Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Показники народжуваності

Народжуваність і плідність

НАРОДЖУВАНІСТЬ І ПЛІДНІСТЬ

РОЗДІЛ 6

Запитання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення поняттям: шлюб, фактичний, юридичний

2. Що таке традиційний та сучасний типи шлюбу?

3. Які категорії шлюбного стану визначаються під час перепису населення?

4. Дайте визначення категорій "сім'я" та "домогосподарство". Охарактеризуйте типи сімей.

5. Які коефіцієнти входять в систему показників, що характеризують рівень та інтенсивність шлюбності? Порядок їх розрахунку.

6. Яка різниця між населенням у шлюбоспроможному віці та шлюбоспроможним населенням?

7. Охарактеризуйте зміст показників: середній та медіанний вік взяття шлюбу, віковий лаг молодих при взятті шлюбу.

8. Як обчислюються коефіцієнти ранніх, продуктивних та пізніх шлюбів?

9. Що таке індекс розлучуваності? Порядок його обчислення та зміст.

 

Народжуваність і плідність як демографічні категорії. Джерела даних про народжуваність. Система показники рівня народжуваності. Аналіз динаміки народжуваності. Фактори народжуваності. Репродуктивна поведінка

Н

ароджуваність в демографії – масовий статистичний процес народження дітей у сукупності людей – населенні або поколінні. Народжуваність є позитивною стороною відтворення населення і характеризує появу в населенні нових членів (на відміну від смертності).

Дані про кількість народжених дітей одержують при реєстрації відповідно до діючого в країні законодавства.

Законом України встановлена відповідальність за своєчасну реєстрацію всіх народжень. Батьки повинні зареєструвати факт народження дитини у Відділі запису актів державної реєстрації в місячний термін. У Книзі запису актів про народження на спеціальному відривному талоні заповнюється другий примірник запису, який потім передається органам державної статистики для обробки.

При реєстрації фіксуються данні як про дитину, так і про її батьків, які при обробці дозволяють одержувати необхідні дані для вивчення народжуваності в країні.

Народжуваність як масовий процес слід відрізняти від індивідуальних народжень дітей у окремих жінок. Народжуваність – це соціальний процес, який формується в результаті дії соціальних сил і закономірностей в конкретних історичних умовах. Індивідуальне народження дитини у окремої жінки – подія біологічного характеру.

При вивченні народжуваності слід чітко відрізняти два поняття – плідність і народжуваність. Плідність це біологічний потенціал, фізіологічна здатність жіночого організму до дітонародження. Плідність реалізується у формі народжень, викидів, абортів. Народжуваність є одна з форм реалізації плідності, результатом репродуктивної поведінки жінок або сімей.

 

При вивчені народжуваності застосовується система показників, які характеризують як загальний її рівень і динаміку, так й інтенсивність.

Показники народжуваності підрозділяються на дві групи:

Ø показники, що характеризують народжуваність за певний період часу (як правило рік);

Ø показники, що характеризують народжуваність певного покоління (когорти) жінок, їх репродуктивну історію.

Для розуміння змісту цих показників необхідно зробити деякі пояснення.

При аналізі будь-яких демографічних процесів треба виходити з того, що координатою всіх подій, які відбуваються в житті людей є час. В демографії час виступає в двох вимірниках:

Ø перший – це звичайний календарний час. Усі події, які відбуваються в реальному часі, прив'язані до тієї чи іншої дати або періоду часу;

Ø другий вимірник – це тривалість перебування в тому чи іншому демографічному стані (вік як час перебування в стані життя, тривалість перебування в шлюбі, в стані бездітності та ін.).

У зв'язку з цим у демографії розрізняють подовжний (або когортний) і поперечний (періодичний) аналіз.

При поперечному аналізі йдеться про події, що відбувалися в сукупності сучасників протягом того чи іншого періоду часу (року).

