• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сподіваємося, що наші рекомендації вам не знадобляться, але у разі необхідності - використовуйте їх, можливо це суттєво зменшить для вас небезпеку зсуву та його наслідки.

Ознаки переохолодження: озноб, тремтіння, синюшність шкіри, губів, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява “гусячої шкіри”, позіхання, гикавка, затемнення свідомості. У постраждалого наступає апатія, сонливість, загальна слабість, поверхневе дихання. Ступінь і швидкість переохолодження залежать від температури води та адаптації організму до холоду. Запам’ятайте! Серце зупиняється при температурі тіла 260С.

Сподіваємося, що наші рекомендації вам не знадобляться, але у разі необхідності – використовуйте їх і це можливо суттєво зменшить для вас небезпеку повені, паводка та їх наслідків.

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях Безпека на воді

Нещасні випадки відбуваються найчастіше при порушенні заходів безпеки на воді. Аналіз узагальнених даних показує, що більшість гине через невміння добре плавати, купання в необладнаних водоймах, при хвилюванні на море, порушенні навігаційних правил, в аварійних ситуаціях на човнах і інших плавзасобах, під час переправ, у період паводків і повеней.

Ø Частою причиною загибелі у воді також є перевтома, перегрівання, переохолодження, алкогольне сп'яніння та інше. Особливу тривогу викликає обставина, що серед потопаючих - четверту частину складають діти до 16 років. Половина з них - малята, залишені без нагляду старшими.

Ø Відпочиваючи, треба додержуватися заходів безпеки на воді. Намагатися якнайшвидше навчитися плавати.

Товариство рятування на водах навчає громадян самим простим заходам безпеки на воді. При настанні теплих сонячних днів люди ринуться до води. При цьому варто пам'ятати, що вода помилок не прощає. Заходи безпеки при купанні потрібно виконувати дуже точно.

· Купання дітей ні в якому разі не повинно проходити без нагляду старших, які добре вміють плавати. Учитися плавати обов'язково потрібно під керівництвом інструктора або батьків.

· Купатися краще ранком або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижче 17-19 , у більш холодній - знаходитися небезпечно.

· Плавати у воді можна не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

· Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судорога, відбутися припинення дихання, втрата свідомості. Краще купатися декілька разів по 15-20 хвилин, а в перервах пограти в рухливі ігри: волейбол, бадмінтон.

· Не входити, не пірнати у воду після тривалого перебування на сонце. Периферичні судини сильно розширені для більшої тепловіддачі. При охолодженні у воді наступає різке рефлекторне скорочення м'язів, що спричиняє за собою припинення дихання.

· Не входити у воду в стані алкогольного сп'яніння. Алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку.

· Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибрати безпечне для купання місцез твердим та чистим дном, поступовим ухилом. У воду заходьте обережно. Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях, не обладнаних спеціально. Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч плином могло принести корчі або щось вкинули у воду.

· Не запливати далеко, особливо за буї, тому що можна не розрахувати своїх сил. Відчувши втому, не треба губитися і рватися, якнайшвидше доплисти до берега. Потрібно “відпочивати” на воді. Для цього обов'язково треба навчитися плавати на спині. Перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими прямуваннями рук і ніг, ви зможете відпочити.

· Якщо захопило плином, не намагайтеся з ним боротися. Треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаючись до берегу.

· Не губитися, навіть якщо потрапили у вир. Необхідно набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти.

· У водоймах із великою кількістю ряски потрібно намагатися плисти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не робити різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплутуються стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення “поплавця”, “спливання”) і звільнитися від них.

· Дуже обережно плавати на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега, а хвилею - захлеснути, із них може вийти повітря, і вони загублять плавучість.

· Купання з маскою, трубкою і ластами потребує особливої обережності. Не можна плавати з трубкою при сильному хвилюванні моря. Плавати треба тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога.

· Не допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, “топити”, подавати помилкові сигнали про допомогу і т. і.

