Основні терміни

Блискавкозахист будівель і споруд

Згідно вимог дод. А.п.2ДСТУБ.В.2.5 – 38: 2008 «Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд»:

1. будівлі і споруди, приміщення, які згідно ПУЭ належать до зони кл. В-1 і В – ІІ мають І категорію блискавкозахисту;

2. те ж кл. В – 1 а; В – 1 б, В – ІІ а- ІІ категорія блискавкозахисту;

3. зовнішні установки (кл. В – І г) – ІІ категорія блискавкозахисту;

4. димові труби котельних, башти і вишки різних призначень висотою 15м і більше – ІІІ категорія блискавкозахисту.

Будівлі і споруди, що мають І і ІІ категорії блискавко захисту, повинні бути захищені від прямих ударів блискавки, вторинних її проявів і занесення високого потенціалу через наземні (надземні) і підземні металеві комунікації.

Будівлі і споруди ІІІ категорії блискавкозахисту повинні бути захищені від прямих ударів блискавки і занесення високого потенціалу через наземні (надземні) металеві комунікації.

Зовнішні установки ІІ категорії блискавкозахисту повинні бути захищені від прямих ударів і вторинних проявів блискавки .

1. Прямий удар блискавки (ураження блискавкою) – безпосередній контакт каналу блискавки з будівлею або спорудою, що супроводжується протіканням через неї струму блискавки.

2. Вторинні прояви блискавки – наведення потенціалів на металевих елементах конструкцій, обладнання, викликане близькими розрядами блискавки, що створює небезпеку іскріння всередині об’єкту.

3. Занесення високого потенціалу – перенесення в будівлю або споруду по металевих комунікаціях електропотенціалів, які виникають при прямих і близьких ударах блискавки і створюючих небезпеку іскріння всередині об’єкту.

4. Блискавковідвід – пристрій, який сприймає удар блискавки і відводить її струм в землю.

Загалом, блискавковідвід складається з опори; блискавкоприймача, який безпосередньо приймає удар блискавки; струмовідводу, по якому струм блискавки передається в землю; заземлювача, який забезпечує розтікання струму блискавки в землі.

5. Зона захисту блискавковідводу – простір, всередині якого будівля або споруда захищені від прямих ударів блискавки.

Конструктивно блискавковідводи поділяються на види:

Стрижневі – з вертикальним розміщенням блискавкоприймача;

Тросові (протяжні)– з горизонтальним розміщенням блискавкоприймача, закріпленого на двох заземлених опорах;

Сітки – багатократні горизонтальні блискавкоприймачі, які перетинаються під прямим кутом і вкладаються на будівлю;

6. Заземлювач блискавкозахисту – один або декілька заглиблених в

землю провідників, які призначені до відводу в землю струмів блискавки. Заземлювачі поділяються на природні і штучні.

7. Природні заземлювачі – заглиблені в землю металеві і залізобетонні

конструкції будівель і споруд.

8. Штучні заземлювачі – спеціально прокладені в землі контури з стрічкової або круглої сталі, зосереджені конструкції, що складаються з вертикальних і горизонтальних провідників.

Стрижневі блискавковідводи, опори тросових блискавковідводів в підземній частині заземлюють. Конструкція заземлювачів повинна бути виконана так,щоб опір розтіканню струму не перевищував 10 Ом.

Для зниження небезпеки крокових напруг заземлювачі розміщують на глибині ≥ 1м і виконують у вигляді складної розгалуженої конструкції.

Для попередження вторинних проявів блискавки всі трубопроводи повинні становити безперервний ланцюг, який приєднується до заземлюючих пристроїв з опором розтікання струму не менше 10 Ом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Захист об’єктів від розрядів статичного електроструму	\|	Розділ 5. Пожежна безпека

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.