• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кодифікація Юстиніана.

Для дослідників найціннішими є юридичні пам'ятки римського права, серед яких на перше місце варто поставити Кодифікацію Юстініана. Юстініан—східно-римський імператор (527—565 рр.)—вважав одним із засобів збереження рабовласницького ладу удосконалення законодавства. Тільки сильне і жорстке законодавство здатне утримувати підвалини рабовласницької імперії, утримувати покорі рабів, що часто повставали і розхитували її. Крім того, шляхом кодифікації Юстініан мріяв відродити колишню Римську імперію. Між тим законодавство знаходилось в хаотичному стані. Більш як за тисячолітню історію Риму нагромадилась така кіль­кість законів різного рангу і змісту, едиктів, конституцій, творів римських юристів та інших правових документів, що користувати­ся ними було просто неможливо. Деякі з них явно застаріли і не відповідали вимогам часу, інші суперечили один одному, потребу­ючи упорядкування, поновлення, приведення у відповідність до но­вих соціально-економічних умов. При цьому відчувався вплив ще й інших правових систем. Було вирішено піддати кодифікації все накопичене право — цивільне, преторське, імператорське, твори юристів тощо.

За своїм змістом кодифікація Юстініана безумовно перевер­шувала всі попередні,її відзначали широка творча основа, вели­чезна кількість джерел, серйозність намірів, послідовність оброб­ки їх.

Для здійснення кодифікаційних робіт Юстініан 13 лютого 528 р. призначив комісію у складі 10 чоловік на чолі з магістратом і кон­стантинопольським професором права Теофілем. Комісії було до­ручено систематизувати імператорські конституції. Три попередні кодифікації імператорських конституцій значно полегшили роботу. і вже через рік було опубліковано зібрання конституцій під на­звою Кодекс Юстініана. Розв'язувалося також ряд спірних (близь­ко 50) питань шляхом прийняття нових конституцій.

Кодифікаційні роботи вимагали прийняття нових конституцій, чим викликали активну законодавчу діяльність імператора. Про­тягом трьох років було прийнято близько 300 конституцій. У такий спосіб наприкінці роботи кодифікаційної комісії (533 р.) розроб­лений Кодекс фактично застарів і вимагав перегляду. Комісія зно­ву його переглянула, поновила, привела у відповідність до коди­фікації. В новій редакції він був прийнятий в 534 р.

Кодекс Юстініана є зібранням законів (імператорських кон­ституцій) в точному значенні цього слова. Він складається з 12 книг, кожна з яких поділяється на титули зі своєю назвою. Всере­дині титула розташовані окремі конституції із зазначенням імені імператора, що її прийняв, і дати прийняття. Книга 1 містить кон­ституції з церковного права, 2—8 — з приватного, 9 — з криміналь-иого права, 10—12— положення про державне управління.

Для кодифікації юридичної літератури в 530 р. була створена спеціальна комісія у складі 17 чоловік, яку очолив Трібоніан. Вона мала переглянути всі твори класиків, вибрати найцінніші, привести їх до певної системи, вилучити повторення і протиріччя. При цьому комісії була надана повна свобода дій — вона могла змі­нювати тексти уривків із творів, робити до них доповнення, вилучати окремі тези, тобто опрацьовувати (поліпшувати) на свій роз­суд. Застарілі поняття, терміни, положення комісія замінювала новими.

Такі зміни та оновлення пізніше дістали назву інтерполяцій. Через три роки робота з кодифікації творів видатних римських юристів була завершена і опублікована якДигести, чи Пандекти Юстініана.

Дигести, чи Пандекти,— зібрання уривків із 2000 творів 39 найвидатніших римських юристів, в основному тих, які мали право офіційного тлумачення законів: 9200 уривків — фрагментів. Дигес­ти поділяються на 50 книг, книги — на титули (окрім 30—32 книг, які не мають титулів). Всього в Дигестах зібрано 432 титули. Титули поділяються на фрагменти, довгі фрагменти — на пара­графи. Кожний фрагмент містить уривок із творів одного юриста, на початку якого позначається його ім'я і назва джерела. Тому Дигести прийнято цитувати: .8.3.4 — Дигести, 8 — книга, 3 — титул, 4—фрагмент. Основним змістом Дигестів є фрагменти, що відносяться до приватного права. Найбільша кількість фрагментів належить Ульпіану—2462, Павлу—2083, Папініану—595, Пом-понію—585, Гаю—535, Юліану—457, Модестіну—345.

Комісія здійснила переробку Інституцій Гая, які були опублі­ковані одночасно з Дигестами 30 грудня 533 р. під назвою Інсти­туції Юстініана. Вони підготовлені як навчальний посібник для юристів-початківців. Імператорська конституція, що затвердила Інституції, адресується молоді, «жадібної до вивчення законів». В ній підкреслюється, що Інституції є «першими елементами усієї юридичної науки». Інституції Юстініана складаються з 4 книг, 98 титулів; титули—відповідно з фрагментів, а великі фрагменти— з параграфів.

Імператорські конституції, прийняті після роботи комісії, ста­новили четверту частину кодифікації Юстініана і дістали назву Новел. Відомо, що було 168 новел, але повністю до нас вони не дійшли.

Кодифікація Юстініана в XII ст. дістала назву Зводу цивіль­ного права.

Читайте також:

1. Кодифікації римських імператорів. Кодифікація Юстиніана
2. Кодифікація і стандартизація термінів. Алгоритм укладання термінологічного стандарту
3. Кодифікація права
4. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).
5. Кодифікація радянського законодавства в 1936 – 1940 роках.
6. Кодифікація.
7. Поняття консульського права, його джерела та кодифікація
8. Право міжнародних договорів, його джерела та кодифікація.

Переглядів: 2744