· Не лишати у води малят. Вони можуть оступитися і впасти, захлинутися водою або потрапити в яму. На жаль, бувають випадки, коли маленькі діти тонуть у ванні, залишені батьками, старшими “буквально на одну хвилинку”.

· Не запливати за обмежувальні знаки, тому що вони обмежують акваторію з перевіреним дном, визначеною глибиною, там гарантована відсутність водовирів та інших небезпек. Не треба відпливати далеко від берега або перепливати водойми на суперечку. Довести своє уміння плавати можна, пропливши декілька разів ту саму дистанцію поблизу берега.

· Не наближатись до близько пропливаючих суден, човнів і катерів.

Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді. Щороку у світі тоне величезна кількість людей. Багато дорослих тоне в стані сп'яніння.

Ø Втім, називають і іншу головну причину загибелі у воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того, і від іншого часто рятують знання.

· У плавця починає повести ногу. Знаючи, що це звичайна ситуація, ви повинні на секунду зануритися з головою у воду і, розпрямивши ногу, сильно рукою потягнути на себе ступню за великий палець. Якщо не знати цього прийому, легко злякатися, і, гублячи сили і збиваючи подих, намагатися плисти до берега, а там вже - як повезе.

До речі, одночасно з умінням плавати цілком необхідно навчитися і відпочивати у воді.

· Перший засіб - лежачи на спині. Спокійно розправивши руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду і розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утриматися в горизонтальному положенні. Набрати в легені повітря, затримати, повільно видихнути.

· Другий засіб - зіщулившись “поплавцем”. Вдихнути, занурити себе у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих (але не напружуючись), повільно видихати у воду, а потім - знову швидкий вдих над водою і знову “поплавець”. Якщо ви змерзнули, треба робити нерухому (статичну) гімнастику, по черзі напружувати руки і ноги.

Отже, після відпочинку, треба знову плисти до берега. І знову відпочивати. Але ні в якому разі не втрачати енергії на страх, порадьте собі в крайньому випадку думкою, що боятися вже пізно - треба тільки діяти. Той хто вміє з рештою пропливти десять метрів, пропливе і сто, якщо буде відпочивати, та й людина все-таки легше води.

· Існує найпростіший прийом орієнтації під водою. Під час навіть неглибокого занурення (наприклад, із маскою) плавець нерідко втрачає правильне відчуття “верх-низ”, причому часто про цей навіть не догадується. Щоб йти точно нагору, треба випустити декілька пухирців повітря, а уже вони покажуть дорогу.

Зрозуміло, усі ці поради потрібні, якщо ви узагалі вмієте плавати. Навчити плавати свою дитину - обов'язок, такий же, як навчити переходити вулицю. Впевнено триматися на воді можна навчити за 5- 7 днів, і це вже перший крок до безпеки: діти тонуть не тільки в ставках і річках, але й у бочках із водою, і в домашніх ваннах.

Ø Що робити, якщо на ваших очах тоне людина? Насамперед дати собі секунду на міркування. Чи немає поруч рятувального засобу? Їм може бути усе, що збільшить плавучість людини і що ви в змозі до нього докинути. Рятувальне коло можна кинути на 20- 25 метрів. Чи є човен? Чи можна покликати когось ще на допомогу? Уміння надати допомогу при нещасливих випадках необхідно кожній людині. Володіння прийомами і засобами надання допомоги утопаючій людині - винятково важлива спеціальна навичка. Особливо важливо це вміти робити без використання рятувальних засобів (човнів, катерів і т.п.). У цьому випадку рятувальники повинні вміти добре плавати, володіти прийомами надання першої допомоги постраждалим, діяти швидко і рішуче. Крикнувши потерпілому, ви йдете йому на допомогу. Якщо ви добираєтеся до потопаючого плавом, треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега і т.д. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, що вибився із сил. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинний триматися за плечі рятувальника. Якщо немає - обертатися з ним треба жорстко і безцеремонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб спасти його і своє життя.

