Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Фактори народжуваності

Аналіз динаміки народжуваності

Індексний метод надає можливості визначити роль окремих факторів, що обумовлюють зміну рівня народжуваності.

Візьмемо формулу загального коефіцієнта народжуваності, яка відображає його співвідношення з віковими коефіцієнтами народжуваності:

 

Перша дріб представляє собою спеціальний коефіцієнт народжуваності, який, в свою чергу, можна представити як:

 

 

Тоді індекс загального коефіцієнта народжуваності буде представляти систему взаємопов’язаних індексів:

 

 

або

 

Перша дріб у правій частині рівняння (співвідношення d) показує зміну загального коефіцієнта за рахунок зміни частки жінок 15-49 років у населення; другий індекс - Id (індекс постійного складу) характеризує зміну того ж загального коефіцієнту народжуваності за рахунок змін вікових коефіцієнтів народжуваності, тобто власно самої народжуваності; третій індекс – Idx навпаки, показує зміну загального коефіцієнта народжуваності за рахунок зміни тільки вікової структури жінок (індекс змінного складу). Незважаючи на зовнішню складність формули, вона дуже легко обчислюється, бо необхідно розрахувати тільки один елемент - . Інші елементи можна знайти у відповідних публікаціях Держкомстату.

 

Довгий час у дослідженнях народжуваності панував так званий факторний підхід, суть якого полягає в наступному:

- демографічний показник народжуваності (загальний, спеціальний коефіцієнти та інші) порівнювалися з кількісними характеристиками тих чи інших соціально-економічних процесів (рівень доходу, освіта, житлові умови тощо), які, за думкою дослідників, прямо або опосередковано впливають на рівень народжуваності (є її факторами).

Було розроблено безліч класифікацій факторів, автори яких конкурували між собою за право переваги своєї класифікації. Ось приклад однієї з таких класифікацій, автором якої був радянський демограф Б.Ц. Урланіс.

 
 

Було висунуто низку теорій розвитку населення в різних соціально-економічних формаціях. Зокрема "соціалістичний закон народонаселення" визначав, що з побудовою соціалізму і поліпшенням умов життя мільйонів трудящих, народжуваність буде підвищуватися, а темпи цього підвищення зростати.

 

 

Це відбувалося навіть в умовах, коли народжуваність в країні почала катастрофічно падати. Причина такого положення полягала в тому, що в основі факторного підходу лежить постулат безпосередності. Аналіз зводився по суті до порівняння індикаторів народжуваності з соціально-економічними змінними. Причому, якщо індикатори народжуваності підлягали кількісному вимірюванню, то цього не можна сказати про такі складні соціально-економічні перемінні, як доход, рівень освіти та ін.

Цей підхід ігнорував по суті соціальну природу народжуваності, той очевидний факт, що число дітей в сім'ї є результатом поведінки людей, підсумком численних і підчас суперечливих рішень. Не було знайдено пояснення парадоксу зворотного зв'язку між доходом і числом дітей в сім'ї.[2]

Важливе значення в вивченні народжуваності має дослідження репродуктивної поведінки населення.

 

Демографічна поведінка – це система дій та відносин, результатом яких є народження або відмова від народження дитини в шлюбі або поза шлюбом.

Репродуктивна поведінка має дві сторони – позитивну і негативну. Позитивна сторона характеризує такі дії та відношення, які пов'язані з прагненням до народження відповідного числа дітей в сім'ї. Негативна сторона, навпаки, характеризує дії та відношення, спрямовані на відмову від народження. Ця сторона репродуктивної поведінки визначається як регулювання народжуваності, сімейний контроль народжуваності, планування сім'ї.

В основі репродуктивної поведінки лежить потреба в дітях, як один з елементів загальної системи потреб людини.

 

Потреба в дітях – це соціально-психологічна якість людини, яка проявляється в тому, що без наявності дітей та певного їх числа індивід відчуває труднощі в своїй особистій самореалізації.

Другим важливим елементом демографічної поведінки виступають репродуктивні норми. Репродуктивні норми – це детерміновані суспільним життям принципи та зразки поведінки щодо кількості дітей в соціальних групах, до яких належить або бажає належати індивід.

 

Протягом тисячоліть в історії людства існували норми багатодітності, які були детерміновані демографічно, економічно і соціально. Лише за нових часів на зміну їм прийшли соціальні норма малодітності, причина чому лежить в глибоких соціально-економічних перетвореннях, що принесли з собою капіталізм і формування конкурентного ринкового середовища.

Потребу в дітях неможливо виміряти. Це пов'язано з тим, що вона безпосередньо не спостерігається, а лише виявляється в конкретних сімейних ситуаціях.

Індивідуальна потреба в дітях виявляється в тому чи іншому бажаному числі дітей в залежності від реальних або гіпотетичних умов життя та їх можливих змін (точніше кажучи, від того, як вони сприймаються конкретною людиною).

Отже, рівень народжуваності, що склався на тій чи іншій території (країна, регіон, континент, земна куля) в певний період часу і вимірюється відомими в демографії показниками (загальний, сумарний, спеціальний, часткові коефіцієнти народжуваності), є функцією двох змінних. Перша – це демографічна структура, тобто розподіл населення за віком, статтю, шлюбному та стану. Друга змінна – це репродуктивна поведінка, виразом якої в демографії виступають середнє число дітей в сім'ї і середнє число дітей народжених жінкою за все її життя.

 

Запитання для самоконтролю

 

1. Як визначаються в демографії народжуваність і плідність?

2. Які показники існують для визначення рівня народжуваності, порядок їх розрахунку?

3. Який взаємозв'язок між загальним, спеціальним і частковими коефіцієнтами народжуваності?

4. Що означає сумарний коефіцієнт народжуваності та як він розраховується?

5. Яке значення мають кумулятивні коефіцієнти і як вони розраховуються?

6. Що таке репродуктивна поведінка і які основні поняття її характеризують?

 


Читайте також:

  1. Абіотичні та біотичні фактори.
  2. Агрегування та факторизація
  3. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
  4. Біологічні фактори
  5. Біотичні фактори
  6. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини
  7. Види та типи факторингових послуг
  8. Види тероризму та його вражаючі фактори і збройні напади
  9. Види факторингу
  10. Види, фактори і ступінь порушення типів місцевості.
  11. Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.
  12. Виробництво і його основні фактори




Переглядів: 1171

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Показники народжуваності | СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СМЕРТНОСТІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.