МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні положення системного аналізу в міжнародних відносинах.Тема 1. Основи системного аналізу в міжнародних відносинах Системний аналіз спрямований на розв’язання складних проблем. Проблема виникає тоді, коли є розходження між бажаним та дійсним, тобто це абстрактна категорія, що відображає розуміння людьми мотивів своєї діяльності. Метою застосуваннясистемного аналізу до конкретної проблеми є підвищення степеня обгрунтованості рішення, що приймається. На відміну від довільно широкої методології системний аналіз обмежують дві наступні особливості: n системні аналітики вивчають лише штучно створені системи, в яких людині належить надзвичайно важлива, а в багатьох випадках і вирішальна роль; n головна задача системного аналізу - прийняття рішень і управління. Системний аналіз - це методологія дослідження таких властивостей та відношень в об’єктах, які важко спостерігаються та важко розуміються, за допомогою представлення цих об’єктів у вигляді цілеспрямованих систем та вивчення властивостей цих систем та взаємних відношень як відношень між цілями та засобами їх реалізації. Системний аналіз відрізняється від інших методів дослідження тим, що: n враховує принципову складність об’єкта, що досліджується; n бере до уваги розгалужені та стійкі взаємні зв’язки його з оточенням; n грунтуючись на відомих властивостях складних систем дозволяє виявити нові конкретні властивості та взаємні зв’язки конкретного об’єкта дослідження; n орієнтується не на розв’язання задач, а на створення постановки задачі (правильно поставити задачу - це на 50% її розв’язати), вибір відповідних методів для її розв’язання; n основне в системному аналізі - знайти шлях, яким можна перетворити складну проблему в простішу, не тільки для розв’язання, але й для розуміння. Проблему перетворити в послідовність задач, для яких існують методи їх розв’язання. Системний аналіз застосовується для розв’язання складних проблем, що пов’язані з діяльністю людей.
Системний аналіз - методологія дослідження об’єктів шляхом подання систем та аналізу цих систем. Такий підхід орієнтує аналітика на розкриття цілісності об’єкта, виявлення структури елементів, їх властивостей та якостей, їх об’єднання в єдину теоретичну модель. Поняття системи є основним поняттям в системному аналізі, навколо якого будуються інші поняття і яке є основним предметом досліджень. Складна система розглядається з одного боку як єдине, а з іншого як таке, що складається з частин, і відповідно до цього існують два типи визначення поняття система. Основні положення, або принципи системного підходу, є загальними твердженнями, що узагальнюють досвід роботи людини з складними системами, і які конкретизуються системним аналітиком при досліджені тієї чи іншої конкретної системи. Поняття системи, мети, елементу, функції, структури, ієрархії, зв’язку, стану, процесу є основними поняттями системного аналізу, які є визначені достатньо точно і повинні використовуватися відповідно до визначень. Система – регулярне або упорядковане об’єднання взаємопов’язаних частин, які функціонують як єдине ціле і призначені для досягнення визначе- ної цілі або мети. Система утворює особливу єдність з середовищем. Середовище - це сукупність всіх об’єктів, зміна яких впливає на систему, а також об’єктів, що змінюються під дією системи. Весь наш світ можна розглядати як гігантську систему, Тому міжнародні відносини є підсистемою Всесвіту, а Всесвіт в найбільш широкому розумінні можна назвати середовищем цієї системи. Середовище - це все те, що взаємодіє з системою, тобто теж певна підсистема Всесвіту. Мета відображає призначення системи, яке не є детерміністично фіксованим, воно може розвиватися в часі. Мета конкретизується за допомогою цілей. Мета відображає те, що може чи повинно виникнути, прообраз майбутнього, стан, який бажано досягнути. Декомпозиція - це поділ системи на частини з метою зробити зручнішими певні операції з цією системою. Функція системи - це все те, що виконує система або може виконувати згідно до свого призначення. Зв’язок - це важливий з точки зору розгляду системи обмін інформацією між елементами та зовнішнім середовищем і елементами системи. Підсистема – цілісний комплекс взаємопов’язаних елементів, що мають певну (означену) структуру і взаємодіють з якимось (зовнішнім) середовищем. Елемент – непідлягаючий подальшому розкладанню при розгляді певної ситуації компонент складних процесів, явищ. Елемент системи може входити до її складу, може бути переміщений в системі з одного місця на інше, може бути виключений з неї. Ці всі ситуації стосуються зміни структури системи. Елемент може бути підсистемою: Наприклад. В системі МВ – інформаційні відносини є підсистемою. Велика система – керована система ,що розглядається як сукупність взаємопов’язаних керованих підсистем, об’єднаних спільною метою функціонування. Поняття структури є одним з основних в системному аналізі. За ступенем зв’язку та розумінням побудови чи сприйняття системи розрізняють форми, сукупність та структури. Структура – фіксація зв’язків між елементами системи.
