Способи з’єднання і окінцювання кабелів до 10 кВ.

Паралельне прокладання кабелів різних напруг.

При прокладанні кабелів на вертикальних основах кабелі більш високих напруг прокладаються вище кабелів більш низьких напруг. Відстань між кабелями нормується ПУЕ.

При паралельному прокладанні кабельних ліній відстань по горизонталі між кабелями повинна бути не менше:

1) 100 мм між силовими кабелями до 10 кВ, а також між ними і контрольними кабелями;

2) 250 мм між кабелями 20-35 кВ і між ними і іншими кабелями;

3) 500 мм* між кабелями, що експлуатуються різними організаціями, а також між силовими кабелями і кабелями зв’язку;

4) 500 мм між маслонаповненими кабелями 110 – 220 кВ і іншими кабелями; при цьому кабельні маслонаповнені лінії низького тиску відділяються одна від одної і від інших кабелів залізобетонними плитами, поставленими на ребро; крім того, слід виконувати розрахунок електромагнітного впливу на кабелі зв’язку.

Допускається у випадках необхідності по узгодженню між експлуатуючими організа- ціями з врахуванням місцевих умов зменшувати відстані, вказані в п. 2 и 3, до 100 мм, а між силовими кабелями до 10 кВ і кабелями зв’язку, крім кабелів з ущільненими високочастотними системами телефонного зв’язку, до 250 мм при умові захисту кабелів від пошкоджень, які можуть виникнути при КЗ в одному з кабелів (прокладання в трубах, установка негорючих перегородок і т. п.).

Відстань між контрольними кабелями не нормується.

* Узгоджено з Міністерством зв’язку.

При паралельному прокладанні відстань по горизонталі від кабельних ліній напругою 35 кВ і маслонаповнених кабельних ліній до трубопроводів, водогону, каналізації і дренажу повинно бути не менше 1 м; до газопроводів низького (0,0049 МПа), середнього (0,294 МПа) і високого тиску (більше 0,294 до 3,588 МПа) – не менше 1 м; до газопроводів високого тиску (більше 0,588 до 1,176 МПа) – не менше 2 м; до теплопроводів – 2 м.

Прийомка кабелю під монтаж.

Після видалення обшивки з барабану стан зовнішніх витків оцінюють в залежності від конструктивного виконання оболонок і захисних покровів. Частими дефектами кабелів бувають: підтікання просочувального складу, просвіти в зовнішньому покрові з кабельної пряжи; проколи, раковини і розриви пластмасового захисного шлангу; обриви, зсуви, зазори між витками броні; раковини і тріщини в свинцевих і алюмінієвих оболонках та ін.

Зовнішні витки кабелю з пошкодженнями видаляють, а його ізоляцію випробують підвищеною напругою. Паперову ізоляцію кабелю перед випробуванням перевіряють на відсутність вологи. Для цього стрічки ізоляції оболонок і жил, занурюють в нагрітий до 150° С парафін (рис.1.4.1). Легке потріскування і виділення піни свідчить про зволоження ізоляції кабелю (до стрічок ізоляції руками не торкатися). В цьому випадку від кінця кабелю відрізають шматок довжиною 250 – 300 мм і проводять повторну перевірку.

Рис.1.4.1. Перевірка паперової ізоляції кабелю на зволоженість.

1 – тигель (ківш) з парафіном; 2 – термометр; 3 – пінцет; 4 – кабельний папір.

При необхідності ці операції повторюють декілька разів до отримання позитивних результатів.

З метою уточнення технології з’єднання або окінцювання кабелю інколи виконують розбирання зразку кабелю. Для кабелів закордонного виробництва ця операція є обов’язковою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості прокладання кабелів в умовах низьких температур.	\|	Технологія розробки кінців кабелів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.