Коротко техніка рятування виглядає так. Підпливши до потопаючого, треба підпірнути під нього і, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний - за волосся), транспортувати до берега. У випадку, якщо тому хто тоне, вдалося схопити вас за руки, шию або ноги, звільняйтеся і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити.

Якщо людина вже занурилася у воду, не кидайте спроб знайти його в глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити, якщо той хто потонув, був у воді близько 6 хвилин.

Перед тим, як приступити до надання першої допомоги постраждалому, його необхідно швидко і старанно оглянути. Основну увагу звернути на колір шкірних покровів, подих, серцеву діяльність, очні рефлекси, ширину зіниці. Допомога надасться в залежності від його стану. Ознаки клінічної смерті: зіниці розширені, пульс відсутній, серце не чутно, подиху немає. Зіниці не реагують (Якщо зіниці звужені, те людина в непритомності і штучному диханні робити не треба. Треба дати нашатирний спирт і поплескати по щоках). Приступати до надання допомоги потрібно якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Будь-які сумніви повинні вклонятися на користь життя!

Доти, поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо його рятування.

При клінічній смерті людину ще можна повернути до життя. Без подиху і серцебиття, у постраждалого клітини мозку починають гинути через 4-5 хвилин. Але якщо йому надають допомогу (штучне дихання і непрямий масаж серця), настання біологічної смерті можна запобігти. Але треба пам'ятати, що першими руйнуються клітини кори великих півкуль головного мозку.

Як тільки потопаючого витягли з води, відразу приступають до надання долікарської допомоги. По можливості необхідно відразу викликати лікаря, а до його прибуття не припиняти спроб відновити дихання людини.

Ø Витягнувши на берег, оглянете потерпілого: рот і ніс можуть бути забиті тванню або піском, їх треба негайно прочистити (пальцями, повернувши голову людини на бік). Потім покладете постраждалого животом на своє коліно (голову звісити особою униз) і сильно натиснувши, виплесніть воду зі шлунка і дихальних шляхів. Все це треба робити швидко і також швидко укласти постраждалого на спину, розстебнути йому пояс і верхні гудзики і почати робити штучне дихання.

Підведіться на коліна зліва, максимально закиньте голову постраждалого (це дуже важливо!) і, змістивши щелепу униз, розкрийте йому рот. Зробіть глибокий вдих, прикладете свої губи до губів постраждалого (рекомендується через хустку або марлю) і із силою видихніть повітря. Ніздря постраждалого при цьому треба затиснути рукою. Видих відбудеться самостійно.

Якщо в постраждалого не б'ється серце, штучне дихання треба сполучити з непрямим масажем серця. Для цього одну долоню покладете поперек нижньої частини грудини (але не на ребра!), іншу долоню - поверх перший навхрест. Надавите на грудину зап'ястями так, щоб вона прогнулася на 3-5 сантиметрів, і відпустите. Прогинати потрібно сильно, поштовхом, використовуючи вагу свого тіла.

Через кожне вдихання повітря робіть 4-5 ритмічних надавлювань.

Добре, якщо допомогу надають двоє. Тоді один робить штучне дихання, другий за ним - масаж серця. Не зупиняйте заходу для реанімації до прибуття “швидкої допомоги”: завдяки вашим діям організм ще може жити.

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ

Де підстерігає небезпека нас і наших дітей? Найкраще на це питання можуть відповісти лікарі опікових центрів. Саме їм припадає доводиться ліквідовувати наслідки батьківської безтурботності.

Коли дитина тільки пізнає світ, її увагу притягають і такі предмети, як розетка, вилка, проводка. Намагаючись “дійти” до фізичної суті електрики, діти засовують у розетки цвяхи, дріт. Або граючи з ввімкненим приладом, можуть ушкодити ізоляцію та одержати найтяжкі опіки. Звичайно дорослі, побачивши це, або ціпеніють, або відразу кидаються на допомогу, ризикуючи теж стати постраждалими. Тоді допомога знадобитися вже обом.

