• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Технічні умови проведення інклінометрії

Таблиця 6.1 – Технічні характеристики інклінометрів

Рисунок 6.2 – Схема вимірювальної частини інклінометрів типу ІШ і ІК

Датчик кута викривлення складається з дугового реостата, який розміщений напроти кінця стрілки та важеля, з яким скріплена стрілка. Важіль і стрілка знаходяться в площині викривлення, яка перпендикулярна до осі рамки. При вертикальному положенні приладу кінець стрілки важеля знаходиться напроти початку реохорда. При нахилі приладу стрілка відхиляється щодо цього положення на кут, який дорівнює куту відхилення свердловини від вертикалі. При замиканні ланки живлення кінець стрілки притискається до кутового реохорда. У вимірювальний ланцюг при цьому вводиться ділянка кутового реохорда, опір якого пропорційний величині кута викривлення.

Електричні схеми інклінометрів приведені на рисунку 6.3.

R_aз, R_кут – азимутальний і кутовий реохорди;

P_aз, P_кут – реле азимута і кута;

K_aз, K_кут – азимутальне і кутове кільця; П1, П2 – перемикачі;

Д1-Д3 – діоди;

РП – прилад, який реєструє

Рисунок 6.3 – Електричні схеми інклінометрів ІШ-2 (а) і ІК-2 (б)

Інклінометр ІК-2 призначений для роботи з одножильним кабелем. Його електрична схема складається із комбінації електричних схем інклінометрів ІШ-3 та ІШ-4. Переключення позицій для виміру кута й азимута викривлення виконується за допомогою електромагніта L, за допомогою зміни полярності джерела живлення. Для живлення приладу використовується постійний струм напругою 140 В. Для виміру елементів викривлення свердловини застосовується мостова схема. Міст врівноважується круговим реохордом R. Відлік величин азимутів і кутів викривлення проводиться безпосередньо по градуйованій шкалі.

Універсальним малогабаритним інклінометром УМІ-25 вимірюють кути й азимути викривлення необсаджених глибоких нафтових і газових свердловин, свердловин алмазного буріння, а також елементи викривлення свердловин у процесі їх буріння. За конструкцією та електричною схемою він аналогічний розглянутим інклінометрам (Рис. 6.3). На відміну від інклінометрів типів ІШ і ІК прилад забезпечує роботу в буровому інструменті й в обсаджених свердловинах, де діаметр прохідного отвору не менш 30 мм. Прилад УМІ-25 може експлуатуватися з одножильним і трьохжильним кабелем.

Інклінометри ІТ-200 і І-7 використовуються для дослідження глибоких і надглибоких свердловин. За конструкцією вони аналогічні інклінометрам типів ІШ, ІК та УМІ.

Кожухи всіх інклінометрів латунні або з немагнітної сталі. Вони заповнюються на 75% об’єму сумішшю трансформаторного масла з лігроїном або гасом для змащення вузлів і забезпечення затухання руху частин перемикаючого механізму та вимірювальної частини приладу. Вимір кута й азимута викривлення цими інклінометрами можливо тільки у необсадженних свердловинах. В обсаджених свердловинах сталевими колонами можна вимірювати тільки кут викривлення.

Похибки визначення кута й азимута викривлення свердловин пов’язані з порушенням ізоляції ланцюгів і жил кабелю, відхиленням сили струму живлення від необхідного значення, непаралельністю осей інклінометра і свердловини, недостатньо точним регулюванням механічних і електричних схем приладу. Непаралельність осей свердловини і приладу обумовлена наявністю каверн і нерівномірної товщини на стінках свердловин глинистої кірки. Для зменшення похибок вимірів y і j, в останньому випадку, збільшують довжину приладу шляхом приєднання до нього подовжувача, який служить як вантаж і дозволяє зберегти положення приладу, паралельно осі свердловини. Опір ізоляції ланцюгів приладу і жил кабелю повинний бути не менший 2 МОм.

Технічна характеристика деяких типів інклінометрів приведена в таблиці 6.1.

*Разом з подовжувачем.

Вимоги до інклінометрів при дослідженні свердловин:

- діапазон вимірювання азимуту – від 0º до 360º;

- межі діапазонів вимірювання зенітного кута – від 0º до 45º, 90º, 135º, 180º;

- допустима основна похибка вимірювання азимуту для зенітних кутів більше 3º – не більше ±2º;

- допустима основна похибка вимірювання зенітного кута – не більше ±0.5º;

- додаткова похибка, яка викликана напругою живлення, – не більше 0.2 значень основної похибки;

- додаткова похибка, яка викликана зміною температури навколишнього середовища, не повинна перевищувати 0.1 значення основної похибки на кожних 10ºС відносно стандартного значення температури, яке рівне 20ºС.

Вимірювання точковими магнітними інклінометрами проводять у відкритому стовбурі або в легкосплавних бурильних трубах при підйомі свердловинного приладу.

Вимірювання в точках проводять через 10 с після повної зупинки приладу.

Якщо інтервал дослідження знаходиться суттєво вище вибою свердловини, то перший замір виконують на глибині п’яти метрів нижче заданого інтервалу, наступні – через 2-3 м, потім переходять до вимірювань із прийнятим кроком.

Якщо дослідження починаються від вибою свердловини, то перше вимірювання проводять на глибині 5 м вище нього, після чого переходять до вимірювань в точках глибин, які кратні кроку вимірювань.

Крок вимірювань у відкритому стовбурі повинен бути рівним 25 м у вертикальних свердловинах із зенітними кутами до 5º; 10 м – в свердловинах із кутами вище 5º; 5 м – в свердловинах із інтенсивністю викривлення до 0.5º/м; 2 м – на ділянках із інтенсивністю викривлення 0.5º/м і більше.

Перед початком вимірювань здійснюють прив’язку інклінометра до глибини.

Вимірювання починають плавно збільшуючи швидкість підйому приладу до 800 м/год.

Реєстрацію глибин здійснюють з роздільною здатністю не гірше ±0.1 м, швидкості руху – не гірше ±1 м/год.

При використанні магнітних інклінометрів реєстрацію азимуту необхідно відключити за 20 м до входу в обсадну колону.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
3. Автоматичний розрахунок суми проведення.
4. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
5. Аналогія як умовивід
6. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
8. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
9. Аудиторські докази щодо тверджень керівництва у фінансових звітах отримуються безпосередньо в процесі проведення тестів контролю та процедур по суті.
10. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
11. Березня 1991 р. — проведення референдуму щодо збереження СРСР.
12. Блок 4. Умови та охорона праці.

Переглядів: 682