Подовжний (когортний ) аналіз – це аналіз подій, що відбувалися в тій чи іншій когорті, або сукупності ровесників. Наприклад, можна відслідковувати народження дітей, припинення шлюбів або смерті в сукупності тих, хто взяв шлюб в один і той же рік.

Когортою в демографії називають сукупність осіб, що сформувалася за ознакою настання в один і той же період часу (як правило календарний рік) події, яка впливає на демографічні процеси в цій сукупності.

 

Тепер перейдемо безпосередньо до показників першої групи, що характеризують народжуваність за певний період часу (поперечний аналіз). До цієї групи входять:

Ø загальний коефіцієнт народжуваності;

Ø спеціальний коефіцієнт народжуваності;

Ø вікові коефіцієнти народжуваності;

Ø сумарний коефіцієнт народжуваності;

Ø коефіцієнти шлюбної та позашлюбної народжуваності.

Усі показники пов'язані між собою, але кожний з них має самостійне значення, оскільки відображає той чи інший процес народжуваності.

Але на початку варто звернутися до показника, для розрахунку якого необхідно мати лише дані про структуру населення. Цей структурний показник називається коефіцієнтом дітності та представляє собою відношення числа дітей віком 0-4 (0-9) років до чисельності жінок репродуктивного віку (15-49 років). Він не дає безпосередню характеристику процесу народжуваності, але може використовуватися для первинної оцінки народжуваності, а також для порівняння рівня народжуваності в різних країнах. Він високий там, де висока народжуваність і низький в країнах з низьким рівнем народжуваності. Коефіцієнти дітності в Україні у порівнянні з іншими країнами наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Коефіцієнти дітності в деяких країнах

у середині 1990-х років

Країна Число дітей, тис. осіб Чисельність жінок репродуктивного віку, тис. осіб Коефіцієнт дітності
віком 0-4 роки віком 0-9 років віком 0-4 роки віком 0-9 років
Світ у цілому 0,4214 0,8417
Німеччина 0,2107 0,4491
Йємен 0,8924 1,5965
Кенія 0,7086 1,4142
Китай 0,3089 0,6621
США 0,2944 0,5837
Франція 0,2507 0,5122
Україна 0,2264 0,5156

 

В Україні за даними 2006 р. коефіцієнт дітності складав: для віку дітей 0-4 роки – 0,1707; для віку 0-9 – 0,3322. Різниці між даними за 1990 і 2006 р. відображає процес зниження народжуваності.

Вихідним показником для розрахунку усіх коефіцієнтів виступає показник – загальне число народжених. Число народжених в Україні у 1970-2006 рр. представлено у таблиці 6.2 і додатку 3. Інформацію щодо числа народжених дітей одержують при реєстрації природного руху населення (поточний облік).

Таблиця 6.2

Число народжених дітей в Україні

в 1970-2006 рр., тис. осіб

Рік Усього У тому числі Рік Усього У тому числі
хлопчики дівчатка хлопчики дівчатка
719,2 369,3 350,0 442,6 227,7 214,9
738,9 378,1 360,8 419,2 215,5 203,8
742,5 380,6 361,8 389,2 200,9 188,3
762,8 391,2 371,5 385,1 199,4 185,7
657,2 338,3 318,9 376,5 194,1 182,4
630,8 323,9 306,9 390,7 201,9 188,7
596,8 306,8 290,0 408,6 210,2 198,4
557,5 286,9 270,6 427,2 219,9 207,3
521,5 268,7 252,9 426,1 219,6 206,5
492,9 253,9 238,9 460,4 236,3 224,1
467,2 241,3 225,9        

 

Але цей показник не є вимірником народжуваності, оскільки його значення залежить від чисельності населення.

 

Слід пам'ятати, що народжуваність (як і смертність, шлюбність тощо) завжди характеризується тільки відношенням числа народжених дітей до тієї чи іншої чисельності населення.

 

Це означає, що необхідно перейти до відносних показників народжуваності, які б не залежали від чисельності населення, тобто до коефіцієнтів та імовірностей.