Що робити?

· Відключити струм.

· Рятувати ураженого можна тільки одною рукою. Інакше ви ризикуєте стати “частиною” електричного ланцюга та одержати найтяжкі опіки.

· Якщо хтось схопився за оголений дріт - висмикнути дріт із розетки, відключити рубильник, викрутити запобіжні електропробки. Припустимо, це зробити не можна. Тоді треба відкинути дріт. Але не руками, а сухою дерев'яною палицею чи іншим предметом з доброю ізоляцією.

· Якщо постраждалий тримає дріт у зажатій долоні, необхідно дріт перерубати. Для цого підійде інструмент з ізольованими рукоятками: сокира чи лопата з дерев’яним сухим держаком , плоскогубці чи кусачки з ізоляцією

· Дроти, що зайнялися, небезпечно гасити водою. Їх краще накрити гумовим покриттям або засипати піском.

· Якщо людина лежить на землі поруч з обірваним дротом, до нього треба підходити, кинувши собі під ноги “ізоляцію” - наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стопку газет. На руки краще всього одягти гумові шкіряні сухі рукавички. На крайній випадок обмотати руки сухою тканиною

· Відтягніть постраждалого від місця, де поширюється струм та перенесіть на безпечну ділянку. Для цього потрібно взяти його за полу одягу, попередньо обмотав будь якою сухою тканиною і свої руки. Діяти одною рукою, а другу опустити униз. Пам’ятайте не можна торкатися відкритих частин тіла руками – це небезпечно, електричний струм проходить крізь тіло постраждалого.

· Негайно викличте швидку медичну допомогу (телефон 03).

Як надати першу медичну допомогу постраждалому при електротравмах ?

· Насамперед треба знизити температуру в місці опіку, приклавши лід із холодильника ( можна і будь-які заморожені продукти, попередньо обернувши їх чистою тканиною). Підійде і холодна вода.

· Якщо людина не непритомна, будь то дитина або дорослий, дайте знеболюючого типу анальгетик і заспокійливе (валеріанку, краплі Зеленіна, валокордин, корвалол). Ця травма впливає, насамперед, на центральну нервову і серцеву - судинну системи.

· На місце опіку накладають стерильну пов'язку, бажано так називану волого-висихаючу - із фурациліном. Але ні в якому разі не змащують це місце жиром або маззю на жировій основі.

· Якщо постраждалий непритомний, його кладуть на бік. При порушенні дихання, порушенні серцебиття роблять масаж серця і штучне дихання “рот у рот” до приїзду бригади лікарів.

· Потерпілий повинен лежати, ні в якому разі не дозволяйте йому ні сідати, ні вставати. Це може призвести до тяжких наслідків, тому що у організмі виникають серйозні внутрішні розлади. Як і що робити далі повинен визначити тільки лікар.

· Велика помилка, якщо електричний опік пробують лікувати вдома або амбулаторно. При сильних опіках пальців, долоней в перші два-три дня їх ще можна врятувати від некрозу ( відмирання). Але не пізніше цього строку!

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно від електротравм гине до 25 тисяч чоловік. Ще більше залишаються інвалідами. Але ці травмування трапляються не тільки в квартирі. Трапляються вони і на виробництві.

Способи надання першої медичної допомоги універсальні. І про них ми вже розповіли. А от у заходів безпеки є особливості.

· Не ремонтуйте включені у електромережу прилади та не працюйте з дротами під напругою.

· Найголовніша особливість - ніколи голими руками не робіть спробу виявити наявність електричного струму у дротах. Для цього є спеціальні пристрої, найпростіший із них - пробник.

· Якщо ви працюєте з оголеними дротами, ремонтуєте електричну мережу –обов’язково треба повісити табличку “Не вмикати! Іде ремонт.”

Той, хто не знає таких прийомів, може сам стати жертвою.

Щоб нещастя не застало вас несподівано - ці поради треба пам'ятати.

