• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Показники народжуваності

Народжуваність і плідність

НАРОДЖУВАНІСТЬ І ПЛІДНІСТЬ

РОЗДІЛ 6

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттям: шлюб, фактичний, юридичний

2. Що таке традиційний та сучасний типи шлюбу?

3. Які категорії шлюбного стану визначаються під час перепису населення?

4. Дайте визначення категорій "сім'я" та "домогосподарство". Охарактеризуйте типи сімей.

5. Які коефіцієнти входять в систему показників, що характеризують рівень та інтенсивність шлюбності? Порядок їх розрахунку.

6. Яка різниця між населенням у шлюбоспроможному віці та шлюбоспроможним населенням?

7. Охарактеризуйте зміст показників: середній та медіанний вік взяття шлюбу, віковий лаг молодих при взятті шлюбу.

8. Як обчислюються коефіцієнти ранніх, продуктивних та пізніх шлюбів?

9. Що таке індекс розлучуваності? Порядок його обчислення та зміст.

Народжуваність і плідність як демографічні категорії. Джерела даних про народжуваність. Система показники рівня народжуваності. Аналіз динаміки народжуваності. Фактори народжуваності. Репродуктивна поведінка

ароджуваність в демографії – масовий статистичний процес народження дітей у сукупності людей – населенні або поколінні. Народжуваність є позитивною стороною відтворення населення і характеризує появу в населенні нових членів (на відміну від смертності).

Дані про кількість народжених дітей одержують при реєстрації відповідно до діючого в країні законодавства.

Законом України встановлена відповідальність за своєчасну реєстрацію всіх народжень. Батьки повинні зареєструвати факт народження дитини у Відділі запису актів державної реєстрації в місячний термін. У Книзі запису актів про народження на спеціальному відривному талоні заповнюється другий примірник запису, який потім передається органам державної статистики для обробки.

При реєстрації фіксуються данні як про дитину, так і про її батьків, які при обробці дозволяють одержувати необхідні дані для вивчення народжуваності в країні.

Народжуваність як масовий процес слід відрізняти від індивідуальних народжень дітей у окремих жінок. Народжуваність – це соціальний процес, який формується в результаті дії соціальних сил і закономірностей в конкретних історичних умовах. Індивідуальне народження дитини у окремої жінки – подія біологічного характеру.

При вивченні народжуваності слід чітко відрізняти два поняття – плідність і народжуваність. Плідність це біологічний потенціал, фізіологічна здатність жіночого організму до дітонародження. Плідність реалізується у формі народжень, викидів, абортів. Народжуваність є одна з форм реалізації плідності, результатом репродуктивної поведінки жінок або сімей.

При вивчені народжуваності застосовується система показників, які характеризують як загальний її рівень і динаміку, так й інтенсивність.

Показники народжуваності підрозділяються на дві групи:

Ø показники, що характеризують народжуваність за певний період часу (як правило рік);

Ø показники, що характеризують народжуваність певного покоління (когорти) жінок, їх репродуктивну історію.

Для розуміння змісту цих показників необхідно зробити деякі пояснення.

При аналізі будь-яких демографічних процесів треба виходити з того, що координатою всіх подій, які відбуваються в житті людей є час. В демографії час виступає в двох вимірниках:

Ø перший – це звичайний календарний час. Усі події, які відбуваються в реальному часі, прив'язані до тієї чи іншої дати або періоду часу;

Ø другий вимірник – це тривалість перебування в тому чи іншому демографічному стані (вік як час перебування в стані життя, тривалість перебування в шлюбі, в стані бездітності та ін.).

У зв'язку з цим у демографії розрізняють подовжний (або когортний) і поперечний (періодичний) аналіз.

При поперечному аналізі йдеться про події, що відбувалися в сукупності сучасників протягом того чи іншого періоду часу (року).

Подовжний (когортний ) аналіз – це аналіз подій, що відбувалися в тій чи іншій когорті, або сукупності ровесників. Наприклад, можна відслідковувати народження дітей, припинення шлюбів або смерті в сукупності тих, хто взяв шлюб в один і той же рік.

Тепер перейдемо безпосередньо до показників першої групи, що характеризують народжуваність за певний період часу (поперечний аналіз). До цієї групи входять:

Ø загальний коефіцієнт народжуваності;

Ø спеціальний коефіцієнт народжуваності;

Ø вікові коефіцієнти народжуваності;

Ø сумарний коефіцієнт народжуваності;

Ø коефіцієнти шлюбної та позашлюбної народжуваності.

Усі показники пов'язані між собою, але кожний з них має самостійне значення, оскільки відображає той чи інший процес народжуваності.