Найпростішим відносним показником, що найчастіше використовується для характеристики народжуваності є загальний (грубий) коефіцієнт народжуваності, який розраховується за формулою:

Динаміка загальних коефіцієнтів народжуваності в Україні за 1950-2003 рр. наведена у додатку.

Теоретично коефіцієнт народжуваності може варіюватися в широких межах. Протягом свого життя при відсутності будь-яких обмежень жінка може народити в середньому 8-9 дітей, тобто 1 дитину в чотири роки в інтервалі від 15 до50 років. За цих умов народжених дітей буде вчетверо менше чисельності жінок 15-49 років. Якщо дітородний контингент складає 25 % населення, то число народжених щорічно дітей буде 25 % /4 = 6,25 %, або 62,5 ‰. Ця величина і є максимальним рівнем загального коефіцієнта народжуваності.

Що стосується мінімального рівня, то теоретично за особливо несприятливих умов він може знизитися майже до нуля, як це було в блокадному Ленінграді, де жінки втрачали спроможність до зачаття.

Для оцінки рівня загального коефіцієнту народжуваності користуються спеціальною шкалою (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Шкала оцінки рівня загального

коефіцієнта народжуваності

Коефіцієнт народжуваності, ‰ Характеристика коефіцієнта Країни, де спостерігався в 2002 р.
31 – 40 високий Західна Африка (42), Східна Африка (42), Нігер (53), Ангола (50), Ефіопія (44), Йємен (44)
21 – 30 середній Індія (26), Бангладеш (28), Филіпіни (29), Мексика (24), Ізраїль (22)
11 – 20 низький Китай (15), США (15), Канада (11), Фінляндія (11). Молдова (11)
менше 10 дуже низький Німеччина (8,6), Японія (8,7), Італія (9,7), Польща (9,4), Росія (10), Білорусь (9,2), Литва (8,9), Україна (9,8), Латвія (9,3).

 

Значення загального коефіцієнта народжуваності залежить не тільки від інтенсивності народжуваності, тобто від середнього числа дітей, народжених жінками, але й від демографічних та інших структур, у першу чергу від статево-вікової та шлюбної.

Щоб позбавитися впливу різних структурних факторів на показник народжуваності, розраховують її спеціальний, часткові, а також сумарний коефіцієнти.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності або загальний коефіцієнт плідності розраховується як відношення числа живонароджених дітей до середньої чисельності жінок віком від 15 до 50 років (15-49 років):

Між загальним коефіцієнтом народжуваності та спеціальним коефіцієнтом існує така залежність:

,

де: - спеціальний коефіцієнт народжуваності,

- частка жінок плідного віку в загальній чисельності населення.

Оскільки частка жінок плідного віку складає приблизно 25 % загальної чисельності населення, спеціальний коефіцієнт приблизно в чотири рази перевищує значення загального коефіцієнту народжуваності.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності, як і загальний теж знаходиться під впливом структури, але не всього населення, а тільки жіночого віком 15-49 років. Тому виникає необхідність обчислення більш точних коефіцієнтів, а саме вікових (повікових) коефіцієнтів народжуваності.

Вікові коефіцієнти народжуваності розраховуються за однолітніми або п'ятилітніми групами жінок в інтервалі від 15 до 50 років:

Для цього розрахунку необхідно мати не тільки загальне число народжених, а й розподіл їх за віком матері. При розрахунку вікових коефіцієнтів прийнято усі народження у матерів молодше за 15 років відносити до віку 15 років (або 15-19), а усіх народжених матерями старше за 49 років – до віку 49 або 44-49 років.

Приклад розрахунку загального, спеціального та сумарного коефіцієнтів народжуваності наводиться у таблиці 6.4.

