що фірми не тільки враховують фактор витрат на запозичення фондів, а й ризики, пов’язані зі змінами валютних курсів та інших факторів.

Угоди міжнародних корпорацій з товарами і послугами, а також інвестиції в інші країни здійснюються в іноземній валюті. Як правило компанії, які одержують або здійснюють платежі в іноземній валюті, стикаються з курсовими ризиками обміну валюти.

Компанії, які здійснюють інвестиції в цінні папери, приймають рішення на основі порівняння очікуваного прибутку з капіталу в різних країнах, і як наслідок, валютах. Для прийняття рішення інвестор збирає інформацію про: 1) дохідність різних видів інвестицій; 2) зміну валютного курсу між національною валютою і валютою країн, в які передбачається здійснювати капіталовкладення.

Зменшити ризики від зміни валютних курсів міжнародна корпорація може шляхом максимально точного прогнозування валютних курсів і руху валютної маси, а також шляхом розумного використання існуючих на валютному ринку способів страхування (хеджування) валютних ризиків.

Система міжнародних валютних розрахунків виступає важливою складовою частиною світового господарства, через яку здійснюються всі платежі і розрахункові операції в світовій економіці. Саме цим пояснюється велике значення, яке економічна теорія надає проблемам відношення між національними знаками вартості в міжнародних економічних угодах.

Оскільки міжнародні корпорації розрахунки за товари і послуги здійснюють в іноземній валюті, то для визначення ефективності укладеної угоди важливе значення має валютний або обмінний курс. Валютний або обмінний курс пов’язують економіку країни з зовнішнім світом, дозволяє оцінювати ефективність всіх зовнішньоекономічних операцій і визначати якість функціонування національної економіки в цілому. Валютні курси акумулюють інформацію про стан економіки відповідної країни.

Традиційно виділяють три типи валютного ризику фірми: економічний, операційний та трансляційний.

Економічний ризик – це ступінь можливої зміни вартості фірми у зв’язку з непередбаченими коливаннями валютних курсів. Такі коливання можуть змінювати вартість активів і зобов’язань корпорації, а також майбутніх надходжень готівки (рис. 4). це може знижувати вартість материнської фірми або її філіалу і справляє значний вплив на конкурентні позиції міжнародної корпорації.

Рис. 4. Канали економічного ризику

Операційний, або трансакційний, ризик – це ризик, з яким фірма стикається, коли сплачує рахунки або отримує контрактні готівкові надходження в умовах зміни валютних курсів. Зміни валютних курсів можуть суттєво впливати на величину отриманих міжнародною корпорацією від зарубіжної діяльності готівкових коштів у національній валюті. Інколи трансакційний ризик розглядають як короткостроковий економічний ризик. Операційний ризик, виникає внаслідок фіксації цін у контрактах підприємств міжнародної корпорації, які діють в економічному середовищі, де валютні курси постійно та довільно змінюються.

Трансляційний ризик – це валютний ризик, з яким стикається материнська компанія при трансляції (переведенні) фінансової звітності своїх дочірніх підприємств з іноземних валют країни, де вони розташовані, у валюту звітності материнської компанії. Для підготовки загальної (консолідованої) фінансової звітності материнська компанія має враховувати фінансові показники своїх підрозділів, що діють у різних країнах. Така трансляція фінансових звітів, що відображені в різних валютах, викликає багато складнощів та суперечливих питань.

Результати функціонування міжнародних корпорацій багато в чому визначаються співвідношенням вартості обсягів експортних і імпортних операцій, які залежать не тільки від обмінного курсу валют відповідних країн, але й від співвідношення зарубіжних і вітчизняних цін на конкретні товари і послуги. Саме тому, на практиці розрізняють два види обмінних курсів валют: номінальний і реальний. Вони пов’язані між собою визначеною залежністю.

Номінальний обмінний курс – це співвідношення ціни валют двох країн.

Реальний обмінний курс – це відносна ціна товарів, виготовлених в двох країнах, яка характеризує пропорцію, в якій товари однієї країни можуть обмінюватись на товари іншої країни. Таким чином, реальний обмінний курс представляє собою відомі в теорії міжнародної економіки «умови торгівлі».

Розраховується реальний обмінний курс за формулою:

, де: S – номінальний валютний курс; Р_f – ціна закордоном (у відповідній валюті); P_d – ціна на внутрішньому ринку, виражена в національній грошовій одиниці.

Н-д: вартість ідентичних товарів в Україні і США складає 350 UAH і 40 USD при вартості дол. США 8,00 грн. Тоді:

Таким чином, при розглянутих цінах та обмінному курсі (номінальному) курсі за одну одиницю американської продукції можна одержати приблизно одну одиницю аналогічного українського товару. Це вказує на те, що реальний валютний курс відображає відносний рівень цін в країні на ту чи іншу продукцію, і відповідно її конкурентоспроможність в міжнародній торгівлі.

Якщо переписати формулу у наступний спосіб: , легко пересвідчитись в тому, що чисельник характеризує зарубіжну ціну, виражену в національній грошовій одиниці, а знаменник відповідний рівень внутрішньої ціни. Таким чином, реальний обмінний курс валюти представляє собою не що інше, як паритет купівельної спроможності.

Ріст рівня реального валютного курсу означає, що закордонні ціни, виражені в національній грошовій одиниці, збільшуються порівняно з цінами на відповідну вітчизняну продукцію. Це призведе до підсилення конкурентноздатності вітчизняної продукції і збільшить її споживання як вітчизняними так і зарубіжними споживачами.

До такого результату призведе і пониження номінального валютного курсу національної валюти.

Зменшення рівня реального обмінного курсу, тобто фактичне подорожчання, буде означати, що вітчизняні товари стають відносно дорожчими , і відповідно менш конкурентоспроможними. До зниження конкурентоспроможності призведе також зростання номінального обмінного курсу вітчизняної валюти.

В загальному реальний обмінний курс між двома країнами можна розрахувати за такою формулою:

, де Р₁ – рівень цін в зарубіжній країні; Р₂ – рівень цін в національній економіці.

При цьому, необхідно звернути увагу на те, що на короткотермінових інтервалах Р₁ / Р₂ = const, тобто в цих умовах зміна реального курсу повністю обумовлена відповідними змінами номінального курсу валют.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
3. PR-відділ організації: переваги і недоліки
4. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
7. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
8. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
9. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
10. Аграрне виробництво і його особливості
11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
12. Акти з охорони праці в організації.

Переглядів: 379