Але на початку варто звернутися до показника, для розрахунку якого необхідно мати лише дані про структуру населення. Цей структурний показник називається коефіцієнтом дітності та представляє собою відношення числа дітей віком 0-4 (0-9) років до чисельності жінок репродуктивного віку (15-49 років). Він не дає безпосередню характеристику процесу народжуваності, але може використовуватися для первинної оцінки народжуваності, а також для порівняння рівня народжуваності в різних країнах. Він високий там, де висока народжуваність і низький в країнах з низьким рівнем народжуваності. Коефіцієнти дітності в Україні у порівнянні з іншими країнами наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Коефіцієнти дітності в деяких країнах

у середині 1990-х років

В Україні за даними 2006 р. коефіцієнт дітності складав: для віку дітей 0-4 роки – 0,1707; для віку 0-9 – 0,3322. Різниці між даними за 1990 і 2006 р. відображає процес зниження народжуваності.

Вихідним показником для розрахунку усіх коефіцієнтів виступає показник – загальне число народжених. Число народжених в Україні у 1970-2006 рр. представлено у таблиці 6.2 і додатку 3. Інформацію щодо числа народжених дітей одержують при реєстрації природного руху населення (поточний облік).

Таблиця 6.2

Число народжених дітей в Україні

в 1970-2006 рр., тис. осіб

Але цей показник не є вимірником народжуваності, оскільки його значення залежить від чисельності населення.

Це означає, що необхідно перейти до відносних показників народжуваності, які б не залежали від чисельності населення, тобто до коефіцієнтів та імовірностей.

Найпростішим відносним показником, що найчастіше використовується для характеристики народжуваності є загальний (грубий) коефіцієнт народжуваності, який розраховується за формулою:

Динаміка загальних коефіцієнтів народжуваності в Україні за 1950-2003 рр. наведена у додатку.

Теоретично коефіцієнт народжуваності може варіюватися в широких межах. Протягом свого життя при відсутності будь-яких обмежень жінка може народити в середньому 8-9 дітей, тобто 1 дитину в чотири роки в інтервалі від 15 до50 років. За цих умов народжених дітей буде вчетверо менше чисельності жінок 15-49 років. Якщо дітородний контингент складає 25 % населення, то число народжених щорічно дітей буде 25 % /4 = 6,25 %, або 62,5 ‰. Ця величина і є максимальним рівнем загального коефіцієнта народжуваності.

Що стосується мінімального рівня, то теоретично за особливо несприятливих умов він може знизитися майже до нуля, як це було в блокадному Ленінграді, де жінки втрачали спроможність до зачаття.

Для оцінки рівня загального коефіцієнту народжуваності користуються спеціальною шкалою (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Шкала оцінки рівня загального

коефіцієнта народжуваності

Значення загального коефіцієнта народжуваності залежить не тільки від інтенсивності народжуваності, тобто від середнього числа дітей, народжених жінками, але й від демографічних та інших структур, у першу чергу від статево-вікової та шлюбної.

Щоб позбавитися впливу різних структурних факторів на показник народжуваності, розраховують її спеціальний, часткові, а також сумарний коефіцієнти.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності або загальний коефіцієнт плідності розраховується як відношення числа живонароджених дітей до середньої чисельності жінок віком від 15 до 50 років (15-49 років):

Між загальним коефіцієнтом народжуваності та спеціальним коефіцієнтом існує така залежність:

,

де: - спеціальний коефіцієнт народжуваності,

- частка жінок плідного віку в загальній чисельності населення.

Оскільки частка жінок плідного віку складає приблизно 25 % загальної чисельності населення, спеціальний коефіцієнт приблизно в чотири рази перевищує значення загального коефіцієнту народжуваності.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності, як і загальний теж знаходиться під впливом структури, але не всього населення, а тільки жіночого віком 15-49 років. Тому виникає необхідність обчислення більш точних коефіцієнтів, а саме вікових (повікових) коефіцієнтів народжуваності.

Вікові коефіцієнти народжуваності розраховуються за однолітніми або п'ятилітніми групами жінок в інтервалі від 15 до 50 років:

Для цього розрахунку необхідно мати не тільки загальне число народжених, а й розподіл їх за віком матері. При розрахунку вікових коефіцієнтів прийнято усі народження у матерів молодше за 15 років відносити до віку 15 років (або 15-19), а усіх народжених матерями старше за 49 років – до віку 49 або 44-49 років.

Приклад розрахунку загального, спеціального та сумарного коефіцієнтів народжуваності наводиться у таблиці 6.4.