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях Відмороження

Відмороження - це ушкодження, викликане місцевим переохолодженням тканин організму. Розвитку відмороження сприяє вологе повітря та вітер. Відмороження може статися: взимку - при сильному морозі, при теплій зимовій погоді; навесні або восени - при температурі вище нуля. Небезпека одержати відмороження залежить від шкідливого впливу низьких температур, порушення нормального кровообігу (тісне взуття, нерухомість)та інших причин.

· Небезпечний мороз для ослаблених, утомлених, голодних, хворих людей.

· Легко піддаються впливу холоду особи в стані алкогольного сп'яніння.

· Найчастіше піддаються впливу холоду периферичні частини тіла: пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.

Навпаки, поліпшення кровообігу, перешкоджає відмороженню.

· Рух на холоді (ходьба, біг) посилює кровообіг, зігріває тіло, протидіє шкідливому впливу холоду.

Ступені відмороження тканин:

I ступінь - почервоніння, набряк тканин;

II ступінь - утворення пухирів, заповнення каламутною рідиною;

III ступінь - омертвіння шкіри та утворення струпа;

IV ступінь - омертвіння частини тіла.

Як можна уникнути відмороження:

· Загартовуйте поступово організм і приручайте його до холоду: ранкова фізична зарядка, повітряні ванні, заняття спортом. У профілактиці відморожень це має велике значення.

· Утримуйте взуття завжди у справному стані та сухим. Взуття повинне не здавлювати ногу.

· Будьте уважні до одягу. Одяг повинен бути щільним, легким, не стискувати рух.

· Змажте лице і руки несолоним салом, риб'ячим жиром або жирним кремому морозну, а особливо у вітряну погоду.

· Рухайтесь. Рухи на холоді посилюють кровообіг і сприяють зігріванню тіла.

· Не торкайтеся оголеною шкірою до металевих предметів у морозну погоду, це може викликати швидке відмороження.

Перша медична допомога при відмороженнях:

· Помістіть постраждалого з будь-яким видом відмороження в тепле приміщення.

· Дайте постраждалому гарячий чай, каву або вино.

· Розітріть щоки, ніс, вуха, якщо вони побіліли, чистою рукою до почервоніння і появи поколювання.

· Розітріть відморожену частину тіла спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо їх немає, розтирайте м'якою рукавичкою, хутряним коміром або сухою фланеллю. Не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а прохолоджує відморожені ділянки та ушкоджує шкіру.

· Заставте постраждалого під час розтирання намагатися рухати ушкодженою кінцівкою.

· Розтирання заборонене, якщо з'явилося припухання відмороженого місця або пухирі. Покладіть на відморожене місце пов'язку з товстим прошарком вати, укладіть кінцівку вище і доставте постраждалого до лікаря.

Переохолодження організму.

Основні причини переохолодження організму - тривале перебування у воді або навіть короткочасне перебування в крижаній воді.

Попередження переохолодження організму:

Обмежуйте час перебування у воді при купанні і регулюйте перерви між заходами у воду.Здоровим дітям дошкільного віку можна купатися у водоймах при температурі

води +23-24^оС в плин 1-3 хвилин і не більше 2-3 разів на день; дітям шкільного віку - при температурі води +20-21^оС перебування у воді збільшувати поступово - від 3-5 до 10-15 хвилин, до ознобу не повинні купатися люди будь-якого віку.

· Допустимий час перебування людини у воді:

5-8 хвилин при температурі води нижче 2⁰С;

10-15 хвилин при температурі води 2-3⁰С;

210-270 хвилин при температурі води 10-15⁰С;

420-540 хвилин при температурі води 24⁰С.

· Одягайтесь відповідно сезону.

Перша медична допомога при переохолодженні.

1. Легка ступінь переохолодження (озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість, трудність пересування, блідість шкіри):

· Одягніть тепло постраждалого, напоїть гарячим чаєм або кавою.

· Заставте виконувати інтенсивні фізичні вправи. Подальше купання в цей день припиняється.

