Гідроізоляційні роботи

Гідроізоляція - щільний водонепроникний прошарок з покривних, рулонних чи інших матеріалів, що призначені для захисту будівельних конструкцій від зволоження ґрунтовими водами чи іншими рідинами. Гідроізоляція забезпечує їх довговічність і нормальну експлуатацію будинків і споруд.

Залежно від розташування в просторі гідроізоляція поділяється на горизонтальну і вертикальну.

За способом виконання гідроізоляцію поділяють на покривну, клейову, штукатурну, литу, листову.

Покривну гідроізоляцію виконують гарячими або холодними бітумними мастиками, а також розчинами, що виготовлені на основі синтетичних смол. Покривний гідроізоляційний розчин наносять на підготовлену поверхню вручну (за допомогою форсунок, гнучких шлангів, вудочок).

Бітумну ізоляцію виконують не менше ніж з двох шарів завтовшки 2мм кожний; ізоляцію на основі синтетичних смол -шаром, товщина якого 0,5..1мм. Залежно від виду мастик кожен наступний шар наносять з інтервалом 1...16 год після затвердіння і просушування попереднього шару. Поверхню, що покривають, попередньо грунтують нев'язкою гарячою (з невеликою кількістю наповнювача) або холодною бітумною мастикою (бітум, розріджений бензином). Покривну ізоляцію наносять смугами, ширина яких 1 ...2м, зверху-вниз, причому сусідні смуги повинні перекриватись на 10...15см.

У горищних перекриттях і покриттях покривну ізоляцію роблять одношаровою і вона виконує функції пароізоляції.

Клейова гідроізоляція - покриття з декількох шарів рулонних, плівкових чи листових матеріалів, які пошарово наклеюються гарячими (холодними) бітумними мастиками або синтетичними клеями.

Послідовність виконання робіт така. Якщо використовується ізол, фольгоізол, склоруберойд, мастику наносять спочатку на поверхню, що ізолюється, а потім на рулонний матеріал. Змащене мастикою полотно наклеюють на поверхню і розгладжують спочатку вздовж осі, потім від його осі до країв під кутом ЗО...35° і вздовж країв. Полотна з'єднують в поздовжніх і поперечних стиках з напуском не менше ніж 100мм. У суміжних шарах вертикальної ізоляції поздовжні й поперечні стики розміщують врозгін не менше за 300мм. Кількість шарів ізоляції встановлюється проектом. Верхній шар ізоляції покривають грунтом у вигляді гарячої бітумної мастики завтовшки 2мм і захищають його від пошкодження (стінкою з цегли або інших матеріалів чи штукатуркою по металевій сітці).

Цементна штукатурна ізоляція - покриття, товщина якого 5...40мм, що наносять пошарово з цементно-піщаних розчинів (склад 1:1 або 1:2) з використанням водонепроникних цементів.

Якщо обсяг робіт незначний (до 100м²) і відсутній гідростатичний напір, покриття наносять вручну, використовуючи розчинонасос та інше штукатурне обладнання, в два-три шари по попередньо зволоженій поверхні. Товщина такої ізоляції не перевищує 30 мм.

Механізованим способом ізоляцію наносять за допомогою цемент гармати або установки "Пневмобетон". Поверхню, що ізолюється, покривають декількома шарами штукатурки по 6...10мм кожний. Наступні шари наносять на затверділу поверхню попереднього шару, обдуваючи її стисненим повітрям і змочуючи водою. Товщина такої гідроізоляції до 40мм.

Штукатурна асфальтова гідроізоляція - покриття, товщина якого до 20мм, з гарячих або холодних мастик. Холодні мастики наносять пошарово (товщина шару 2...4 мм) за допомогою розчинонасосів. На горизонтальні й похилі поверхні (до 45°С) мастику розливають або набризкують з наступним розрівнюванням, звичайно в два шари завтовшки по 7...8мм кожний. Верхній шар вкладають тільки після висихання (побіління) нижнього. Вертикальну поверхню гідроізоляції захищають стінкою з цегли, бетонних плит або шаром цементної, армованої сталевою сіткою штукатурки; горизонтальну - стяжкою з цементного розчину чи бетону.

Гарячу мастику наносять в два-три шари на поверхню з боку зволоження чи гідростатичного тиску.

Литу гідроізоляцію виконують з гарячих асфальтових мастик, розчинів і асфальтополімерних сумішей, їх розливають і розрівнюють по горизонтальній поверхні або заливають у проміжок між вертикальною поверхнею і спеціальною опалубкою чи захисною стінкою. Заливають в горизонтальній площині - пошарово, а у вертикальній - ярусами, висота яких 20...40 см. За необхідності горизонтальні гідроізоляційні покриття захищають шаром розчину.

Збірно-листова гідроізоляція має вигляд суцільного покриття із сталевих або пластмасових листів. Металеву гідроізоляцію виконують із зварених сталевих листів (завтовшки не менше ніж 4мм). Пластмасові (вініпластові) листи приклеюють до поверхні клеєм ПХ з наступним зварюванням стиків або анкеруванням нагелями через притискні планки за допомогою будівельного револьвера.

У холодний період року (ХПР) бетонні основи очищають від снігу і льоду. Потім їх прогрівають до температури, не нижчої за +5°С, і просушують до 5% вологості. Всі поверхні, які ізолюються, попередньо грунтують розрідженим бітумом або бітумно-полімерною сумішшю з доданням етинолевого лаку та інших морозостійких добавок.

Покривну гідроізоляцію з гарячих бітумних мастик виконують за температур, не нижчих, ніж - 20°С; гідроізоляцію з епоксидних і фуранових мастик - в тепляках за температури 5...10°С.

Холодну асфальтову гідроізоляцію наносять за температури до -20°С, додаючи у бітумні емульсійні пасти антифризи. Клейову бітумну ізоляцію з рулонних матеріалів виконують, якщо температура до -20°С, аналогічно як і за додатних температур. Рулонні матеріали попередньо прогрівають протягом 20 год, за температури, не нижчої за 15°С, перемотують і доставляють до місць виконання робіт в утепленій тарі.

Ізоляцію з синтетичної плівки, що вкладається без приклеювання, виконують за температур до -40°С; з приклеюванням до основи, - до-20°С, за умови, що немає опадів.

Гідроізоляційні роботи належать до прихованих робіт і на кожному закінченому етапі їх приймають за актом. Дефекти виявляють зовнішнім оглядом ізоляційного покриття.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Монтаж теплової ізоляції трубопроводів	\|	Протикорозійна ізоляція сталевих трубопроводів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.