В результаті цементації досягається тільки вигідне розподілення вуглецю по перерізу. Остаточно формує властивості цементованої деталі подальша термічна обробка. Всі вироби піддають гартуванню з низьким відпуском. Після гартування цементований виріб набуває високої твердості та зносостійкості, збільшується границя контактної витривалості і границя витривалості при вигині, при збереженні в’язкої серцевини.
Комплекс термічної обробки залежить від матеріалу і призначення виробу.
Графіки різних комплексів термічної обробки наведені на рис. 2
Якщо сталь спадково дрібнозерниста чи виріб невідповідного призначення, то проводять одноразове гартування з температури 820…850oС (рис. 2б). При цьому забезпечується отримання високо вуглецевого мартенситу в цементованому шарі, а також часткова перекристалізація і подрібнення зерна серцевини.
Рис.2 Режими термічної обробки цементованих виробів
При газовій цементації виріб при закінченні процесу підстужують до цих температур, а потім проводять гартування (непотрібний повторний нагрів під гартування) (рис. 2а).
Для задоволення дуже високих вимог (для механічних властивостей цементованих деталей) здійснюють подвійне гартування (рис.2в).
Перше гартування (чи нормалізація) проводиться з температури 880…900oС для виправляння структури серцевини.
Друге гартування проводиться з температури 760…780oС для отримання дрібноголчастого мартенситу в поверхневому шарі.
Завершальною операцією термічної обробки завжди є низький відпуск, який проводиться при температурі 150…180oС. В результаті відпуску в поверхневому шарі отримують структуру мартенситу відпуску, частково знімаються напруження. Цементації піддають зубчаті колеса, поршневі кільця, осі, ролики.