Системи : - прості (великі); - складні. Проста система – система з невеликою кількістю елементів, які не мають розгалужених зв’язків, тобто відсутні ієрархічні рівні (кількість - до 1000ел.). Складна система – складовий об’єкт, частини якого можна розглядати як окремі системи, об’єднані в єдине ціле зв’язаними між собою заданими відношеннями. Має ієрархічну структуру та велику кількість елементів (понад 1000 ел.). Система МВ відноситься до складних систем. Узагальнення ознак складної системи: - система створюється людиною або складається з різноманітних природних компонентів; - система характеризується цілісністю тобто всі її компоненти підпорядковані досягненню мети; - система є великою з точки зору різноманітності складових, кількості функцій, вартості; - є складною, коли зміна однієї із змінних визначає зміну інших змінних, такі залежності рідко бувають лінійними; - вхідні дії складної системи маютьстохастичну природу, - це неможливість передбачення поведінки системи в будь-який момент часу; - містять елементи конкурентних ситуацій. Системи для яких можна передбачити, обчислити точне значення подальшої поведінки є детермінованими. Системи класифікуються за різними класифікаційними ознаками. З точки зору призначення системи поділяються на пасивні (казуальні) та активні (цілеспрямовані). Пасивні системи — це пристрої, що використовуються для виконання вимог, які усвідомлені їх творцями (автомобілі та літаки призначені для транспортування, будинки захищають від оточуючого середовища). В пасивних системах цілі задані творцем і не можуть змінюватися довільно. Активні (цілеспрямовані) системи — ті, що сприймають потреби для того, щоб формувати і реалізувати дії з множини альтернативних для задоволення власних потреб. Динамізм цілеспрямованих систем полягає у тому, що їхні цілі та способи їх вибору змінюються з часом, вони не лише пристосовуються до змін зовнішнього середовища, але й самі змінюють його у відповідності до цілей. Вчений Людвіг Фон Барталанарі, який започаткував теорію систем, визначив такі задачі системного аналізу та системного підходу: - виявлення загальних принципів та законів поведінки систем незалежно від природи елементів, які входять до їх складу та відношень між людьми; - встановлення законів, які є єдиними для технічних, біологічних, соціальних об’єктів як системи. Барталанарі сформував основні принципи системного аналізу: - принцип цілісності – відносно незалежності досліджуваного об’єкта від інших систем; - принцип емерджентності (миттєво виникаюча) неможливість звести властивості системи до властивостей її елементів; - принцип наявності зворотних зв’язків, - вплив результатів функціонування системи на характер цього функціонування. Етапи системного аналізу в конкретній проблемній ситуації: · формування основних цілей і задач дослідження; · визначення границь системи; · складання списку елементів системи; · виявлення суті цілісності системи; · аналіз взаємозв’язків елементів системи; · побудова структури системи; · визначення функцій та їх підсистем; · узгодження цілей системи та її підсистем; · уточнення границь системи та її підсистем; · аналіз явищ емерджентності; · конструювання системної моделі.
З точки зору системного аналізу системи бувають: · жорсткі (потребують суворих кількісних побудов); · м’які (адаптуються до умов зовнішнього середовища, зберігаючи при цьому свої характерні особливості). Великі системи є м’якими системами. Читайте також:
|
||||||||
|