• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кодифікації римських імператорів. Кодифікація Юстиніана

Для дослідників найціннішими є юридичні пам'ятки рим­ського права, серед яких на перше місце варто поставити Кодифікацію Юстініана.

Юстініан — східно-римський імператор (527—565 pp.) — вважав одним із засобів збереження рабовласницького ладу удосконалення законодавства. Тільки сильне і жорстоке за­конодавство здатне утримувати підвалини рабовласницької імперії, утримувати в покорі рабів, що часто повставали і розхитували її. Крім того, шляхом кодифікації Юстініан мріяв відродити колишню Римську імперію. Між тим законодавство знаходилось у хаотичному стані. Більш як за тисячо­літню історію Риму нагромадилась така кількість законів різного рангу і змісту, едиктів, конституцій, творів рим­ських юристів та інших правових документів, що корис­туватися ними було просто неможливо. Деякі з них явно застаріли і не відповідали вимогам часу, інші суперечили один одному, потребуючи упорядкування, поновлення, приведення у відповідність до нових соціально-економіч­них умов. При цьому відчувався вплив ще й інших право­вих систем. Було вирішено піддати кодифікації все нако­пичене право — цивільне, преторське, імператорське, тво­ри юристів тощо.

За своїм змістом кодифікація Юстініана безумовно пере­вершувала всі попередні. її відзначали широка творча осно­ва, величезна, кількість джерел, серйозність намірів, по­слідовність обробки їх.

(Для здійснення кодифікаційних робіт Юстініан 13 лютого 528 р. призначив комісію у складі 10 чоловік на чолі з ма­гістратом і константинопольським професором права Тео-філем. Комісії було доручено систематизувати імператорські конституції. Три попередні кодифікації імператорських кон­ституцій значно полегшили роботу і вже через рік було опуб­ліковано зібрання конституцій під назвою Кодекс Юстініа­на. Розв'язувалося також ряд спірних (близько 50) питань шляхом прийняття новихконституцій.

Кодифікаційні роботи вимагали прийняття нових консти­туцій, чим викликали активну законодавчу діяльність імпе­ратора. Протягом трьох років було прийнято близько 300 конституцій. У такий спосіб наприкінці роботи кодифіка­ційної комісії (533 р.) розроблений Кодекс фактично заста­рів і вимагав перегляду. Комісія знову його переглянула, по­новила, привела у відповідність до кодифікації. В новій ре­дакції він був прийнятий в 534 р.

Кодекс Юстініана є зібранням законів (імператорських конституцій) в точному значенні цього слова. Він складається з 12 книг, кожна з яких поділяється на титули зі своєю на­звою. Всередині титула розташовані окремі конституції із зазначенням імені імператора, що її прийняв, і дати прий­няття. Книга 1 містить конституції з церковнего права, 2—8 — з приватного, 9 — з кримінального права, 10—12 — поло­ження про державне управління.

Для кодифікації юридичної літератури в 530 р. була ство­рена спеціальна комісія у складі 17 чоловік, яку очолив Трібо-ніан. Вона мала переглянути всі твори класиків, вибрати найцінніші, привести їх до певної системи, вилучити повто­рення і протиріччя. При цьому комісії була надана повна свобода дій — вона могла змінювати тексти уривків із творів, робити до них доповнення, вилучати окремі тези, тобто оп­рацьовувати (поліпшувати) на свій розсуд. Застарілі понят­тя, терміни, положення комісія замінювала новими.

Такі зміни та оновлення пізніше дістали назву інтерпо­ляцій.

Через три роки робота з кодифікації творів видатних римських юристів була завершена і опублікована як Дигес-ти, чи Пандекти Юстініана. Дигести, чи Пандекти, — зібрання уривків із 2000 творів 39 найвидатніших римських юристів, в основному тих, які мали право офіційного тлумачення законів: 9200 уривків — фраг­ментів. Дигести поділяються на 50 книг, книги — на титули (окрім 30—32 книг, які не мають титулів). Всього в Дигестах зібрано 432 титули*. Титули поділяються на фрагменти, довгі фрагменти — на параграфи. Кожний фрагмент містить ури­вок із творів одного юриста, на початку якого позначається його ім'я і назва джерела. Тому Дигести прийнято цитувати: Д.8.3.4 — Д — Дигести, 8 — книга, 3 — титул, 4 — фрагмент Основним змістом Дигестів є фрагменти, що відносяться до приватного права. Найбільша кількість фрагментів належить Ульпіану — 2462, Павлу —2083, Папініану — 595, Помпонію— 585, Гаю — 535, Юліану — 457, Модестіну — 345. Комісія здійснила переробку Інституцій Гая, які були опуб­ліковані одночасно з Дигестами ЗО грудня 533 р. під назвою Інституції Юстініана. Вони підготовлені як навчальний по­сібник для юристів-початківціармператорська конституція, Якщо взяти цифри від 9 до 2, то перші дві цифри — 98 — число титулів інституцій; наступні три цифри 765 — число титулів Кодекса; останні три цифри — 432 — число титулів дигестів, що затвердила Інституції, адресується молоді, «жадібної до вивчення законів». В ній підкреслюється, що Інституції є «першими елементами усієї юридичної науки». Інституції Юстініана складаються з 4 книг, 98 титулів; титули — відпо­відно з фрагментів, а великі фрагменти — з параграфів. Імператорські конституції, прийняті після роботи комісії, становили четверту частину кодифікації Юстініана і дістали назву Новел. Відомо, що було 168 новел, але повністю до нас вони не дійшли. Кодифікація Юстініана в XII ст. дістала назву Зводу ци­вільного права (Corpus juris civilis).

Читайте також:

1. Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику
2. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я
3. Загальна характеристика кодифікації Юстиніана
4. Кодифікація і стандартизація термінів. Алгоритм укладання термінологічного стандарту
5. Кодифікація права
6. Кодифікація права в Російській імперії. “Зібрання малоросійських прав” (1807 р.).
7. Кодифікація радянського законодавства в 1936 – 1940 роках.
8. Кодифікація Юстиніана.
9. Кодифікація.
10. Поняття консульського права, його джерела та кодифікація
11. Право міжнародних договорів, його джерела та кодифікація.

Переглядів: 1170