Таблиця 6.4

Розрахунок загального, спеціального, сумарного

коефіцієнтів народжуваності та середнього віку матері

при народжені дитини

На основі вікових коефіцієнтів можна розрахувати спеціальні або загальний коефіцієнт за середньою арифметичною зваженою:

де: d_х - частка населення х-вікової групи в загальній його чисельності.

Динаміка коефіцієнтів народжуваності за 5-річними інтервалами в Україні за 1958-2006 рр. наведено у таблиці 6.5 і додатку 7.

Таблиця 6.5

Вікові коефіцієнти народжуваності жінок в Україні

Рисунок 6.1. Вікові коефіцієнти народжуваності

в Україні в 1959-2006 рр.

Як видно на графіку, низькій народжуваності відповідає не тільки менша за висотою крива, але й більший її зсув вліво до вісі ординат, тобто лівостороння асиметрія. Різниця в значеннях характеризує втрати суспільства в результаті скорочення народжуваності.

Вікові коефіцієнти мають ту перевагу перед загальним і спеціальними коефіцієнтами, що вони повністю вільні від впливу вікової структури як населення в цілому, так і жінок репродуктивного віку. Але для аналізу народжуваності за їх допомогою необхідно розглядати значне число показників (35 при однорічних інтервалах і 7 – при 5-тирічних). Запобігти цієї незручності можна, обчисливши кумулятивні коефіцієнти народжуваності, серед яких найбільшу розповсюдженість має сумарний коефіцієнт народжуваності.

Сумарний коефіцієнт народжуваності для однолітніх вікових груп розраховується як сума вікових коефіцієнтів для віку від 15 до 49 років:

Ділення на 1000 приводить значення коефіцієнта до однієї жінки. Якщо розрахунок проводиться для 5-тирічних інтервалів, користуються формулою:

Сумарний коефіцієнт народжуваності одержують як суму вікових коефіцієнтів длявсьогорепродуктивного періоду, тобто для всього інтервалу 15-49 років. Але такий додаток можна зробити для будь-якого віку у межах репродуктивного періоду. Одержані таким чином показники називаються кумулятивними коефіцієнтами народжуваності до відповідного віку.

Вони показують, яке в середньому число народжень мало покоління (когорта) жінок до певного віку (16, 17, 18 … 50 років, або для 5-тирічних інтервалів – 20, 25, 30 …50 років). Серед кумулятивних показників найбільше значення має коефіцієнт сумарної (вичерпаної) народжуваності когорти. Він показує середнє число дітей, народжених однією жінкою до кінця репродуктивного періоду. Приклад розрахунку цих коефіцієнтів наводиться у таблиці 6.6.

Таблиця 6.6

Розрахунок сумарного і кумулятивних

народження, Україна, 2003 р.

Цінність коефіцієнтів кумулятивної та сумарної народжуваності полягає в тому, що вони дозволяють одним числом, величина якого не залежить від впливу вікової структури, характеризувати рівень народжуваності в будь-якій країні та забезпечує таким чином територіальні та міжперіодні порівняння.

У розділі 5 відмічалося, що для простого відтворення населення значення сумарного коефіцієнта народжуваності повинно бути не меншим як 2,6. Фактичний сумарний коефіцієнт народжуваності в України у 2006 р. дорівнював 1,254.

Якщо поділити фактичний сумарний коефіцієнт (1,254) на його теоретичне значення (2,6), то узнаємо, що сучасний рівень народжуваності забезпечує відтворення населення лише на 48%.

Часткові коефіцієнти народжуваності розраховуються для усунення інших демографічних і недемографічних структур. Прикладами таких коефіцієнтів виступають спеціальні коефіцієнти шлюбної та позашлюбної народжуваності, які розраховуються за формулами:

При їх розрахунку виникають деякі проблеми, пов'язані з фактичним і юридичним статусом шлюбу, що приводить до деякого викривлення значення цих показників. Тому позашлюбну народжуваність краще характеризує частка позашлюбних народжень серед усіх народжень.

Динаміка позашлюбної народжуваності в Україні характеризується даними таблиці 6.7.

Таблиця 6 .7

Динаміка позашлюбної народжуваності в

Україні, %

Як видно в останні роки коефіцієнт позашлюбної народжуваності має стійку тенденцію до зростання.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. Абсолютні показники фінансової стійкості
3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
6. Аналітичні показники ряду динаміки.
7. Аналітичні показники ряду динаміки.
8. Базисні показники
9. Вартісні показники обсягу виробництва.
10. Вартісні показники продукції сільського господарства
11. Види і показники зношення основних фондів
12. Види і показники собівартості.

Переглядів: 6866