Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Безперервні з’єднання – сінартрози

Загальна артрологія

Початковою формою з’єднань кісток (у нижчих хребетних, які проживають у воді) являлось їх зрощення за допомогою сполучної або (пізніше) хрящової тканини. Однак такий суцільний спосіб з’єднання кісток обмежує об’єм рухів. З утворення кісткових важелів руху в проміжній між кістками тканині внаслідок розсмоктування останньої стали появлятись щілини і порожнини, внаслідок чого виник новий вид з’єднання кісток – перервний, зчленування. Кістки стали не тільки з’єднуватись, але і зчленовуватись, утворились суглоби, які дозволили кістковим важелям проводити обширні рухи, необхідні тваринам, особливо для наземного існування. Таким чином, в процесі філогенезу розвилось два види з’єднання кісток: початковий – суцільний з обмеженою амплітудою рухів і біль пізній – перервний, який дозволив проводити більший об’єм рухів. Відображаючи цей філогенетичний процес пристосування тварин до оточуючого середовища за допомогою рухів у суглобах, і в ембріогенезі людини розвиток з’єднань кісток проходить ці дві стадії. Спочатку зачатки скелету безперервно зв’язані між собою прошарками мезенхіми. Остання перетворюється в сполучну тканину, із якої утворюється апарат, який зв’язує кістки. Якщо ділянки сполучної тканини, розміщеної між кістками, виявляться суцільними, то отримується суцільне безперервне з’єднання кісток – зрощення, або сінартроз. Якщо всередині них шляхом розсмоктування сполучної тканини утворюється порожнина, то виникає другий вид з’єднання – порожнинний, або перервний – діартроз.

Таким чином, за розвитком, будовою і функцією всі з’єднання кісток можна поділити на дві великих групи:

1. Безперервні з’єднання – сінартрози – більш ранні за розвитком, нерухомі або малорухомі за функцією.

2. Перервні з’єднання – діартрози – більш пізні за розвитком і більш рухливі за функцією.

Між цими формами існує перехідна – від безперервних до перервних або навпаки. Вона характеризується наявністю невеликої щілини, яка має будову справжньої суглобової порожнини, внаслідок чого таку форму називають на півсуглобом – сімфіз.

Скелет у своєму розвитку проходить три стадії: сполучнотканинну, хрящову і кісткову. Так як перехід від однієї стадії до іншої пов’язаний також із змінами тканини, яка знаходиться у проміжку між кістками, то з’єднання кісток у своєму розвитку проходить ті ж три стадії, внаслідок чого розрізняють три види сінартрозів:

1. Якщо у проміжку між кістками після народження залишається сполучна тканина, то кістки виявляються з’єднаними посередництвом сполучної тканини – сіндесмоз (sindesmosis, sin – з, desme – зв’язка ).

2. Якщо у проміжку між кістками сполучна тканина переходить у хрящову, яка залишається після народження, то кістки виявляються з’єднаними посередництвом хрящової тканини – сінхондроз (synchondrosis, chondros – хрящ).

3. Якщо в проміжку між кістками сполучна тканина переходить в кісткову (при десмальному остеогенезі) або спочатку у хрящову, а потім у кісткову (при хондральному остеогенезі), то кістки виявляються з’єднаними посередництвом кісткової тканини – сіностоз (synostosis).

Характер з’єднання кісток не є незмінним на протязі життя одного індивідууму. Відповідно трьом стадіям костеніння сіндесмози можуть переходити в сінхондрози і сіностози. Останні є завершальною стадією розвитку скелету.

Сіндесмоз є безперервне з’єднання кісток посередництвом сполучної тканини.

1. Якщо сполучна тканина заповнює великий проміжок між кістками, то таке з’єднання набуває вигляд міжкісткових перепонок, membrana interossea, наприклад, між кістками передпліччя або гомілки.

2. Якщо проміжна сполучна тканина набуває вигляду волокнистих пучків, то отримуються фіброзні зв’язки, ligamenta (зв’язки хребтового стовпу. В деяких місцях (наприклад, між дугами хребців) зв’язки складаються із еластичної сполучної тканини (synelastos); вони мають жовтувате забарвлення.

3. Коли проміжна сполучна тканина набуває характер тонкого прошарку між кістками черепу, то отримуються шви, suturae. За формою кісткових країв, які з’єднуються, розрізняють наступні шви:

А) зубчатий, sutura serrata, коли зубці на краї одної кістки входять у проміжки між зубцями другої (між більшістю кісток склепіння черепу);

Б) лускоподібний, sutura squamosa, коли край однієї кістки накладається на край іншої (між краями скроневої і тім’яної кісток);

В) плоский, sutura plana – прилягання не зазубрених країв ( між кістками лицевого черепа).

Сінхондроз є безперервне з’єднання кісток посередництвом хрящової тканини і внаслідок фізичних властивостей хряща є упруге з’єднання. Рухи при сінхондрозі невеликі і мають пружинячий характер. Вона залежать від товщини хрящового прошарку: чім він товщий, тим рухливість більша.

За властивостями хрящової тканини (гіалінова або фіброзна) розрізняють:

1) сінхондроз гіаліновий, наприклад, між І ребром і грудниною;

2) сінхондроз волокнистий.

Останній виникає там, де виявляється великий спротив механічним діям, наприклад, між тілами хребців. Тут волокнисті сінхондрози в силу своєї пружності грають роль буферів, пом’якшуючи поштовхи і потрясіння.

За тривалістю свого існування сінхондрози бувають:

1. Тимчасові – існують лише до певного віку, після чого заміщуються сіностозами, наприклад, сінхондрози між епіфізом і метафізом або між трьома кістками поясу нижньої кінцівки, які зливаються в єдину тазову кістку. Тимчасові сінхондрози являють другу фазу розвитку скелету.

2. Постійні – існують на протязі всього життя, наприклад, сінхондрози між пірамідою скроневої кістки і клиноподібною кісткою, між пірамідою і потиличною кісткою.

Якщо в центрі сінхондрозу утворюється вузька щілина, яка не має ознак справжньої суглобової порожнини з суглобовими поверхнями і суглобовою капсулою, то таке з’єднання стає перехідним від безперервних до перервних – суглобів і називається сімфізом, наприклад, лобковий сімфіз, symphysis pubica. Сімфіз може утворитись і в результаті зворотного переходу від перервних до безперервних з’єднань в результаті редукції суглобів, наприклад, у деяких хребетних між тілами низки хребців від суглобової порожнини залишається щілина в міжхребцевому диску.


Читайте також:

  1. Аналіз трифазного з’єднання з урахуванням опорів лінійних проводів
  2. Анатомія кісток верхньої і нижньої кінцівок та їх з’єднання
  3. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем
  4. Болтове з’єднання
  5. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
  6. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
  7. Вид зварного з’єднання
  8. Встановлення з’єднання
  9. Елементарна ланка та її характеристики. З’єднання ланок. Структурні схеми і їх перетворення.
  10. Зварні з’єднання
  11. З’єднання валів електричних машин і робочих механізмів




Переглядів: 1517

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стопа як ціле | Перервні з’єднання. Суглоби. Діартрози

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.