Бетонні роботи

Бетонну суміш готують, як правило, централізовано на спеціальних заводах, а якщо обсяги робіт невеликі - на приоб'єктних бетонозмішувальних установках циклічної дії. Бетонозмішувальні установки бувають пересувними (на плавучих засобах чи на пневмоходу), з повним комплектом обладнання на платформі, збірно-розбірними, у вигляді інвентарних блоків і стаціонарними.

Підбирає склад бетонної суміші лабораторія, виходячи з умов необхідної міцності (марки бетону), зручності вкладання суміші в опалубку (рухомості суміші, водонепроникності, морозостійкості, стійкості до агресивних середовищ тощо).

До бетонної суміші ставляться дві основні вимоги: під час транспортування, перевантаження і вкладання в опалубку вона повинна залишатись однорідною; повинна бути зручною для вкладання в опалубку.

Однорідність суміші забезпечують правильним підбиранням складу суміші, точністю дозування складових і хорошим їх перемішуванням. Зручність її вкладання залежить від кількості води, розмірів наповнювачів і наявності пластифікаторів.

Рухомість бетонної суміші виміряють занурянням конуса, а жорсткість - технічним віскозиметром.

За зручністю вкладання в опалубку розрізняють жорсткі та особливо жорсткі бетонні суміші із занурянням конуса до нуля, малорухомі суміші із занурянням конуса 0...2 см, пластичні - 2...12 см і литі - 12...15 см. Дозують складники бетонної суміші, як правило, ваговими дозаторами. Для вимірювання витрати води використовують водомірні баки. Дозування виконують з точністю 1...2 % для цементу і 2...З % для наповнювачів.

Спосіб транспортування бетонної суміші від місця її приготування до місця вкладання залежить від часу початку твердіння цементу, відстані перевезення, обсягу робіт і висоти транспортування до робочого місця.

Для перевезення бетонної суміші на відстань 3...4 км звичайно застосовують автосамоскиди. Якщо бетонна суміш подається на висоту і на будівельному майданчику наявні підіймальні крани, транспортувати бетонну суміш з заводу доцільно в спеціальних місткостях /0.5...8 м³/ на бортових автомобілях; розвантажують такі місткості через дно, що відкривається. Якщо об'єкти віддалені від заводу на відстані, для яких час перевезення бетонної суміші перевищує допустимий, то використовують автобетонозмішувачі. На заводі в автобетонозмішувач завантажують у сухому вигляді складові частини бетонної суміші на один заміс. Перемішуються складові частини з додаванням води під час руху автобетонозмішувача протягом 3...5 останніх хвилин.

У межах будівельного майданчика бетонну суміш до місць вкладання транспортують: вантажопідіймальними кранами в спеціальних місткостях; стрічковими конвеєрами; бетононасосами; віброхоботами; віброжолобами чи віброкоритами. Ефективним є використання бетононасосів, які перекачують бетонну суміш по трубопроводах на відстань до 250 м по горизонталі і до 40 м по вертикалі.

До початку вкладання бетонної суміші перевіряють якість виконання опалубки, її міцність і правильність встановлення арматури. Опалубку перед розміщенням арматури очищають від сміття, а перед вкладанням бетонної суміші промивають напірним струменем води. Поверхні сталевої і пластмасової опалубок покривають адгезійним мастилом.

Вкладають бетонну суміш так, щоб виключити її розшарування; під час вкладання в опалубку колон висота падіння не повинна перевищувати 5 м, в опалубку інших конструкцій -3м. Вкладають бетонну суміш вопалубку шарами завтовшки 15...З0 см і пошарово ущільнюють (трамбуванням, штикуванням і віброущільненням). Вкладати наступний шар суміші потрібно до початку затвердіння цементу в попередньому шарі.

Трамбівки (ручні, електричні, пневматичні) використовують для вкладання жорстких сумішей. Для штикування (проштовхування) кусків щебеню між арматурними стержнями в густоармованих конструкціях застосовують шурники з арматурної сталі. Вібрування - основний спосіб ущільнення бетонних сумішей. Під впливом значної кількості коливань (З... 12,5 тис. об/хв) бетонна суміш ущільнюється з виділенням бульбашок повітря і частково води. Тривала вібрація може викликати розшарування бетонної суміші.

Бетонуючи горизонтальні або похилі поверхні, вакуумують бетон, встановлюючи на свіжовкладений бетон вакуумщити або занурюючи в бетонну суміш вакуумні трубки. За допомогою вакуумнасоса всмоктують до 10...20 % надлишкової води і бульбашки повітря, що прискорює твердіння бетону, підвищує на 10... 15 % його остаточну міцність і збільшує морозостійкість.

Догляд за бетоном полягає в заходах, які забезпечують необхідну вологість і додатну температуру твердіння, захист від ударів і струсів. Для досягнення необхідної вологості бетону в жарку і вітряну погоду відкриту його поверхню не пізніше ніж через 2-3 годин після вкладання суміші вкривають мішковиною або шаром тирси, що постійно змочуються водою. У вертикально бетонованих поверхнях необхідний вологісний режим підтримують, поливаючи поверхню бетону і опалубки.

Розбирання опалубки допускається тільки після досягнення бетоном проектної міцності. Знімати опалубку можна після набуття бетоном такої міцності, за якої бетонні поверхні та грані кутів не будуть пошкоджуватись.

Особливістю підводного бетонування є захист бетонної суміші під час її подавання, вкладання від впливу розмивальної дії води.

Підводне бетонування виконують методами: вертикального переміщення труби; висхідного розчину; роздільного бетонування; вкладання бункерами; втрамбування бетонної суміші; вкладання у мішках.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Арматурні роботи	\|	Виконання бетонних робіт в холодну пору року

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.