Таблиця 6.4

Розрахунок загального, спеціального, сумарного

коефіцієнтів народжуваності та середнього віку матері

при народжені дитини

 

Віковий інтервал, х Середина вікового інтервалу, х' Число народжень, Nx Чисельність жінок, Sx Вікові коефіцієнти народжуваності, nx
15-49 - 30,3
15-19 17,5 32,1
20-24 22,5 92,7
25-29 27,5 55,8
30-34 32,5 26,4
35-39 37,5 8,7
40-44 42,5 1,9
45-49 47,5 0,1
Частка жінок репродуктивного віку в цілому населенні 25,8
Середнє населення
Загальний коефіцієнт народжуваності, ‰ 7,8
Спеціальний коефіцієнт народжуваності, ‰ 30,3

 

На основі вікових коефіцієнтів можна розрахувати спеціальні або загальний коефіцієнт за середньою арифметичною зваженою:

де: dх - частка населення х-вікової групи в загальній його чисельності.

Динаміка коефіцієнтів народжуваності за 5-річними інтервалами в Україні за 1958-2006 рр. наведено у таблиці 6.5 і додатку 7.

Таблиця 6.5

Вікові коефіцієнти народжуваності жінок в Україні

 

Р і к Народилося дітей на 1000 жінок віком
15-49 15-19 20-24 25-29 30-34 35-39 40-44 45-49
1958-1959 70,7 28,1 150,9 137,4 85,1 44,6 11,5 1,6
1978-1979 57,3 45,9 163,3 104,2 54,1 19,3 5,3 0,3
1990-1991 52,2 59,2 159,2 85,3 39,6 14,5 3,2 0,1
30,3 32,1 92,7 55,8 26,4 8,7 1,9 0,1
32,7 29,0 92,3 67,1 33,0 10,9 2,0 0,1
34,3 29,6 93,4 70,6 35,4 12,2 2,2 0,1
34,4 28,6 88,8 71,7 37,7 13,3 2,3 0,1
37,5 29,5 92,2 79,4 42,7 15,5 2,5 0,1

 

1978-1979
1958-1959
На рисунку 6.1. наведені криві змін вікових коефіцієнтів народжуваності в Україні з 1959 по 2006 р. Зміна вигляду кривих характеризує процес скорочення народжуваності в Україні за цей період.

         
 
 
 
 
   


Рисунок 6.1. Вікові коефіцієнти народжуваності

в Україні в 1959-2006 рр.

 

Як видно на графіку, низькій народжуваності відповідає не тільки менша за висотою крива, але й більший її зсув вліво до вісі ординат, тобто лівостороння асиметрія. Різниця в значеннях характеризує втрати суспільства в результаті скорочення народжуваності.

Вікові коефіцієнти мають ту перевагу перед загальним і спеціальними коефіцієнтами, що вони повністю вільні від впливу вікової структури як населення в цілому, так і жінок репродуктивного віку. Але для аналізу народжуваності за їх допомогою необхідно розглядати значне число показників (35 при однорічних інтервалах і 7 – при 5-тирічних). Запобігти цієї незручності можна, обчисливши кумулятивні коефіцієнти народжуваності, серед яких найбільшу розповсюдженість має сумарний коефіцієнт народжуваності.

Сумарний коефіцієнт народжуваності для однолітніх вікових груп розраховується як сума вікових коефіцієнтів для віку від 15 до 49 років:

 

 

Ділення на 1000 приводить значення коефіцієнта до однієї жінки. Якщо розрахунок проводиться для 5-тирічних інтервалів, користуються формулою:

 

 

Сумарний коефіцієнт народжуваності є узагальнюючим показником народжуваності за рік і представляє собою число дітей, яке народили б 1000 жінок (1 жінка) за весь репродуктивний період за умов відсутності смертності та збереження вікових коефіцієнтів народжуваності, які спостерігалися в рік, для якого проводиться розрахунок. Сумарний коефіцієнт вищий за 4,0 вважається високим, а менше ніж 2,15 – низьким.