2. Середній ступінь переохолодження (синюшність губів і шкіри, ослабленням дихання, пульс стає рідшим, з'являється сонливість, втрачається спроможність до самостійного пересування):

· розітріть постраждалого вовняною тканиною, зігрійте під теплим душем (якщо його поміщаєте у ванну, то температуру води підвищуйте поступово від 30-35^оС до 40-42°С);

· зробіть масаж усього тіла;

· тепло одягніть постраждалого та укладіть в ліжко, зігрійте грілками (зігрівання повинно бути поступовим, щоб не було різкого перепаду температур);

· викличте лікаря.

3. Важка ступінь переохолодження (з'являється втрата свідомості, життєві функції поступово вгасають):

· негайно викличте лікаря;

· виконайте всі заходи першої допомоги, як і при середній ступені переохолодження

Замерзання.

Загальне системне ураження організму холодом найчастіше розвивається у людей виснажених, а також при алкогольному сп'янінні.

Симптоми замерзання - спочатку виникає сонливість, млявість, порушення координації рухів, пригнічується стан, температура тіла знижується до 23-25^оС.Пам’ятайте! Серце зупиняється при температурі тіла 26⁰С.

Перша медична допомога при замерзанні.

· Швидко відновлюйте нормальну температуру тіла.

· Помістіть постраждалого у ванну, вода в якій повинна бути 25-30^оС, а через 20-30 хвилин воду доводять до 35^оС (але не вище).

· Обкладіть тіло грілками, пляшками з теплою водою тієї ж самої температури, якщо ванни немає,

· Робіть штучне дихання і закритий масаж серця -при порушенні дихання і серцевої діяльності

· Після відновлення нормальної температури і свідомості, дайте постраждалому гарячий чай або каву, укрийте теплою ковдрою і доставте у лікувальний заклад.

Сподіваємось, що наші рекомендації ніколи вам не знадобляться, але у разі необхідності - використовуйте їх.

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях Землетрус

Землетрус – підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд. Землетруси - грізне стихійне лихо природного характеру, яке призводить до катастрофічних наслідків з багатьма жертвами та матеріальними збитками.

Фактори небезпеки землетрусів: руйнування будівельних конструкцій будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпечних об’єктах, нафто- та газопроводах; утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори.

Додатковою небезпекою є повторні поштовхи.

Ми пропонуємо заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка може опинитися у можливій зоні землетрусу.

Дії у випадку загрози виникнення землетрусу:

· Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.

· Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

· Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу.

· Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.

· Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

· Від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.

· Поставте на підлогу більш важкі та великі речі.Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.

· Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів.

· З’ясуйте чи не знаходиться ваше житло чи місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

· Виведіть худобу на більш безпечну місцевість.

Дії під час землетрусу:

· Зберігайте спокій, уникайте паніки.

· Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання грунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує - це предмети і уламки, що падають.

· Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце,якщо ви знаходитесь на першому – другому поверсі.

· Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.

· Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

· Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

· Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

· Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

· Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань.

· Перевірте чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, по можливості, надайте допомогу.

Дії після землетрусу:

· Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.

· Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

· Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла.

· Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

· Обов’язково кип’ятіть питну воду, вона може бути забруднена.

· Перевірте чи немає загрози пожежі.

· Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

· Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

· Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

· Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами.

· Будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань.

· Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях Зсуви

Зсув -цезміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою на більш низький гіпсометричний рівень.

Причиною зсуву може бути: перезволоження грунту дощовими опадами, танення снігів, землетруси, підмив схилів та непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів та інше). Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання грунту підземними та поверхневими водами. Об’єм грунту, який зміщується під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Яких небезпек слід очікувати від зсувів: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об’єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

Ми пропонуємо заходи, які необхідні тим, хто опиниться у можливій зоні зсуву.

Готуйтеся до виникнення зсуву:

· Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані: на височині, на схилах або у підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів.

· Повідомте при появі ознак зсувуоргани місцевого самоврядування та органи цивільної оборони. Ознакою зсуву є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення грунту.

· Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дії під час зсуву:

· При отриманні інформації про дане стихійне лихо, дійте залежно від ступеня загрози та швидкості зміщення зсуву.

· Зберігайте спокій, уникайте паніки.

· Підготуйтесь до евакуації, з’ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.

· При наявності часу та незначній швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): по можливості вивозьте своє майно у раніше намічене місце; відключіть всі мережі постачання; щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шиби, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

· Дійте негайно! Терміново евакуюйтесь у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад 0,5-1,0 метра на добу.

· Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

· Швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий

ліхтарик та радіоприймач на батарейках.

· Від’єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах.

· Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.

· Виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів – дайте худобі можливість рятуватися.

Дії після зсуву:

· Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.

· Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та діставанні постраждалих із завалів.

· Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення.

· Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

· Перевірте чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

· Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.

· З’ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях блискавка

Ураження блискавкою досить нечасте явище. Воно складає дисятимільойнну долю ризику. Але нинішнього літа природа, мабуть, вирішила довести зворотне. Щоб знизити ризик під час грози на відкритій місцевості:

не можна ховатися під високі дерева, особливо поодинокі. Що цікаво: найбільш небезпечними з них є дуб, тополя, ялина, сосна. Дуже рідко блискавна влучає в вербу і клен, а найменш вірогідна її атака в кущі.

На відкритому просторі краще присісти у суху яму, траншею. Тіло повино мати якнайменше точок дотику із землею, не лягайти на землю, бо тим самим збільшуєте площу ураженн розрядом, а краще слід сісти, злегка нагнувши голову, аби вонане була вище предметів які знаходяться поряд;

не ховайтися в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, тим більше серед острівців дерев. Не потрібно бігти.

Якщо Вас двоє, троє чи більше, - не скучуйтись в укритті разом, а ховайтися поодинці, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл. Перебуваючи у сховищі, ноги тримайти разом, тим самим звузивши площу можливого ураження розрядом;

негайно слід позбавитись металевих предметів (лопати, сапи, сокири), які є при Вас - покладіть подалі від себе у захищеному місці;

під час грози припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні;

не можна купатися під час грози;

якщо гроза застала Вас у човні, то треба вибратись на берег, або сидіти нерухомо витягши з води весла.

Якщо Ви перебуваєте у пріміщенні:

негайно зачиніть всі двері, вікна і відійдіть подалі від них, також тримайтися на відстані від електророзеток, вимкніть електроприлади.

Не користуйтися водогоном, не мийтися у ванні під час грози

Якщо людина не розгубиться і згадає ці поради то її обов”язково обмине та дисятимільойонна доля ризику. Бо як кажуть у народі береженого і Бог береже.

Рекомендації щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях небезпечні хімічні речовини (НХР)

Передусім негайно захистіть органи дахання від подальшої дії НХР.

Натягніть на постраждалого ватно-марлеву пов”язку, попередньо змочивши її водою або 2 % розчином розчином питної соди у випадках отруєння хлором, а в разі ортуєння аміаком - водою, або 5 % розчином лимонної кислоти. Винисіть постраждалого із зони зараження та забезпечти йому спокій і тепло.

Запам”ятайте ! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає в захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній євакуації за межі зараженої зони.

При зупиненні дихання зробіть штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промийте 2 % розчином питної соди або водою.

При отруєнні аміаком винесіть постраждалого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промийте водою. В очі закапайте по дві - три краплі 30 % альбуциду, в ніс - оливкову олію.

В разі необхідності відправляйте постраждалого до медичного закладу.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
3. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
4. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
5. Аналіз ринкових можливостей.
6. Аналіз часткової рівноваги Крива виробничих можливостей
7. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
8. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
9. Аудиторський ризик — це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку коли фінансові звіти суттєво викривлені.
10. Безробіття, його види і наслідки.
11. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
12. Бюджетне обмеження й можливості споживача

Переглядів: 921