 

Сумарний коефіцієнт народжуваності одержують як суму вікових коефіцієнтів длявсьогорепродуктивного періоду, тобто для всього інтервалу 15-49 років. Але такий додаток можна зробити для будь-якого віку у межах репродуктивного періоду. Одержані таким чином показники називаються кумулятивними коефіцієнтами народжуваності до відповідного віку.

Вони показують, яке в середньому число народжень мало покоління (когорта) жінок до певного віку (16, 17, 18 … 50 років, або для 5-тирічних інтервалів – 20, 25, 30 …50 років). Серед кумулятивних показників найбільше значення має коефіцієнт сумарної (вичерпаної) народжуваності когорти. Він показує середнє число дітей, народжених однією жінкою до кінця репродуктивного періоду. Приклад розрахунку цих коефіцієнтів наводиться у таблиці 6.6.

Таблиця 6.6

Розрахунок сумарного і кумулятивних

народження, Україна, 2003 р.

 

Вікові групи Вікові коефіцієнти народжуваності, ‰ Кумулятивні коефіцієнти У % до сумарного коефіцієнта Рік народження когорти
15-19 29,0 0,145 12,4 1984-1988
20-24 92,3 0,607 51,7 1979-1983
25-29 67,1 0,942 80,4 1974-1978
30-34 33,0 1,107 94,5 1969-1973
35-39 10,9 1,162 99,1 1964-1968
40-44 2,0 1,172 100,0 1959-1963
45-49 0,1 1,172 100,0 1954-1958
Сумарний коефіцієнт 1,172      

 

Цінність коефіцієнтів кумулятивної та сумарної народжуваності полягає в тому, що вони дозволяють одним числом, величина якого не залежить від впливу вікової структури, характеризувати рівень народжуваності в будь-якій країні та забезпечує таким чином територіальні та міжперіодні порівняння.

У розділі 5 відмічалося, що для простого відтворення населення значення сумарного коефіцієнта народжуваності повинно бути не меншим як 2,6. Фактичний сумарний коефіцієнт народжуваності в України у 2006 р. дорівнював 1,254.

Якщо поділити фактичний сумарний коефіцієнт (1,254) на його теоретичне значення (2,6), то узнаємо, що сучасний рівень народжуваності забезпечує відтворення населення лише на 48%.

Часткові коефіцієнти народжуваності розраховуються для усунення інших демографічних і недемографічних структур. Прикладами таких коефіцієнтів виступають спеціальні коефіцієнти шлюбної та позашлюбної народжуваності, які розраховуються за формулами:

 

При їх розрахунку виникають деякі проблеми, пов'язані з фактичним і юридичним статусом шлюбу, що приводить до деякого викривлення значення цих показників. Тому позашлюбну народжуваність краще характеризує частка позашлюбних народжень серед усіх народжень.

Динаміка позашлюбної народжуваності в Україні характеризується даними таблиці 6.7.

Таблиця 6 .7

Динаміка позашлюбної народжуваності в

Україні, %

Рік Міські поселення та сільська місцевість Міські поселення Сільська місцевість
17,3 17,7 16,6
18,0 18,3 17,5
19,0 19,3 18,4
19,9 20,0 19,6
21,4 21,2 21,8
21,1 20,8 21,9

Як видно в останні роки коефіцієнт позашлюбної народжуваності має стійку тенденцію до зростання.


Читайте також:

  1. IV група- показники надійності підприємства
  2. Абсолютні показники фінансової стійкості
  3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  5. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
  6. Аналітичні показники ряду динаміки.
  7. Аналітичні показники ряду динаміки.
  8. Базисні показники
  9. Вартісні показники обсягу виробництва.
  10. Вартісні показники продукції сільського господарства
  11. Види і показники зношення основних фондів
  12. Види і показники собівартості.




Переглядів: 6735

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Люб – це санкціонована та регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, яка визначає їх права та обов'язки відносно один одного та їх дітей. | Фактори народжуваності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.